Найкраща партія штабу Шевченка. Тактичний аналіз матчу Франція - Україна

Збірна України успішно стартувала у відбірковому турнірі до ЧС-2022, зігравши на виїзді внічию з діючими чемпіонами світу. З точки зору тактики - це був один з найкращих матчів команди Андрія Шевченка. Говорячи про команду Шевченка, потрібно мати на увазі не тільки Андрія Миколайовича і гравців, але і весь тренерський штаб "синьо-жовтих".

У тому, що ми побачили на "Стад де Франс", велика заслуга італійських помічників Шевченка - Мауро Тассотті і Андреа Малдери, які мають дуже великий вплив на тактичний арсенал команди, і, безумовно, мають вплив на процес формування плану на гру.

З тактичної точки зору, матч вийшов дуже "соковитим". Якщо збірна Франції в минулому році вже привчила футбольну громадськість до регулярних експериментів зі схемами, варіюючи 4-4-2, 3-4-1-2 і 4-4-2 ромб, то Україна і в відборі на Євро-2020 і в Лізі націй - 20/21 мала стабільну базову структуру гри 4-3-3, яка в деструктивній фазі гри ідентифікується, як 4-1-4-1. При цьому, у виборі моделі гри здивували обидві команди.

У жовтні минулого року Франція та Україна проводили контрольний матч, в якому команда Шевченка з об'єктивних причин не змогла зіграти оптимальним складом і бездарно розсипалася, поступившись - 1:7. У товариському матчі французи вперше зіграли за схемою 4-4-2 ромб. "Синьо-жовті" не змінювали традицій і намагалися дотримуватися структури 4-1-4-1. Судячи з усього, шокуючий ефект від найбільшої в історії національної команди поразки підштовхнув тренерський штаб збірної України до ризикованих тактичних змін в офіційній зустрічі з Францією.

Кардинальна трансформація усталеної структури і несподіваний перехід на абсолютно нові для команди принципи гру в три центральні захисники, з латералями і парою форвардів в виїзному матчі з чинними чемпіонами світу - це великий ризик. З огляду на те, що на освоєння гравцями плану на гру було всього пару днів теорії і, по суті - одне повноцінне тренувальне заняття, ризик межував з божевіллям.

До цього один єдиний раз Україна грала за схемою з трьома центральними захисниками. І було це в поєдинку, який не мав для нас турнірного значення - в Лізі Націй 18/19 зі Словаччиною. Тоді не основний склад команди Шевченка був розгромлений - 1:4. Не найкращий досвід, але, як то кажуть, хто не ризикує, той не п'є шампанського.

Поставити команді за пару днів гру в п'ять захисників було дуже сміливою витівкою. Але, як показала гра, рішення виявилося цілком виправданим. Хлопці гранично дисципліновано відпрацювали план на гру і одним монолітом дотримувалися принципів командних взаємодій, як з м'ячем, так і без м'яча.

Після експериментів з ромбом в центрі поля і схемою 3-4-1-2 штаб Дідьє Дешама до відбору на ЧС вирішив повернутися до старої доброї структурі 4-2-3-1, на якій в 2018 році вони дісталися до перемоги на Мундіалі. Повернення до гри з двома центральними хавбеками змусило Дешама залишити в запасі Погба. Замість нього вийшов правий вінгер Коман.

Головним кадровим питанням у гостей була позиція "шістки". Травмованого Степаненка теоретично могли замінити Сидорчук та Макаренко. Вибір тренерів упав на опорника "Динамо".

Слід зазначити і появу Маліновського на позиції центрального нападника. В принципі, Руслан має досвід дії на цій позиції в "Аталанті" і цей варіант цілком логічний.

Теплова карта і показники дій з м'ячем в горизонтальних зонах підкреслюють істотну територіальну перевагу господарів поля. Хоча перевагою її назвати важко. Система гри Дідьє Дешама будується на принципах, які повинні забезпечувати його команду вільним простором у фінальній третини поля. Україна позбавила французів цього фактора, щільно перекривши всі горизонтальні зони, включаючи фланги і напівпростори. Саме для цього був обраний варіант гри з низькою лінією оборони з п'яти гравців.

Гості награли в третині суперника всього на 13% ігрового часу. Це дуже низький показник. При цьому, збірна України завдала по воротах Льоріса всього три удари, з яких всі були неточними. Благо, удар Сидорчука підправив гольовий рикошет від Кімпембе. До речі, момент з м'ячем, що повільно закочується в кут воріт, навіяв приємні спогади з фіналу останнього розіграшу Кубка УЄФА.

Проте, всі ці мізерні цифри матчу не повинні вводити в оману. У команди Шевченка був чіткий план на гру, і він не мав на увазі ефектну статистику. Це був якісний зразок старого доброго італійського Катеначчо, який вимагав терпіння і ефективної реалізації нечисленних шансів попереду.

Суперник домінував і періодично створював гольові моменти біля воріт Бущана в перші хвилин тридцять п'ять. Після того, як зникла стартова свіжість дій, а разом з нею знизилася інтенсивність тиску, наші хлопці, нарешті, перестали проявляти надмірне повагу до чемпіонів, Україна практично вирівняла гру і за першої же можливості намагалася піднімати лінію оборони. Ще один важливий момент - з часом хлопці стали частіше вигравати підбори на своїй третині поля, з чим були великі проблеми в перші півгодини матчу.

Французи дуже рано повірили в свою незаперечну перевагу і коли почалися проблеми, так і не змогли зрозуміти, що ж робити з українським монолітом, який зберігав щільність навіть на половині поля суперника.

Україна не задіяла високий пресинг і зустрічала опонента в середньому блоці. При цьому, на даній стадії атаки суперника, структура гостей часто перетворювалася в 5-2-3. Це відбувалося за рахунок того, що новий капітан збірної Олександр Зінченко фактично піднімався в лінію атаки, перекриваючи вектор можливої ​​передачі через його напівфланг. Саме це зміщення Зінченка дозволило йому перехопити м'яч і довести першу швидку атаку в матчі до удару по воротах Льоріса.

У конструктивній фазі гри Україна, по суті, перебудовувалася на структуру 3-4-3 або 3-4-2-1. Ширину атакам створювали латералі, а Зінченко піднімався вище і діяв в півпросторі. Зліва, на горизонтальному рівні з капітаном, під Яремчуком діяв Маліновський. На скріншоті, навпаки, Роман знаходиться вище Руслана, але це лише епізод.

Головний тренер збірної України Андрій Шевченко не приховував свого задоволення від гри своєї команди і здобутого результату:

"Було дуже важко з такою гарною командою, у якій так багато хороших і технічних футболістів. У нас був хороший план на гру. Хлопці - молодці. Той обсяг роботи, який вони виконали, ті підстраховки, той тиск на м'яч, який вони спробували створити - я вважаю, нам вдалося.

Ми вибрали таку тактику, план на гру, тому що інакше з такими, як Франція, буде нам важко грати. Може, це був не дуже гарний футбол - компактний, лаконічний. Вважаю, що план спрацював ідеально. У нас було дуже багато хороших продовжень - трішечки не догравали в цьому плані. Десь розгубилися в перші 25-30 хвилин.

Ми давно вирішили грати з Францією за новою для нашої команди схемою, але часу на підготовку було дуже мало, всього одне тренування для того, щоб хлопці на полі постаралися засвоїти нову систему гри. Хлопці підготувалися дуже добре, уважно слухали, сконцентрувалися на тому, що ми говорили. Ми повинні були компактно зіграти. План спрацював ".

Наставник "Ле Бле" Дідьє Дешам після матчу визнав, що модель гри збірної України виявилася для нього великим сюрпризом:

"Ми повинні були убезпечити себе до перерви, враховуючи, скільки моментів ми створили. У другому таймі стало складніше. Пропущеного голу можна було уникнути. Проте, Франція боролася до кінця. Зрозуміло, зараз ми розчаровані. У першій половині у нас була перевага, ми багато і гостро атакували. Але суперник дуже добре захищався. Ми переглянули близько 20 матчів збірної України, але вперше побачили таку манеру її гри. Я не критикую тактику Шевченко. Він зробив свій вибір і отримав позитивний для його команди результат.

Так, я знаю, що моя команда зараз не в кращих кондиціях. Тут цілий ряд причин. Але я не виправдовуюсь. Завжди важко боротися з суперником, який настільки щільно захищається ".

Безумовно, ця нічия для збірної України - як перемога. Але, перемога ця має одну важливу умову - її потрібно активувати в двох матчах, що залишилися в стартовому слоті відбіркового турніру. Ми вплуталися в заочне протистояння з Францією за перше місце в групі. Принаймні, виїзною нічиєю з фаворитом оголосили про теоретичні амбіції на пряме попадання в Катар. Щоб не звертати з обраного, важкого турнірного шляху, здобутий в Парижі результат необхідно обов'язково активувати в домашніх матчах з Фінляндією і Казахстаном.

Незважаючи на якісну гру нашої національної команди і позитивний результат у протистоянні з чемпіонами світу, ми не повинні впадати в ейфорію. Березневий слот матчів повинен сприйматися і оцінюватися, як одна ціла подія. Тож, побажаємо хлопцям удачі і будемо сподіватися на шість очок у двох найближчих матчах. З огляду на щільний графік - це не така й проста задача, як здається на перший погляд.

У кожному з трьох березневих матчів Україна на тлі кадрової ротації змушена міняти структуру гри. Всі три суперника кардинально відрізняються і за стилем і за ігровим потенціалом. Це хороший тест для збірної і якщо вона його пройде (7 очок в трьох матчах) - тоді наші мрії про перше місце набудуть статусу реальних цілей.

Група автора в Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"