Україна - Естонія 1:0. Не без допомоги гостей

Події матчу

• 1:0 - Роман Безус зі штрафного перекидав стінку, м'яч зрикошетив від екс-гравця "Карпат" Зєньова, залетівши в естонські ворота.

З номінально "основного" складу української збірної сьогодні в старті вийшли, по суті, двоє: Матвієнко в центрі оборони і Ярмоленко на правому фланзі півзахисту. Прийнято вважати, що молоді потрібні лідери на полі, за якими вона піде вперед, але це не той випадок. По-перше, більшість із тих, хто сьогодні опинився в старті, досить регулярно грають на клубному рівні, а по-друге - суперник був з тих, який дозволяв йти на експерименти.

Взяти хоча б банальний епізод, коли наша команда володіла м'ячем по ходу першого тайму: якогось пресингу з боку гостей ми не бачили взагалі. Естонці від початку погодилися грати другим номером, компактно захищаючись на своїй третині поля. Це призвело до того, що на рахунку Андрія Луніна, якому як повітря не вистачає ігрової практики на клубному рівні, за перший тайм від сили п'ять прийомів м'яча. Весь інший час наш голкіпер немов з боку спостерігав за футболом - так собі радість.

Читайте такожУкраїна - Естонія. Як це було

Враховуючи щільну і компактну гру з боку суперника, головною загрозою, яка допомагала зламувати прибалтійську оборону, виявилися флангові захисники. Соболь і Болбат провели дуже корисний матч своїми забіганнями "під" хавбеків. Обидва часом навіть звужувалися до центру, а Едуард кілька разів міг виходити на гольовий удар після розрізних передач від партнерів, але в першому таймі латераль увійшов у штрафний і пробив у сітку із зовнішнього боку, а після перерви - вирішив зробити прострільну передачу, яка до Бесєдіна не дійшла. Сергій, можливо, був не такий активний, але намагався діяти без браку.

Якщо не було флангових атак, українці контролювали м'яч у центрі поля, де грою заправляли Сидорчук, Шахов та Коваленко. Кожен з них окремо в розмовах уболівальників - привід для критики. Але потрібно відзначити, що вся трійка діяла дуже мобільно і завжди хтось намагався відкриватися під м'яч. Шахов, якого у футболці збірної ми не бачили з 2017 року, так і взагалі виявився одним із відкриттів матчу, встигаючи йти під передачу і біля своєї штрафної, і близько чужої.

Про моменти. В цілому, важко сказати, що їх було багато, враховуючи, що господарі володіли м'ячем 75 відсотків ігрового часу. Але і з того, що було, можна і потрібно було вичавлювати голи, проте постійно чогось не вистачало. Це стосується і зіпсованої контратаки Бесєдін - Коваленко (хоч там і була чисельна меншість); і подач з флангу від Ярмоленка на дальню штангу, де взагалі нікого не було (немов команда вперше дізналася, що Андрій в цю зону подає); і особливо прикро за атаку з проникаючим пасом на Ярмоленка, прострілом хавбека, на який не встиг Бесєдін. Спочатку гри був ще удар під поперечину від того ж Бесєдіна, але там більше в плюс епізод для естонської голкіпера. Другий тайм з точки зору загострень пасивним не виявився, але жоден з шансів (на кшталт дальніх пострілів або замикаючих ударів після стандартів) тільки при бажанні можна віднести до гольових.

Після серії замін в перерві і по ходу другого тайму структура гри нашої команди помітно просіла - хлопці на полі вирішили більше сподіватися на власний індивідуалізм. Десь насправді не вистачало зіграності, а десь - розуміння, що потрібно робити і куди бігти. Та й естонці повірили в себе, переставши грати від грубки, і створили кілька досить непоганих моментів біля воріт Луніна.

За основними статистичними показниками у вигляді володіння м'ячем або ударів українська збірна перевершувала сьогодні гостей. Але десь з середини другого тайму вже було внутрішнє смирення, що поєдинок повинен завершитися без голів: це був матч, коли від нашої команди не вистачало тиску і агресії. У такій ситуації розраховувати на голи можна було тільки в разі вдалого збігу обставин. Власне, так і сталося.

У бік української збірної вже полетіло масу стріл за якість футболу. Неясно тільки, з якої це радості були якісь завищені очікування від гри і, можливо, результату. Середній вік стартового складу сьогодні - рівно 25 років. Лунін, Коваленко, Матвієнко, Циганков, та навіть Соболь із Бєседіним продовжують додавати і в майбутньому мають скласти кістяк нинішньої збірної. Коли ж їм тоді отримувати ігрову практику, якщо не в таких матчах?

Цифри і факти

• Дмитро Іванісеня дебютував у національній збірній, вийшовши на поле після перерви.
• матч з капітанською пов'язкою починав Андрій Ярмоленко, потім вона перейшла до Євгена Шахова, а закінчував поєдинок у статусі капітана Роман Безус.
• безпрограшна серія збірної України досягла десяти зустрічей.
• "синьо-жовті" забивають у восьмій грі поспіль.
• наступний матч збірна України проведе 17 листопада проти Сербії. Це буде останній поєдинок відбору на Євро-2020 для нашої команди.

Україна - Естонія 1:0
Гол: Зєньов 90+2 (авт.)
Україна: Лунін – Соболь, Матвієнко (Шабанов 46), Пластун, Болбат – Сидорчук (Іванісеня 46), Шахов (Шепелєв 75), Коваленко (Буяльський 46) – Циганков (Безус, 46), Ярмоленко (Швед 66) – Бесєдін.
Естонія: Ігонен - Пікк, Кууск, Баранов, Камс (Теністе 46) - Кяйт (Васильєв 70), Крейда, Айнсалу (Антонов 62) - Лійвак (Зеньов 62), Аньєр (Сорга 70), Пурі.
Попередження: Соболь 83 - Кайт 51, Баранов 77, Зеньов 87