Десять років тому Олімпійський прийняв перший матч після реконструкції. Це була феєрія з Німеччиною

НСК "Олімпійський" - символ українського футболу. Тут "Динамо" здобувало свої найгучніші перемоги в часи СССР, зокрема, й перемагало "Баварію" в Суперкубку, тут відбувались матчі Олімпіади 1980-го року, зрештою, тут найчастіше виступає збірна України. Після проголошення Незалежності "Олімпійський", який до цього називався Республіканським, пережив дві реконструкції.

В кінці 90-х дерев’яні лавки замінили на пластикові сидіння. Таким чином, "Олімпійський" "втратив" майже 20 тисяч місць. А після того, як Україна виграла право на проведення Євро, розпочалась масштабна перебудова, що мала перетворити арену на сучасну та таку, яка була б готовою прийняти фінал континентальної першості.

Сказати, що реконструкцію супроводжували скандали, це нічого не сказати. З боями, потративши майже 5 мільярдів гривень (це приблизно 600 млн євро, на Донбас Арену, наприклад, було потрачено 175 млн, на мадридську Ванда Метрополітано – 240) стадіон таки було оновлено і в жовтні 2011-го тодішній Президент України Віктор Янукович, який через три роки втече до Ростова, його урочисто відкрив.

А 11-го листопада 2011-го – рівно десять років тому – оновлений "Олімпійський" прийняв перший матч збірної України. Синьо-жовті тоді як господарі Євро не грали відбірковий турнір, тож готувались через товариські матчі. До визначної події було підібрано і відповідного суперника – збірну Німеччини.

Синьо-жовтих знову очолював Олег Блохін. Проти Бундестім він вирішив зіграти у вельми атакуючому стилі – з перших хвилин вийшла пара форварда Мілевський та Шевченко, яким на флангах допомагали Ярмоленко та Коноплянка. Дебютував у збірній і Роман Безус, який тоді засвітився у "Ворсклі" і його активно до головної команди сватали ЗМІ. Втім, атакуючого хавбека ще на 39-й хвилині замінив Сергій Назаренко, а Олег Блохін після гри в своєму стилі заявив, що ось бачите – він не готовий до такого рівня.

Між тим, футбол, продемонстрований обома командами, став справжнім святом для вболівальників. В середині першого тайму Ярмоленко відкрив рахунок, замкнувши простріл з флангу. Потім з центру поля на побачення з Цилером втік Коноплянка, який обіграв кіпера і забив у порожні ворота. Німеччина теж атакувала, але Рибка, який вже був воротарем "Шахтаря", діяв вельми впевнено. Щоправда, з класним ударом Крооса шансів у нього впоратись не було. Але на шедевр Тоні перед свистком на перерву відповів Сергій Назаренко, який забив один з найкращих голів дальнім ударом в історії збірної.

Фотогалерея

В другому таймі Україна вже не забивала, хоча й мала для цього не одну можливість. А ось Німеччина вкотре довела, що навіть в товариських матчах готова грати на характері. Голи Рольфеса та Мюллера дозволили команді Льова здобути в такий урочистий для українських вболівальників день почесну нічию.

Товариський матч
11 листопада 2011 року. Київ. НСК "Олімпійський". 69720 глядачів. +1°C
Арбітр: Карлос Веласко Карбальо (Іспанія).

Україна - Німеччина 3:3
Голи: Ярмоленко 28, Коноплянка 36, Назаренко 45 - Кроос 38, Рольфес 65, Мюллер 77

Україна: Рибка - Бутко, Кучер, Ракицький, Селін, Ярмоленко (Алієв 82), Тимощук, Безус (Назаренко 39), Коноплянка (Федецький 90+3), Мілевський (Девіч 66), Шевченко (Гай 66)
Запасні: Дикань, Мандзюк
Тренер: Блохін

Німеччина: Цилер - Боатенг, Бадштубер, Хуммельс, Аого, Хедіра (Рольфес 46), Озіл (Подольськи 66), Треш (Шуррле 46), Кроос (Бендер 87), Гетце (Мюллер 66), Гомес (3)
Запасні: Візе, Мертезакер, Хеведес, Шмельцер
Тренер: Лев

Попередження: Безус 19, Коноплянка 80