Помста французам за 1:7? Впоратися б з фінами. Думка редакції щодо жеребкування відбору ЧС-2022

Сьогодні, сьомого грудня 2020-го року, були визначені акценти для збірної України на 2021-й календарний рік. Ми отримали чотирьох суперників, з якими доведеться сперечатися за місце на Чемпіонаті світу 2022 у Катарі.

• Франція;
• Україна;
• Боснія та Герцеговина;
• Фінляндія;
• Казахстан.

З п'яти команд напряму кваліфікується лише одна – переможець групи. Друга команда турнірної таблиці отримає додатковий шанс відібратися шляхом плей-офф. Які шанси у збірної України зіграти восени/взимку 2022-го на Мундіалі? Кого варто остерігатися, а кого боятися – себе не поважати? Аналізують журналісти UA-Футбол.

Ігор Семйон. Результати жеребкування слід розглядати з позиції того, в якому кошику перебувала команда, що нас цікавить. Україна була у другому, а це, як не як, еліта. Тож отримати в супротивники чинного чемпіона світу, команду, котра вийшла до "фіналу чотирьох" поточної Ліги націй – факт неприємний. По суті, Франція – це найскладніший опонент з усіх можливих з першого кошика. Перцю додає й та обставина, що восени ми програли французам 1:7 і спогади про цю невдачу на момент нової зустрічі з "Les Bleus" ще не вивітряться з підсвідомості. Нехай в тому "товарняку" ми й грали далеким від оптимального складу.

Звісно, можна говорити про те, що в групі відбору до Євро-2020 з нами перебував чинний чемпіон Європи і він, в підсумку, фінішував за спиною України. Але з французами, гадаю, такий трюк не повториться. Перше місце тут заброньоване. А за друге будуть боротися не лише Україна і Боснія та Герцеговина (третій кошик), але й Фінляндія.

Пригадую, як важко проти Суомі давалися нам матчі у відборі на ЧС-2018 (один з тих поєдинків споглядав наживо). А з того часу фіни досягли серйозного прогресу – тепер це кусючий середняк. З цією командою не так легко буде взяти максимум. Боснія та Герцеговина – збірна з кількома яскравими постатями в складі (чого варті лише Джеко та П'яніч), хоча й без непохитної єдності. Не сильніша за Сербію, яку ми громили у Львові. Але чи зможе команда Шевченка повторити футбол такого ж рівня? Ось в чому запитаня.

Ну а Казахстан потрібно перемагати за визначенням.

Прогноз. Друге місце збірної України. Але не здивуюсь, якщо фінішують третіми.

Георгій Грошев. Факт – в 2020-му році Україні не щастить з жеребом. Почалося все з Ліги Чемпіонів, де "Шахтарю" дісталася група смерті, а "Динамо" з двох перших кошиків випали "Барселона" і "Ювентус". Як виявилося пізніше, навіть "Ференцварош" не настільки простий. Добити (в лапках) нас вирішили ван дер Варт і де Россі, ускладнивши шлях потрапляння на Мундіаль у 2022-му році.

До початку жеребкування було відомо, що лише одна команда з групи потрапить безпосередньо на Чемпіонат світу, в той час як друга відправиться шукати щастя через плей-офф. З першого кошика нам відразу дісталися французи, яких випередити, нехай вже вибачать мене оптимісти, неможливо. Ресурсів там вистачить випустити чотири різних склади. Непросто буде і проти Фінляндії з Боснією, яких автор не хотів бачити в групі з "синьо-жовтими". Суперники дуже кусючі і легкої прогулянки чекати не варто. Доведеться доводити рівень від матчу до матчу.

Але найбільші побоювання будується навколо фігури головного тренера. Зараз невідомо, чи буде Андрій Шевченко керувати збірною, або ж з командою почне роботу інший фахівець. Зміна рульового може стати непростим випробуванням, але давайте будемо вірити в краще. Україна встигла довести свою профпридатність в іграх з топами і точно дасть бій в будь-якій групі.

Прогноз: друге місце і боротьба в плей-офф.

Сергій Швець. Помсту подають холодною! 1:7 ще довго ятритимуть душу, ось і матимемо шанс помститись. Щоправда, в успішність реваншу майже не віриться. Навіть якщо ситуація в світі вирівняється, більшість з нас вакцинується і ми забудемо про пандемію. Різні вагові категорії, у Франції, виникає відчуття, працює конвеєр з постачання зірок континентального масштабу. У нас же це штучний товар, який ми продукуємо вкрай рідко. І передумов, що ситуація різко зміниться, поки не видно. Тож залишається змагатись з Фінляндією та Боснією за друге місце.

Досвід попередніх кампаній (відбір на Євро та Ліга Націй) демонструє, що ми вже переросли статус сірого середняка, тепер потрібно підтвердити, що ми в категорії ближче до грандів. І основним суперником буде не Боснія (Джеко ж не молодіє, а навпаки підійшов до завершального етапу своєї кар’єри), а Фінляндія, яка заслужено здобула путівку на континентальну першість. Недаремно ж команда Канерви перемагала Францію нещодавно в товарняку та давала бій Італії. Втім, є й приклади розгромів від Польщі та тієї ж Боснії. Зрештою, якщо відкинути можливість впливу сторонніх факторів, кадровий вибір у нас все ж більший, тому друге місце в групі повинно бути за Україною.

Прогноз: друге місце з 16 набраними очками.

Влад Петрушевський. Україні дісталася група, у рамках якої важко прогнозувати щось вкрай неочевидне, заумне та мудре для сприйняття вболівальника. Навіть поточний рівень "синьо-жовтих" дозволяє обігравати такі команди як Фінляндія, Казахстан, Боснія і Герцеговина. Андрій Шевченко, який напевно залишить свою посаду після ЄВРО, задав напрямок для проекту, вибудував фундамент, закріпив за українцями певний сміливий стиль. Так, простір для прогресу є, також як і відсутність передумов для регресу навіть із новим наставником. Тим паче, більшу частину поточного колективу ми побачимо потенційно і в Катарі.

Франція не потребує особливого представлення, але потрібно тверезо оцінювати свої шанси в очних зустрічах. Втратити очки із вищевказаними опонентами теоретично можуть і "триколор", і "синьо-жовті", однак нам все одно навряд чи варто сподіватися на перше місце у групі. Друга позиція стане закономірним підтвердженням амбіцій України. Стрибок вище голови – це приємна аномалія, а ось фініш на будь-який іншій позиції сприймуть як провал.

Прогноз: друге місце.

Олександр Риженко. Слова можуть здатись банальними, але "жовто-сині" повинні займати другу сходинку у групі та прямувати до плей-офф. Чому? По-перше, більше половини гравців фінської збірної грають у Скандинавії, де у березні чемпіонати лише розпочинаються (але хоча б на один гол легендарного для Суомі Теєму Пуккі у ворота П'ятова/Бущана я все ж вже зараз готовий поставити). По-друге, Боснія разом із Герцеговиною може пишатись, що у неї є Джеко ("Рома"), Круніч ("Мілан"), П'яніч ("Барса"), Гояк ("Торіно"), але всі вони не гравці основи, а інші виступають у більш посередніх чемпіонатах. Розмови про важкі матчі у Казахстані – класика, проте неясно, що самі казахи про це думають, адже вони виграли лише один домашній поєдинок із семи останніх. Францію свідомо опускаю, адже ми з нею нещодавно зустрічались і позитивних емоцій цей результат не приніс.

Прогнозувати стики, які відбудуться аж за півтора роки, вкрай складно. Суперників із другого кошика також можна назвати "прохідними". Але ще неясно, у якому стані до тих ігор підійде наша збірна. Чи залишаться Маліновський, Зінченко та Ярмоленко лише на підхваті у своїх клубах, що буде у нас із воротарською позицією, який футбол будуть показувати "Шахтар" і "Динамо"? Швидше схиляюсь до думки, що буде виліт із плей-офф, аніж ми його подолаємо на шляху до Катару.

Прогноз: друге місце у групі та виліт у стикових матчах.