Сергій Ребров як уособлення українського футболу. Про нього, Аль-Айн та збірну в глобальному розрізі

Сьогодні нарешті повинно бути оголошене ім'я нового головного тренера збірної України. За два тижні до офіційних матчів, з заявкою збірної, складеною двома головами комітету. Швидше за все, ним не стане Сергій Ребров. Хоча й він був єдиним кандидатом, і на нього чекатимуть навіть після сьогоднішнього оголошення. Чекати варто, оскільки екс-наставник "Динамо" та "Ференцвароша" відмінно пасує збірній. Але загалом всі події навколо нього і навіть кажучи глобальніше - його поведінка протягом не надто тривалої тренерської кар'єри - залишає неприємний осад.

Ані клубу без конфліктів

Неприємна тенденція виходить. З "Динамо" Ребров йшов зі скандалом, вимагаючи повне омолодження команди з вигнанням застійних лідерів. У саудівському "Аль-Ахлі" сварився, зокрема, з головною зіркою команди. У місцевій пресі його та Омара Аль-Сома навіть назвали ворогами. З "Ференцвароша" пішов дуже неприємно, з відчуттям недомовленості, з осадом, зіпсував його мало не божественний статус, Ребровоманію, що захопила країну. Його і нині називають одним з найбільш значущих тренерів в посткомуністичній футбольній історії Угорщини. Але осад залишився.

До речі, він заявляв, що не знайшов спільної мови з одним з головних функціонерів "Ференцвароша". Скаржачись, що взимку підписали гравців, яких не хотів і про переговори з якими навіть не чув. Хоча обіцяли узгоджувати з ним всі трансфери. Що викликає в суперечці з клубом симпатії саме до тренера. Як викликали симпатії до нього конфлікти в "Динамо" та "Аль-Ахлі". Здавалося, що правда на його боці. Та все ж, коли він потрапляє в скандал вже в четвертому клубі поспіль, йде/намагається піти з четвертого поспіль (тепер з "Аль-Айну") з неприємним осадом - питання до нього.

Причому ясно, що відхід Андрія Шевченка захопив не лише всю Україну, але й Реброва зненацька. Відхід був спонтанним і не залежав від результатів. Хоча, можливо, спочатку планувався. Схоже, вже заявивши в лютому босам "Ференцвароша", що хоче піти і сидячи в квітні-травні без різких рухів, лише на чутках та подиві угорців, Ребров розраховував на відхід Шевченка після Євро і мав інформацію щодо цього. Можливо, чекав на її підтвердження. Однак на початку літа отримав іншу інформацію, швидко пішов і за півтора дні уклав контракт з "Аль-Айном".

Угорські ЗМІ дуже полюбляли малювати портрет розумного, вдумливого, абсолютно професійного, але дуже жорсткого фахівця, неприємної людини, вкрай мовчазної. Говорили про людину "радянського типу". А до цього домішувалася ще й меркантильність. В "Ференцвароші", як говорили, він отримував доволі низьку зарплатню, виїжджаючи на величезних бонусах. Говорили, що за вихід у груповий турнір Ліги Чемпіонів він отримав близько трьох мільйонів євро. І що в результаті йому набридло і захотілося отримувати подібну зарплатню одразу ж, базовою, без очікування великих успіхів.

Гранд з Міста-Саду

В принципі, нічого страшного у від'їзді на Близький Схід немає. Це зовсім не квиток в один кінець. Після роботи в тому ж "Аль-Айні" Кіке Санчес Флорес отримував роботу в Прімері та АПЛ, Вальтер Дзенга - у Серії А. Златко Даліч прямо звідти, після виходу у фінал Азіатської Ліги Чемпіонів, відправився до збірної Хорватії. Яку потім вивів до фіналу Чемпіонату Світу. Тіте, нинішній тренер збірної Бразилії, також тренував там. Для Даліча, абсолютно невідомого на Батьківщині, саме успіх в Азії став трампліном у збірну. А Ребров у збірну вже точно колись в'їде на білому коні.

Саме ОАЕ, Аль-Айн та "Аль-Айн" - також далеко не найгірший, а відмінний вибір. Місто - лише четверте в країні за кількістю населення, за популярністю, піаром, економічною могутністю перебуває в тіні столиці свого емірату і всієї країни Абу-Дабі, а також Дубая. Разом з тим - місто дуже цікаве. Його називають "Містом-садом". Воно розташоване в шести оазисах, серед 147-ми тисяч пальмових дерев, і є найзеленішим місцем в країні. Поруч - найвища гора в країні, висотою 1200 метрів, і навіть доволі велике озеро.

Зелений курорт, де заможні мешканці Абу-Дабі тримають вілли, та й менш забезпечені проводять вихідні. Місто, де ще нещодавно було заборонено будувати будівлі висотою більше семи поверхів. Головний університетський центр країни, з півдесятком англомовних шкіл, двома англомовними радіостанціями. Перше місто в країні, де об'єкти отримали статус світової спадщини від ЮНЕСКО. При цьому місто, в якому відсоток місцевого, еміратського населення - найбільший в країні (30). Тобто воно не попсове, не забите туристами і не заполонене іноземцями, а сповнене місцевого колориту.

Клуб також для Сергія. Беззаперечно найкращий в історії країни. Його прізвисько - "Бос". У нього 13 трофеїв чемпіона, у інших - не більше семи. Єдиний клуб з ОАЕ, який вигравав Лігу Чемпіонів Азії, загалом тричі був у її фіналі. А в 2018-му році навіть вийшов до фіналу Клубного Чемпіонату Світу проти мадридського "Реала", перегравши "Рівер Плейт". Його стадіон побудований в 2014-му році і вважається наймодерновішим в країні, академія також модернова. Він співпрацює з мадридським "Атлетіко", а спортивним директором екс-гравець "Арсеналу" та збірної Англії Девід Платт.

А головне - його власником є ​​Мохамед Бін Заєд Аль-Нах'ян - фактичний правитель країни, син засновника ОАЕ (обидва народилися в Аль-Айні) і людина, яку в 2019-му році "Нью-Йорк Таймс" назвала найвпливовішим арабським політиком у світі. До клубу у нього особливе ставлення, він вкладає в нього чимало в фінансовому та адміністративному плані і не терпить невдач.

Звична робота

Саме невдач останнім часом чимало. Після фіналу ЛЧ-2016 "Аль-Айн" двічі завершив груповий турнір на останньому місці, одного разу вилетів в 1/8, одного разу програв Кваліфікацію. З останніх семи матчів ЛЧ він програв три з рахунком 0:4, а виграв лише два з останніх 16-ти. У найближчому ж сезоні й зовсім не гратиме в турнірі, оскільки не пробився туди через лігу. Через що Ребров висловив особливий жаль. У лізі у "Аль-Айну" був найгірший результат за сім років - шосте місце, і він без трофеїв загалом вже три роки.

Він дещо заснув і відстав від "Аль-Джазіри" з її співпрацею з "Ліверпулем" і чудовою академією, що дала чинному чемпіону 17 гравців у заявці, відстав від "Аль-Шарджі" з її новим тренувальним комплексом і новим підписанням, названим в місцевій пресі "величезним успіхом" - екс-гравцем "Шахтаря" Бернардом. Потрібно наздоганяти.

Загалом після фіналів ЛЧ-2015 та -2016, першого місця в таблиці Коефіцієнтів Азії, третього місця збірної на Кубку Азії-2015 футбол ОАЕ відступає. На сьоме місце в Таблиці, з максимум 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів за останні три роки і з колекцією четвертих місць в групах. І керівництво ліги, як і клуби, докладають зусиль по поверненню. Титульним спонсором ліги стала національна нафтова компанія з найбільшим контрактом в історії, "Ліверпуль", Бернард, будівництво комплексів - також частина проекту. Як і запрошення Реброва.

Його поважають у регіоні після роботи в Саудівській Аравії. Gulf Today, англомовна газета, що виходить в Еміратах, навіть назвала "одним з найрозумніших тренерів з тих, що працювали у регіоні". А арабська редакція знаменитої іспанської газети AS - "одним з найпомітніших тренерів, які працювали в Саудівській лізі". І це після лише року роботи без трофеїв. Тобто у нього тут статус, і місія підняти "Аль-Айн" і весь футбол ОАЕ виглядає почесною та амбітною. Тим більше, що в цьому він якраз фахівець. "Динамо" та "Ференцварош" він піднімав з ям на давно не бачені висоти.

Платт висловлюється про нього з великою повагою, заявляє, що довго стежив за ним і вважає, що цей тренер довів, що створений з потрібного матеріалу. Відзначає його досягнення і впевнений, що поверне клуб на те місце, якого він заслуговує.

Типовий український футбол

Ребров заявляв, що досвід в Аравії йому чимало допоможе, а його амбіції не знають меж. Тобто бачить мотивацію, бачить велике завдання. Дуже задоволений майже місячною працею на тренувальних зборах в Іспанії і навіть дещо з подивом каже, що гравці працювали важко і з великим ентузіазмом. Він просто повторює шлях багатьох тренерів з Балканського регіону. Румуни, серби, хорвати, угорці дуже часто після великого успіху у своєму регіоні одразу ж їдуть на Близький або Далекий Схід, заробляють там гроші, потім повертаються і знову приймають Топ-клуби регіону.

Проблема в тому, що вони все ж тим самим блокують своє просування до сильніших ліг. А Ребров в такому молодому віці вже відзначився у двох клубах на Близькому Сході. Замість хоча б "Фенербахче" та АЕКа. Що викликає сумніви в його вмінні приймати рішення і навіть більше - в амбіціях. Звісно, "Динамо" та збірна на нього чекатимуть завжди. Але чому йому не хочеться більшого? Тим більше - якщо враховувати те, як працюють в УАФ і всю колекцію сердець на важливих і не важливих посадах навколо збірної, від яких тиші важко дочекатися.

Та й, схоже, Ребров все ще веде перемовини з "Аль-Айном" про розірвання контракту. Вже повідомлялося, що клуб хоче отримати компенсацію. Схоже, хоче повернути підйомні, агентські комісійні, а також зарплатню за 3-4 місяці. З огляду на впевнені повідомлення в угорській пресі про річну зарплатню в 4 мільйони євро, можна зрозуміти, що загальна сума дуже значна. Можливо, навіть наближається до тих самих чотирьох. І начебто УАФ погодилася сплатити компенсацію не більше мільйона євро. А агенти відмовилися повертати комісійні.

Так, він вже заявив, що залишається в "Аль-Айні". При цьому говорив про те, що хотів очолити збірну і "тільки-но клуб вирішить, що він повинен піти - він точно прийде у збірну". Правду кажучи, в цих словах я бачу неповагу і до клубу, і до тренера збірної. Тренер еміратського гранда вже дивиться у ліс, не відпрацювавши жодного офіційного матчу і за два дні до початку чемпіонату думаючи про сторонні справи. Тренер збірної, якого призначать сьогодні, відчуває стусана під сідниці ще до того, як його призначили. Все це негарно. І все це, на жаль, український футбол.