Олександр Фоззі Сидоренко: Можна зрозуміти і Маліновського, і Петракова. Незрозуміло тільки, навіщо це нам

Музикант, вокаліст гурту "Танок на Майдані Конго" (ТНМК), телеведучий, письменник, Олександр Сидоренко, відомий як Фоззі, напередодні матчу збірної України з фінами відповів на питання сайту UA-ФУТБОЛ.

Олександр Сидоренко (Фоззі) має освіту журналіста-телевізійника Київського міжнародного університету. З 1989 року є автором текстів і учасником гурту ТНМК. Видав сім романів, працював на каналах "Privat-TV" в музичній програмі "RAP-обойма" і "Новий канал" у ранковому шоу "Підйом", а також вів на каналі "ICTV" разом з Ігорем Пелихом шоу "Галопом по Европам- 2 ". Також з 2010 року вів передачу "Третій тайм" на телеканалі "ICTV", з 2013 по 2014-й рік був телеведучим пригодницького проекту "Великі перегони" на каналі "1 + 1". Ну і, звичайно, Олександр відомий як пристрасний футбольний уболівальник.

Ми попросили Фоззі поділитися своїми думками про чемпіонат України і очікуваннями від жовтневих матчів національної збірної у відбірковому циклі ЧС-2022 з Фінляндією та зі збірною Боснії і Герцеговини.

- Давайте, спочатку поговоримо про національний чемпіонат України. Наскільки він цікавий, як оціните рівень команд-учасниць?

- Отже, чемпіонат України ... Після початку військових дій і відповідно кризи в економіці і політиці - все це, природно, позначилося на чемпіонаті. Пішов природний відтік грошей, відтік кадрів і відповідно рівень чемпіонату впав. Я не знаю точних цифр, але ж можна порівняти капіталізацію гравців по сайту Трансфермаркет до війни і після. Є відчутний занепад в цьому плані. Кілька сильних знакових клубів пропали, пішли з авансцени. Ми будемо у великому боргу перед долею, якщо чемпіонат наш встоїть і рано чи пізно відновить свої колишні кондиції. Про розвиток поки говорити не доводиться. Але це теж шлях і не найгірший. Можемо згадати збірну Хорватії. У національному чемпіонаті цієї країни з'являється талановита молодь, яка переходить в інші сильні європейські чемпіонати. Таким чином, посилюється національна збірна Хорватії. Якщо у нас відбудеться така "балканізація", то нашим уболівальникам стане набагато цікавіше дивитися зарубіжні чемпіонати. І найважливіше, що від цього посилитися збірна України. А збірна це найголовніше, я вважаю, для нас.

- За яку команду вболіваєте в чемпіонаті України?

- Мене в дитинстві, як посадив дідусь біля телевізора, так я з ним і став вболівати за дві команди - харківський "Металіст" і київське "Динамо". Дідуся вже давно немає на цьому світі, але я як вболівав за дві команди, так і продовжую. Це такий харківський прикол - вболівати за дві команди. Я ще й за донецький "Шахтар" в єврокубках вболіваю. Давно почав вболівати за донецьку команду в єврокубках. Ще, коли там грав Грачов, і зараз вболіваю, коли команду тренує Де Дзербі. Я знаю багатьох, які говорять, що так неможливо. Але у мене ось все органічно виходить. Може, у когось ще так вийде, раз у мене виходить. Пам'ятаю, давно якось, в єврокубках грали всі три команди, за які вболівали, так ось я дивився матчі "Шахтаря" проти ЦСКА, зосередив увагу саме на грі гірників, а матчі київської та харківської команди не дивився.

- Ви родом з Харкова. Зараз там в різних лігах, правда, грають два клуби - "Металіст" і "Металіст 1925". Якому з них більше симпатизуєте?

- Зараз, природно, більша увага прикута до команди, яка грає в Першій лізі. Там персонажі саме ті, кого асоціюють з минулими великими успіхами "Металіста". Плюс там у мене багато друзів. І я, природно, бажаю великих успіхів "Металісту" "original" і вірю у велике майбутнє цієї команди. Що стосується "Металіста 1925", то цей проект був цікавий, коли пропав з радарів футбольний клуб "Металіст". Не знаю, як буде далі? У нас не Лондон і другі команди в великих містах, чомусь не приживаються. Так було завжди в Києві і в Харкові. Це специфіка, напевно, українського футболу, якийсь "one team - one life".

- В єврокубках в останні роки в українських команд немає вагомих досягнень. У чому причина такого слабкого виступу представників України в Європі?

- Причина, як я говорив, в слабкості чемпіонату. Звичайно, на одну гру зібратися і виграти у сильного суперника можна. Це раз в півроку можна. Необхідний сильний, конкурентний чемпіонат. Ну, неможливо, грубо кажучи, все життя співати під фонограму, а потім вийти і довбанути живцем з симфонічним оркестром. Так, ще так, щоб "ласти" у всіх загорнуло. У єврокубках на арену повинні виходити добре натреновані у внутрішньому чемпіонаті команди. У програних, та й в нічийних єврокубкових матчах, як то кажуть, "скіли" прокачуються. Так повинно бути не тільки в єврокубках, але і в чемпіонаті. Так, був такий "case" при Лобановському. Чемпіонат був слабенький, а в Європі "Динамо" всіх рвало. Але відтоді багато часу пройшло. Думаю, це складно повторити.

- Які перспективи в цьому єврокубковому сезоні у представників України?

- Вважаю, що з тим жеребкуванням, що зараз випало для українських команд, особливих перспектив в цьому сезоні немає.

- Поговоримо тепер про нашу національну збірну. Скільки матчів збірної подивилися в цьому році?

- Намагався все дивитися. Не завжди є час, вірніше, його ніколи немає. Збірну теж лихоманить. Розвивали один вектор, тепер ось інший вектор. Наступності немає. Працювали в одному напрямку, тепер в іншому. Вболівати-то ми будемо все одно, національна збірна - це найголовніше для кожного вболівальника. На жаль, немає поступального розвитку. Коли призначили Шевченка, я вважав, що це не зовсім правильно, щоб він стартував відразу зі збірною. Час показав, що я виявився не правим. Рік тому наша збірна виглядала дуже цікаво у всіх трендах. Інша справа, що пізніше її всі прочитали, від фінів до казахів, цей контроль заради контролю. Плюс зараз у нас відсутній лівий вінгер інвертований. Його тупо просто немає.

- Дайте свою оцінку виступу збірної України на Євро-2020.

- Маємо те, що маємо. Звичайно, хотілося б, щоб виступили краще, з тієї ж Австрією, наприклад. З іншого боку Австрія грає в більш сучасний, більш агресивний футбол. Австрійці за показниками пресингу, тиску були одними з найкращих на чемпіонаті Європи. Цільного враження у мене не залишилося, але той, хто відповідає за фарт, до нас як і раніше добре ставиться. Ми всі пам'ятаємо, як нашій збірній пощастило на ЧС-2006. Та ж рука Вороніна, ті ж пенальті зі швейцарцями. Тому вважаю, що в певній мірі нам на Євро пощастило. Не можу сказати, що збірна зіграла круто, або не круто. Найкрутіший момент - це гол Довбика. Навряд, я думаю, що цей рік запам'ятається чимось більш яскравим, ніж гол Довбика.

- Як оцінюєте 5 поспіль нічийних результатів у відборі ЧС-2022. Що завадило показати більш високий результат в грі проти казахів і фінів?

- Казахська і фінська збірні виявилися дуже хорошими командами. Вони готувалися, а у нас гравці чомусь вийшли на поле такими собі майстрами спорту. Забили швидкий гол і заспокоїлися. Де-юре і де-факто Казахстан і Фінляндія слабші за збірну України, але ми все бачили, чим все закінчилося. А закінчилося тим, що майстри спорту сильно засмутилися. Нехай частіше в дзеркало дивляться, рано ще спочивати на лаврах.

- На що здатна збірна під керівництвом Петракова? Які шанси потрапити в Катар?

- Шансів потрапити в Катар, мені здається, відсотків 30. Сьогодні вирішальний матч з фінами. Збірна Петракова непередбачувана. Як грала молодіжна збірна під керівництвом Петракова, це було зрозуміло всім. Він її збирав під себе. А тут ситуація зовсім інша. Так що передбачити вихід або не вихід до фінальної частини ЧС я не беруся.

- Зараз всі обговорюють не виклик Маліновського в збірну. Ваша думка з цього приводу.

- Думаю, що ці скандали не йдуть на користь збірній, на користь атмосфері всередині збірної. Маліновський привчив нас, що це ключовий гравець в центрі поля. У схемі Шевченка двоє центральних півзахисників - Маліновський та Зінченко, і вони грали над Степаненком, на цьому і будувалася гра збірної. Тут можна зрозуміти і Маліновського, і Петракова. Незрозуміло тільки одне, навіщо це нам? Чому один з ключових гравців ввійшов у клінч з головним тренером. У нас не така велика лава запасних. Повторюся, у нас немає нормального лівого вінгера в країні. Мабуть, найшла коса на камінь. Для того, щоб розуміти ситуацію, і прийняти позицію тієї чи іншої сторони треба перебувати всередині збірної. У прес-релізах, самі розумієте, нам правду ніхто не говорить. Така практика висвітлення публічно подібних акцій. Всі говорять про те, що грають заради уболівальників, а потім біжать і "тихо" кажуть б ****, притуляючи пальчик до губ. Ну якось так.

- Ваш прогноз на два жовтневих матчі нашої збірної.

- Так, Бог його знає. Ніхто, не може припустити, наскільки сильно буде команда рубатися за Петракова. Може вони вже, взагалі, чекають наступного тренера. Це неможливо передбачити. Нервова обстановка не сприяє настрою на хороший результат. Ми вже звикли, що при Шевченку був італійський вектор, який допомагали розвивати його помічники, той же Андреа Малдера. А зараз - нерви, нерви. Тому можливий як повний тріумф, так і повний провал, амплітуда не обмежена.

- Розкажіть, як зараз йдуть справи в команді шоу-зірок "Маестро"? Де і коли найближчим часом можна буде почути і побачити Вас?

- Про "Маестро" нічого сказати, зараз, на жаль, не до того. Скоро вийде в інтернеті наш спільний з Васильковим подкаст про футбол. Ми з ним вели передачу "Третій тайм". На перший подкаст запрошений президент футбольного клубу "Інгулець" Олександр Поворознюк. Так що шукайте нас на просторах інтернету. Будемо сподіватися на краще, тому що більше нічого не залишається.