Розбитий легіон. Українці, що грають за кордоном, не допомагають збірній

Вчора збірна України зазнала найбільшої поразки у своїй історії. Причому для цього вистачило й другого складу суперника. Напередодні битв в офіційних матчах з не менш грізними збірними інших відчуттів, крім депресії, паніки та розгубленості, не може виникнути. Спробую ж пояснити, що саме призвело до такого результату. З акцентом на виступи легіонерів. Саме тих, хто повинен був тягнути цю збірну після вильоту гравців "Шахтаря", та й без будь-якого зв'язку з ним. Адже саме українські повпреди за кордоном найбільше розчарували.

Зруйнований фундамент

Ця ганьба має багато батьків. Не прийомних, не фіктивних, а справжнісіньких. Відсутність гравців чемпіона країни та Буяльського, Супряги, Зінченка. Історія з воротарями. І не кажіть, що дебютант збірної Георгій Бущан не відчував тиск через те, що залишився без дублера. Традиційне невміння грати проти грандів. Поляки, чехи, словаки, румуни перемагали німців, іспанців, англійців, голландців. ЗбУ за останні 20 років перемагала французів, невмотивованих англійців і спокійних за вихід на Євро португальців. Ось і все. За той самий час зазнавши від грандів вже дев'яти розгромних поразок.

Також мова про тренерську кризу. Шлях шаблонних тренерів, тренерів-методистів зазвичай повторюється. Спочатку час для награвання, потім здається, що їхні команди розірвуть всіх, а потім настає криза тренерської думки, дається взнаки відсутність Плану Б, суперники знаходять дірки, пристосовуються. Безсумнівно шаблонний тренерський штаб збірної награвав 3-4 роки тому, розривав рік-два тому, а нині не здатний вибудувати багатофункціональну будівлю на міцному фундаменті. Бо повторює одне і те ж саме. Навіть у Франції він бажав виходити з оборони через короткий пас. Результат - на табло.

Та й сам фундамент був безнадійно зруйнований найстрашнішим для методистів - втратою першого складу. Запасні у таких тренерів не награні, і тому значно слабші. А нові гравці взагалі безпорадні, поки не зрозуміють ідеї штабу. Чи не найпопулярніший нині методист у Європі Джан П'єро Гасперіні постійно заявляє, що не любить ротацію, що вона - антитеза командному розвитку, награванню команди. Від цього страждає і Руслан Малиновський, виходячи в стартовому складі "Аталанти" рідше, ніж заслуговує. Не дивно, що вчора були безпорадні Бущан, Забарний, Конопля, Зубков, Чеберко...

Гірше, ніж репутація

Ну і, звісно, форма та рівень окремих гравців. Причому київських динамівців краще залишити в спокої. Адже вони три роки не мали серйозного тренера, а нині з Мірчею Луческу доводиться вчитися грати так, як ніколи не грали. Вони безсумнівно додаватимуть. А ось що думати про легіонерів? Ми всі бажаємо, щоб побільше гравців поїхали з нині слабкої УПЛ, навчилися у Європі справжньому футболу і життю взагалі. І переважна більшість легіонерів збірної за кордоном вже давно. Проте, серйозного прогресу немає. Та ще й майже всі, ніби змовившись, почали сезон в клубах невдало.

Перефразовуючи один відомий анекдот, Андрій Ярмоленко гірший, ніж його репутація. Вболівальники "Вест Хема" поважають його, вважають дуже сильним гравцем, коли здоровий. Людиною, що змінює гру. Помічник Девіда Мойєса Алан Ірвайн "ніколи не працював з таким талантом". Хавбек команди Деклан Райс відзначає "особливу" техніку Андрія. ЗМІ називають його ліву ногу "телеграфічною зброєю". У попередньому сезоні він забив найважливіші голи трьом командам, які закінчили нижче, ніж "молотобійці", що боролися за виживання, а також "Манчестер Юнайтед" та "Челсі".

Проте, Мойєс і в новому сезоні не особливо довіряє йому. І це при тому, що вигнав кількох конкурентів. Не випускає у лізі, а в Кубку Ліги після феєрії голів та асистів Ярмоленка проти команд з Третього дивізіону відбувся матч проти "Евертона" (1:4). Де він був одним з найгірших за дотиками до м'яча, не знайшов навіть нормального удару з шести дотиків в штрафному суперника, гольові атаки "ірисок" проходили повз нього. Ну і залишився "поні з одним трюком" - зміщенням під ліву ногу. "Вулвз" (4:0) та "Лестер" (3:0) у лізі "Вест Хем" громив без нього, тож і майбутнє Андрія в сутінках.

Діти в дитячих лігах

Богдан Михайличенко почав каденцію в "Андерлехті" відмінно. Голом, безліччю компліментів про "крадіжку року" такого якісного гравця за таку низьку суму. Але не слід забувати, що його клуб переживає найгірші часи у своїй історії. Настільки, що його колишній гравець Бертран Крассон приголомшений: "Мене дивує терпіння, щотижня гравці помиляються і це ніби так і має бути. Ніби поразка стала нормою". Це в схибленому на перемогах клубі. Подейкують про постійні підкилимні битви у Раді Директорів та блокування розвитку. А тренер Венсан Компані лише починає кар'єру.

Як результат - брюссельці вже втратили шість очок в кінцівках матчів, були розгромлені "Брюгге" з рахунком 0:3 в матчі, у якому Богдана неабияк пошарпали, пасували врозріз, пробивали повз нього. Він все ще занадто наївний в проривах вперед і дуже слабкий в обороні.

Як і Євген Чеберко, що у своєму новому клубі ЛАСК відіграв лише один тайм. Цей "діамант", як його назвав Spox, ще навіть не почали обробляти. Олександра Зубкова у "Ференцвароші" вже почали. І вчора деякі виблиски були. Але ж цей сезон найкращий бомбардир Фраді попереднього почав травмою, повернувшись зовсім нещодавно.

Події в "Генті" ми достатньо висвітлювали, тим більше, що він грав проти "Динамо". В клубі жах, вже звільнено двох тренерів з початку сезону, побудоване за два роки здається розваленим за місяць. Роман Яремчук відчуває себе у в'язниці, отримує травми чи то реальні, чи то м'язу бажання. Ігор Пластун завжди починає сезони вкрай слабко, а у швидкості вже і не додасть. Тренер команди незадоволений фізичною формою Романа Безуса, і вже точно - його вилученням проти "Динамо". Тому ставив і ставитиме його нечасто. І в стартовому складі збірної Безус та Пластун не повинні грати.

В останньому матчі за клуб (5:1) Яремчук відіграв відмінно, блискуче починаючи та завершуючи контратаки, граючи й п'ятою. Він здатний додати і повернути форму осені 2019-го. Його наставник Вім Де Деккер вважає рівень Романа зависоким для Бельгії. Втім, "Беєрсхот" - не збірна Франції. А до нього був жах. Доводиться чекати. Оборона ж "Гента" з Пластуном й від "Беєрсхота" повинна була пропускати 3-4 м'ячі. Президент клубу Іван Де Вітте постійно говорить про "дитячі" пропущені, панічно шукає покращення гри в обороні через зміну тренерів. Навряд чи знайде з Пластуном. Як і збірна України.

Гарної форми замало

І навіть легіонери, що начебто перебувають у добрій формі, не блискучі. Едуард Соболь отримує хорошу пресу в "Брюгге" за спокій, впевнену оборону, досвід, "кроси" і навіть удари здалеку. Його команда здобула вже п'ять перемог поспіль. Разом з тим, гравцем світового класу його аж ніяк не вважають, заявляють, що він часто залишається в тіні, діє несміливо, занадто обережно, що для світового рівня замало. Він вже кілька разів програвав конкуренцію і відіграв лише чотири повних матчі з восьми. А команда все ще пам'ятає початок сезону з трьома 0:1 та бурхливі розмови про кризу.

Ну а центр поля? Євген Макаренко та Ігор Харатін також шановані пресою. Вони якраз лідери, надійні, спокійні. Ігор реалізував критично важливий пенальті наприкінці матчу Кваліфікації Ліги Чемпіонів, допоміг "Ференцварошу" вистояти у повторному, а також проти "Селтіка" та "Динамо" Загреб і повернутися до групи ЛЧ вперше за 25 років. Проти хорватів, наприклад, віддавши 69 точних пасів з 70-ти, з них 52 - вперед. Від нього, чесно кажучи, я очікував на більше. А Євген? Він вчора старанно намагався підключатися вперед, в підсумку став автором асисту. Та все ж він гравець рівня "Кортрейка".

Що в такій ситуації здатний зробити Малиновський? Він був поставлений на не найкращу свою позицію - правий фланг. Він намагався проходити на дриблінгу і заробляти фоли. Він прицільно пробивав по воротах здалеку. Він опинився на чудовій позиції в центрі штрафного, як і в матчах "Аталанти". В яких демонструє відмінну форму. Та все ж там він не повинен тягнути команду на горбу. Там він навіть більше "суперсаб", ніж гравець стартового складу. І там він дико не влучає з центру штрафного майданчика, як і вчора. Він також ще додасть і в Бергамо, і у Києві. Ще заб'є. Але лідером навряд чи стане.

Збірна України ніколи не мала Плану Б. Її гравці часто не готові ментально та технічно. Тому ми навряд чи здивуємося дуже важким та неприємним зустрічам з німцями та іспанцями. Залишається сподіватися, що у листопаді ситуація, гіршу якої важко собі уявити, покращиться. Що гравці знайдуть свою форму, підвищать рівень. І що штаб Андрія Шевченка згадає про один важливий та позитивний чинник - проти команд свого рівня його підопічні останнім часом дуже успішні. Тож слід думати про Швейцарію, Австрію, Північну Македонію/Косово. А не про ці аварії проти грандів.