Боротьба з часом. Як на збірну України вплине відтермінування чемпіонату Європи

Тільки-но з'явились перші чутки про можливе відтермінування чемпіонату Європи 2020 – одразу виникли припущення того, кому ж може бути вигідною зміна календаря. Жартівники від футболу в Україні одразу назвали прізвище Артема Бесєдіна. Мовляв, він-то і "замовив" карантин… Форвард "Динамо" й справді не мав навіть найменшого шансу зіграти найближчого літа на полях Євро, а ось у 2021-у році у нього такі шанси будуть. Принаймні, мине термін його дискваліфікації і не потрапити на чемпіонат Європи Бесєдін зможе хіба-що з ігрових причин. Чи, не дай Боже, через травму.

Але якби ця тема зачіпала одного лише Артема – було б занадто просто і прозаїчно. Цьогоріч команду Андрія Шевченка в дії ми ще не бачили, але з урахуванням того, як збірна України провела кваліфікаційну кампанію 2019-го року, як виглядала в товариських зустрічах, можна припустити, що майбутній чемпіонат Європи міг стати українським проривом. Ну, як мінімум, "синьо-жовті" повинні були виступити краще, аніж на полях Франції чотирма роками раніше.

Але форум у 2020-у не відбудеться – лише у 2021-у (це якщо не виникне чергового форс-мажору). Один з найдосвідченіших і найавторитетніших тренерів України, а нині співробітник УАФ Мирон Богданович Маркевич зазначив, що нестрашно, за рік наша команда не постарішає. Думка має право на життя, однак мають право на нього й контраргументи. "Збірна не постарішає" – фраза дуже узагальнена. І трохи поверхова.

Для футболістів на кшталт Циганкова, Матвієнка, Миколенка, Яремчука, Луніна дванадцять місяців дійсно не роблять погоди (хоча й щодо вищеназваних гравців є нюанси, про які ми згадаємо згодом), а як бути з тими, хто перебуває у "червоній віковій зоні"? Насамперед це стосується ветеранів збірної Андрія П'ятова, Тараса Степаненка, Євгена Коноплянки, Андрія Ярмоленка, Марлоса, Жуніора Мораєса (останніх двоє – ветерани не за кількістю матчів, а за віковим цензом).

Окей, Андрія П'ятова з цього списку варто викреслити. Для голкіперів футбольний час спливає повільніше. Точніше, менше час впливає на ігрову спроможність воротарів. Цілком імовірно, що й у 2021-у на той момент 37-річний воротар буде в формі. Викреслюємо з зони ризику й Тараса Степаненка. Йому в 2021-у буде 32 і до чемпіонату Європи, якщо все буде гаразд, Тарас готуватиметься без огляду на наслідки травми. Степаненку, як і Бесєдіну, певно, на руку перенесення чемпіонату. Адже невідомо, в якій формі б хавбек підійшов до турніру після операції на коліні.

Впродовж сезону травми дошкуляли і Андрію Ярмоленку, тож йому також не варто особливо перейматися зміною календаря. Навпаки: подібний розвиток подій можна вважати для Андрія другим шансом. Шансом підійди до турніру з ідеальним здоров'ям і з досвідом ігрової практики за спиною. Бо те, що відбувалося з вінгером збірної України впродовж поточного футбольного року, не сприяло ні психології, ні "фізиці".

Доповнюючи тему травм, варто загадати про Романа Яремчука. Український нападник набрав прекрасну форму наприкінці 2019-го року, однак на початку 2020-го ліг на операційний стіл. Притім, рішення було прийнято свідомо з акцентом на чемпіонат Європи. Роман міг дограти сезон так, але тоді б виникла загроза підійти до чемпіонату Європи з хронічними "болячками". Тож в оперативному втручанні на початку 2020-го був зацікавлений і сам гравець, і його клуб, який розраховував підвищити ціну на Яремчука після чемпіонату Європи. Однак втрутився коронавірус… Для Романа це не катастрофа. У нього тепер є вдосталь часу на відновлення, на те, аби оговтатися від наслідків травми ахіла і вийти на той рівень форми, який нападник демонстрував восени 2019-го.

Тоді Яремчук не залишить шансів Жуніору Мораєсу в боротьбі за місце в основному складі збірної України на чемпіоні Європи-2021. Жуніор – у групі ризику, бо з віком втрачає швидкість і хист, відсутність яких у нападника одразу впадає в очі. Але навіть не Мораєсу найбільше грозить неприємностями відтермінування турніру. А Марлосу та Коноплянці.

Євген після свого переїзду закордон не прогресував – ні у "Севільї", ні в "Шальке". "Не ті тренери", "не ті тренування", "не той настрій". Гаразд… Але ж після повернення до України, - в склад команди, котра домінує протягом 90-а відсотків ігрового часу в 95-и відсотках матчів чемпіонату України, - Євген не став грати ліпше. У Луїша Каштру він є гравцем не основного складу, але розширеної обойми. Виходить тоді, коли відпочиває або не може грати хтось з креативних бразильців. Втім, своїми шансами не користується. Євген добре зіграв в 21-у турі проти "Дніпра-1", але сіру мишку нагадував у поєдинках з "Десною", "Ворсклою", "Зорею" та й навіть "Колосом". Напевно, прогресувати він уже не зможе, а за рік може ще більше деградувати. І тоді Андрію Шевченку доведеться шукати нового гравця на позицію лівого вінгера.

Регрес загрожує і Марлосу. Якщо Коноплянка тупцюванням на місці і навіть кроками назад відзначається впродовж останніх років, то український бразилець, який звик грати на правому фланзі, сильно здав за останніх пів року – рік. Ще в минулому чемпіонаті УПЛ Марлос був одним з найкращих в турнірі. Восени минулого року робив гру з Литвою, а нині коле око своєю лінькуватою і повільною грою, своїм небажанням відпрацьовувати у захисті. І це за "Шахтар" – клуб, перебування в якому принесло Марлосу визнання. В 2021-у, якщо продовжиться тенденція затухання, Марлос може навіть не дочекатися виклику в збірну.

А тепер про тих, хто ще не заглядає до паспорта. Миколенко, Циганков, Матвієнко були б готові допомогти збірній цього літа і будуть готові допомогти наступного. Вони отримують стабільну ігрову практику в клубах і за рік повинні стати досвідченішими. За умови, що не перейдуть до топ-чемпіонатів Європі і не опиняться десь в заштатній оренді (як це було з Зінченком на перших етапах каденції у "МанСіті" ) чи у резерві (як це досі відбувається з Русланом Малиновським, який, попри це, не втрачає оптимізму). Ходили чутки, що Ігор Суркіс планував максимально продуктивно використати чемпіонат Європи як рекламний майданчик для своїх топ-ресурсів (Циганкова і Миколенка), аби вигідніше продати їх до Європи. Що буде тепер – загадка. Яким буде "Динамо" впродовж цього року? Чи не скотиться київська команда ще нижче (а боротьба з "Десною", "Зорею" і "Олександрією" за срібло – це, насамперед, різке падіння рівня київської команди, а не підвищення конкурентоспроможності трьох інших)?

Лунін вперше за майже три сезони почав стабільно виходити на поле – і от тобі на… Матвієнком цікавився "Арсенал", а після зриву трансферу Микола неприродно багато помиляється в простих ситуаціях. Невже постраждала психологія? І що буде за рік? Певно, в контексті цих гравців відтермінування Євро-2021 викликає більше переживань.

Але ж не тільки негатив треба шукати в ситуації… З позитиву можна виділити те, що побільшало часу для прогресу у Супряги, Філіппова, Безуса, Петряка, Зубкова, Михайличенка, Харатіна і всіх інших претендентів до збірної. До літа вони б навряд чи вийшли на рівень основних гравців команди-учасниці чемпіонату Європи, а за рік багато води втече. Отож, чекаємо.

Чекаємо і віримо, що в боротьбі з вірусом переможе людство, а в боротьбі з часом – збірна України.