День в історії. 20 років тому Лобановський на чолі збірної намагався зламати Німеччину, але не вийшло

Відбір до Чемпіонату світу в Японії та Південній Кореї збірна України розпочинала з особливими надіями. Команду очолив Валерій Лобановський, який паралельно очолював "Динамо", гравці команди 1999-го року ще тримали високий рівень, а Шевченко набирав обертів в складі "Мілану", до того все частіше на перший план виходив "Шахтар", який делегував до збірної Тимощука, Воробея та Зубова.

Втім, виграти перше місце у відбірковій групі синьо-жовтим не вдалось. Польща з невгамовним Олісадебе посіла перше місце, тоді як Україна, випередивши Норвегію та Вельс, фінішувала другою. Вже традиційно синьо-жовті отримували можливість прорватись на великий турнір через сито плей-офф. Ось тільки жереб виявився невблаганним – замість Румунії, Словенії, Ірану чи навіть Бельгії, яка тоді не була рівнею нинішній, він підсунув збірну Німеччини. Хоча оптимізм все ж був, адже Бундестім після провалу на Євро-2000 не виглядала невразливою. Так, в її складі були Кан та Баллак, але ж у нас був Шевченко!

І ось 10 листопада 2001 року, тобто рівно 20 років тому, в першому матчі Україна приймала Німеччину на переповненому "Олімпійському". Гра розпочалась з виходу Воробея на побачення з Каном, але форвард пробив у стійку! Втім, підопічним Лобановського таки вдалось забити швидкий м’яч – Шевченко завдав удару зі штрафного, м’яч від стінки потрапив до Зубова і той з кута воротарського пробив повз Олівера Кана!

Щоправда, дуже швидко Німеччина вилила відро холодної води на голови українців серією стандартів. Після двох кутових м’яч влучав у поперечку воріт Максима Левицького, а потім після подачі штрафного Баллак виграв позиційну боротьбу на дальній стійці та переправив м’яч у сітку.

Забивши гол, Німеччина вирішила захищати комфортний для себе рахунок і в підсумку досягла успіху. Хоча Україна неодноразово могла вдруге вийти вперед. Той же Шевченко виходив один на один з Каном, але не зміг переграти голкіпера "Баварії", який в тому році виграв для клубу Лігу Чемпіонів, вистоявши у фіналі в серії пенальті проти "Валенсії". Ще одного разу Олівер рятував після удару Шеви зі штрафного, а Шищенку та Парфьонову, які били з вигідних позицій, не вистачило влучності.

Гра в підсумку завершилась з рахунком 1:1. Матч у відповідь був за три дні і в ньому українці провалились, пропустивши три швидких м’ячі. Хоча за інерцією підопічні Лобановського атакували, але виглядали приреченими. Шевченко ще забив гол престижу, але лише після того, як Баллак зробив рахунок 4:0. Україна втретє поспіль програла у плей-офф, а Німеччина в Японії та Південній Кореї дотягне на плечах Олівера Кана до фіналу, де могутній кіпер програє свій двобій феномену Роналдо. Але це вже інша історія…

Відбір до ЧС-2002. Плей-офф. Перший матч
10.11.2001. Київ. НСК "Олімпійський". 83 000 глядачів. +7°С
Арбітр: Стефано Браскі (Італія)

Україна – Німеччина 1:1
Голи: Зубов 18 – Баллак 31

Україна: Левицький – Лужний, Несмачний, Головко, Ващук, Гусін, Шевченко, Тимощук (Парфьонов 72), Зубов, Воробей (Мелащенко 76), Ребров (Шищенко 55)
Запасні: Рева, Федоров, Скрипник, Попов
Тренер: Валерий Лобановский.

Німеччина: Кан - Ремер, Циге, Лінке, Новотни, Рамелов, Шнайдер (Ріккен 79), Баллак, Азамоа, Хаманн, Циклер (Янкер 68)
Запасні: Леманн, Бірхофф, Бауманн, Кель, Боде
Тренер: Руді Феллер

Попередження: Несмачний 36 – Циге 85