Шевченко помітив, що на виступ збірної України у відборі на ЧС-2002 вплинула якість полів

Андрій Шевченко, колишній нападник національної збірної України, а сьогодні – її головний тренер, в інтерв'ю виданню zbirna.com пригадав матчі в групі відбору на ЧС-2002.

Перебудовуватися з контратакувального футболу на позиційні атаки 2000 року збірній України довелося вже по ходу турніру у першому ж матчі – з поляками.

Так, там було багато індивідуальних помилок і нереалізованих моментів, але збірна України, пропустивши швидкий м'яч, всі 90 хвилин просиділа на воротах суперника. У підсумку вийшло – 1:3.

Після цієї невдачі з Польщею українці кинулись виправляти ситуацію.

Вирвали важкі перемоги у Вірменії (3:2) і Норвегії. Матч у Єревані, куди ми їздили вже як до себе додому, став для мене пам'ятний ще й тому, що я вперше зіграв за збірну під номером «7». Раніше виступав під «10», але, коли перейшов у Мілан, отримав «7» і вирішив, що так повинно бути і в національній команді.

У збірну, пригадує Андрій Миколайович, поступово додавалися нові виконавці, починалася певна зміна поколінь. Багато хлопців швидко вписалися в гру.

Я добре пам'ятаю, що забив по кілька м'ячів після передач Андрія Несмачного і Андрія Воробея. Непогано себе зарекомендував і Геннадій Зубов.

З початку 2001 року в «синьо-жовтих» відразу пішла чорна смуга. У 4 матчах поспіль збірна зіграла внічию – Білорусь (0:0), Вельс (1:1), Норвегія (0:0), Вельс (1:1).

Тоді й позначилися певні проблеми з активною грою першим номером. У цих поєдинках ми, по суті, втратили шанси на перше місце в групі.

Не задля виправдання, але хочу сказати, що у нас інколи виникали складнощі через важкі поля, на яких доводилося грати. Все ж тоді газони ще не вміли готувати до матчів так, як це роблять зараз. Сьогодні ідеальне поле – обов'язкова умова для матчів національної збірної України.

І ми дуже раді, що в Харкові, Києві і, з недавніх пір, у Львові з цим не виникає ніяк проблем. Хоча в тому відборі на львівській «Україні» газон був чудової якості. Я добре запам'ятав домашній поєдинок із вірменами, адже це була перша гра в місті, яке згодом стало багато в чому знаковим для нашої національної команди.