Сергій Кравченко: Чув, що Суркіс добре вміє жонглювати футбольним м'ячем, але сам не бачив

Капітан "Дніпра-1" Сергій Кравченко розповів, чим займається на карантині, а також про те, як він запустив в соцмережах новий челендж.

- Сергій, як проходить твій карантин?

- Добре, що з'явилося багато часу, щоб перебувати з родиною. Погано, що немає можливості займатися улюбленою справою. Мені вже майже 37 років, не так багато залишилося грати (посміхається), тому пауза в чемпіонаті точно не в мою користь. Хоча все це не так важливо, як здоров'я людей. З нетерпінням чекаю, коли закінчиться пандемія, і світ повернеться у звичне русло.

- Працювати індивідуально тобі не набридло?

- Та мені до цього, взагалі-то, не звикати. Коли відновлювався після травм, навчився виконувати індивідуальні завдання. Але коли у тебе пошкодження, ти хоч приблизно знаєш терміни повернення на поле, а в нинішній ситуації це прогнозувати складно. Ми бігаємо, стрибаємо, займаємося на тренажерах, але ніхто з нас не може сказати, коли ми знову будемо грати в футбол. Хочеться хоча б почати тренуватися з партнерами. Працювати з м'ячем.

- Чи не тому ти і запустив новий челендж в соціальних мережах?

- Так, вирішив додати щось футбольне, а то у нас останнім часом все стали якимись фітнес-спортсменами (посміхається). Звичайно, це дуже важливо - і в футболі теж. Подивіться на атлетів, які виступають в Англії, Італії та інших провідних чемпіонатах. Але вони до цього вже давно прийшли, а у нас ще років 10 назад в кожній команді було тільки по пару чоловік, які додатково працювали в залах. Зараз там не проштовхнутися перед будь-яким тренуванням і після будь-якого заняття на полі. Вважаю, що це правильно, молодь на вірному шляху. Великий плюс у тому, що в українських клубах з'явилися фахівці, які добре розбираються в цих питаннях. Але ніколи не потрібно забувати, що головне - це все-таки м'яч.

- Так у чому ж суть твого конкурсу?

- Все просто (посміхається). Маленьким м'ячиком потрібно зробити 1 000 торкань, не опускаючи його на землю або на підлогу. Я впорався з цим завданням з четвертої спроби. Доходив до 840, було прикро, коли помилився, але потім уперся і взяв тисячу. Тут потрібна не тільки техніка, а й міцні нерви. Терпіння і завзятість. І, звичайно ж, совість - обманювати не можна.

- Кому передав естафету?

- Олександру Зінченку і Андрію Ярмоленку, Євгену Коноплянці і Євгену Шахову, Матеусу і Йованові Маркоскі, Денису Олійнику і Руслану Бабенку, Віктору Циганкову і Олександру Сніжку. Плюс моєму улюбленому на даний момент футболістові - півзахиснику "Челсі" Жоржиньо. Не знаю, правда, чи захоче він (посміхається). А ще наставнику молодіжної збірної України Руслану Ротаню. Думаю, він в змозі показати своїм підопічним, що таке справжня техніка. Можуть приєднатися і інші хлопці.

- Президент київського "Динамо" Ігор Суркіс не так давно взяв участь в челенджі з туалетним папером, а колись він вигравав суперечка у Леоніда Буряка з набивання м'яча... сидячи на лавочці. Не думав передати естафету йому?

- Ні (посміхається). Коли я був в "Динамо", мені говорили, що президент вміє жонглювати м'ячем не гірше деяких футболістів. Але сам я цього ніколи не бачив. Може, він прочитає на вашому сайті і теж вирішить приєднаєтися. Було б цікаво.