Шевченко: Гол у ворота Філімонова не був випадковим

Головний тренер збірної України Андрій Шевченко згадав, як він забив у відборі ЧЄ-2000 той пам'ятний гол росіянам в Москві (1:1).

"У матчі-відповіді з Росією на кону стояв вихід з групи. Була важка гра. Проти мене діяли персонально, часто порушували правила - включали тактику дрібного фолу. Думаю, при сучасному суддівстві арбітр роздав би в тому матчі чимало карток (посміхається). Втім, в той час я вже звик до такої уваги. Навіть французи намагалися мене щільно опікати - один в один не залишали, постійно йшла страховка. Всі розуміли, що мені не можна давати простір, я цим добре користувався. Для мене не було проблемою обіграти одного або двох захисників і втекти від них. Ось мене і збивали, штовхали, тримали за футболку. Я терпів. Але коли в Москві з'явився цей штрафний, у мене була якась внутрішня впевненість. Відразу подумав: "Буду бити, це шанс". Ми пішли від поразки і вирвали цю путівку в плей-офф.

Штрафний у ворота Олександра Філімонова не був випадковим. По-перше, я так вже забивав - "Баварії", "Карпатам", комусь ще. По-друге, ми багато працювали над стандартами після тренувань з Леонідом Буряком, який асистував тоді в збірній Йожефу Сабо. Тренер був у чудовій формі, а його ідеальні передачі з флангу допомагали нам з Сергієм Ребровим працювати над завершенням. Після цього ми подавали кутові і штрафні. Я завжди намагався направляти м'яч у ворота, якщо це було під зручну праву ногу. Поставив собі таку мету: будь-яка подача - тільки у ворота. М'яч прямує по певній траєкторії, вилітає за стінкою, опускається вниз - це завжди складно для воротаря. А якщо перед голкіпером пробігає група гравців, а ми домовлялися, що вона буде пробігати, то шанси підвищуються. Приблизно так все і вийшло", - сказав Шевченко.