Увімкнені честь та мозок. П'ять думок за підсумками перемоги збірної України

"Все, що готувалося зовні, вмирало в штрафному суперника". "До голу як на Голгофу". "Ми повернулися до Чемпіонату Світу-2018, без голів і з помилками Де Хеа". "Ледачий другий тайм". "Вони дочекалися нашої втрати терпіння". "Режим паніки". "Сьогодні ми не фаворити проти жодного суперника і здатні поступитися всім". "Іспанія нижче нуля". Так зустрічали іспанські ЗМІ першу поразку своєї збірної за 23 місяці. Але і без таких слів ясно, наскільки важлива та знакова ця перемога для збірної України, перша над "Фурією Рохою" в її історії. Спробую ж пояснити, що призвело до неї.

Іспанія зробила чимало для успіху України

Команда грає так, як дозволяє їй суперник. За підсумками матчу у Франції я говорив про кризу тренерської думки в збірній України. Але ж і майже всі Топ-збірні Європи страждають тим самим. Що відбивається на результатах. Німеччина виграла лише один матч з п'яти, ледве. Іспанія - два з п'яти. Німці зловживають довгими закиданнями, дуже погані в обороні, їхню схему 3-5-2 критикують всі, але й її скасування вчора не допомогло. А колишня "збірна "Барселони" вчора виставила 11 гравців з 11-ти клубів. Вона якраз ставить на довгі закидання, але вчора була зупинена на 41-ому, замість 71-76.

Більше того - в Києві обидві не мали форвардів. Забивали лише захисник та опорник. Власне, "Фурія Роха", на відміну від "Манншафт", виставила нападника. Проблема в тому, що 29-річний Родріго Морено, ще нічого не зробивши в збірній, вже здається її минулим. Саме тему форвардів за гарячими слідами розбирали іспанські ЗМІ. Відзначаючи один забитий в трьох останніх матчах, кажучи, що Родріго бореться з воротами. І додаючи, що найкращий форвард у заявці - Серхіо Рамос, що грав в кінцівці біля воріт Бущана.

Навіть опорник Родрі визнав, що у збірній немає форвардів світового класу.

Обговорювала преса й Давіда Де Хеа. Настільки активно, що Луїс Енріке після матчу люто захищав свого воротаря, кажучи про нав'язливу ідею критики на адресу Давіда і навіть погрожуючи залишити прес-конференцію.

Штаб Шевченка увімкнув мозок

Втім, справа не лише в гравцях, яких немає ким замінити. Раніше Енріке виставляв двох гравців, здатних діяти перед штрафним суперника і всередині його. Феррана Торреса, Дані Ольмо та Фабіана Руїса. Вчора ж не поставив жодного такого. Тому у команди Шевченка залишилося небагато завдань - прикрити фланги та ускладнити закидання звідти. В підсумку іспанці набрали значно більше "кросів" з флангів, ніж у своїх попередніх матчах (навіть проти України вдома) - 36 проти 19-25. При цьому приклеєні до флангів Траоре та Фаті подавали в нікуди. Лише з виходом Торреса тимчасово стало складніше.

Цей тактичний хід був далеко не єдиним від Андрія Миколайовича. І навіть не найголовнішим. Найголовнішим був застосований ще проти німців. Сам тренер прямо визнав, що помилився, бажаючи розігрувати від оборони через короткий пас в матчах проти Топ-команд. Тому в обох київських матчах ЗбУ грала зовсім інакше - швидко та довгими м'ячами (79 таких вчора!). Вимагаючи швидкість та пресинг в центральному блоці навіть раніше точності. Так, в суботу втрат м'яча було 23 і гра в пас виглядала дуже брудною. Сьогодні (14 втрат), особливо в другому таймі, все вже виглядало значно краще.

Зазначу, що статистика українців щодо володіння м'ячем, ударів по воротах та загальної кількості передач погіршувалася від матчу до матчу. Проти французів, наприклад, рахунок за володінням м'ячем був доволі прийнятним - 45:55. Від цього й виникали всі проблеми. Вчора і в суботу воно не перевищувало 28 відсотків! Для перемоги часте володіння м'ячем необов'язкове, а іноді й шкодить. Це Шевченко зрозумів раніше, ніж Йоахім Льов та Луїс Енріке.

Метод почав працювати

У вже згаданій статті я говорив, що для тренерів-методистів, якими є штаб збірної України, втрата першого складу - катастрофа. У них дублери зазвичай не награні і навіть не розуміють, в що грати. Це проявилося у Франції. Але потім почалося награвання. Новачки Забарний, Зубков, Шапаренко, а також Сидорчук, Макаренко, Бущан, що не грали в стартовому складі збірної, трохи зрозуміли вимоги. Тим більше, що зрозуміти принципи гри на лонгболлах значно легше, ніж гри в короткий пас. І для Ярмоленка, Яремчука, Зубкова боротися за такі м'ячі - цілком знайома стихія з клубів.

Частини збудували одне ціле

Втім, за тиждень відшліфувати метод було неможливо. Тому чимало залежало від індивідуумів. І вони не підвели. Допомогли навіть ті, хто відіграв блідо. Роман Яремчук згадав про свій важливий тактичний скілл. Вчора він не застрягав в центрі, а проривався правим флангом і допомагав створювати там перевагу. Корисно для команди. Едуарда Соболя можна критикувати за гру в обох останніх матчах. Разом з тим, він залишив бурхливого Траоре лише з одним ударом по воротах і не дозволяв йому зміщуватися в центр як слід.

Та й лише один "крос" Адама з десяти призвів до удару.

Ну а інші відіграли просто відмінно. Причому хочеться зосередитися не на відвертих героях - Бущані, Шапаренкові, Забарному, Миколенку, Циганкові (виходить, Віктору краще виходити на заміну, ніж в "старті"?), а на тих, від кого чекали на провал. Караваєв з'їв вже зоряного Фаті повністю. Сидорчук торкався м'яча непристойно мало для опорника, зате разом з Макаренком боровся як божевільний. Мабуть, для Сергія боротьба, а не метушня з м'ячем - найкращий стиль. Ну і головна новина - Андрій Ярмоленко прокинувся. І справа не лише в асисті. Гравець "Вест Хема" загалом видав примітний матч.

Андрія після двох перших матчів жовтня просто знищили критикою. І, як один з термінаторів, я не відмовлятимуся від її справедливості. Але вчора він ніби помолодшав. Швидкості не ті, багато не виходило. Зате бажання та розум були на висоті. У попередніх матчах він чомусь занадто намагався перекладати м'яч на слабку праву ногу і потім прориватися флангом. Проти іспанців ж він грав тією ногою, якою вміє, зміщувався в центр, допомагав там опорникам. Там і тією ногою і знайшов класний пас Циганкову. Також допомагав в обороні, ставши одним з найкращих в команді за вибитими м'ячами (4).

Ну і "контрольний постріл" - Ярмоленко став найкращим у збірній за загальною кількістю дотиків до м'яча (50) та передач (36) за матч. Найкращим! За передачами! Коли взагалі таке було! Саме ці дані найкраще свідчать про рівень його самовіддачі, його старанність.

Збірна знайшла європейський характер

У 2018-19 роках ми часто говорили про те, що збірна України будує гру сучасного європейського далекого від неї раніше типу. Ту гру втрачено. Зате збережено європейський характер. 4-5-10-15 років тому після 1:7 у Франції почалися б поділ на табори, чутки про взаємні звинувачення та чвари, тренер виправдовувався б, замилював очі, одночасно втрачаючи вплив на команду. Ця ж збірна прямо визнала провал, не вибудовувала піраміди відмазок і обіцяла реабілітацію. І слова свого вона дотрималася. Навіть без свого найбільш європейського гравця - Руслана Малиновського. Респект!