Герой футбольного дня. Артем Довбик

Правильно сказав тренер Петраков – шкода, що Артем Довбик не забив третього командного і другого для себе гола. Хоча навіть без цього про Артема можна говорити як про нетипового для збірної України нападника. Про нападника, який здатен забивати справно. З часів Андрія Шевченка такого не спостерігалося.

Були надії на Романа Яремчука, але зараз порівняння з Довбиком будуть не на його користь. Яремчук продуктивно провів чемпіонат Європи, однак після нього за збірну грає без азарту та іскри в очах. Довбику ж вдається майже завжди давати вогню.

Проти Боснії та Герцеговини він зіграв 15 хвилин чистого часу і тільки чотири рази торкнувся м'яча. Але два з цих дотиків були ударами, один – прокиданням м'яча собі на хід в процесі гольової контратаки. Просто дивовижна ефективність. Шведам на Євро-2020 він також забив після виходу на заміну наприкінці гри, у товариському матчі з Бахрейном асистував Віктору Циганкову на 90+1-ій хвилині, а у домашньому поєдинку з Казахстаном (2:2) повинен був заробити пенальті, однак арбітр не зафіксував чистого фолу проти Довбика в штрафному майданчику. І це ми говоримо про гравця, у резюме якого всього-на-всього один вихід в основному складі національної збірної України.

Якщо до нього буде більше довіри – буде й більше голів. У "Дніпрі-1" атакувальна гра будується з врахуванням сильних сторін Довбика й Артем не підводить. Реалізовує не лише вірні моменти, які знаходять відбиття в коефіцієнті xG ("очікувані голи"), але й неочевидні ситуації. Забиває дальніми ударами зі штрафних чи пострілами з гострого кута. Після 14-ти турів чемпіонату України він тільки на один гол відстає від лідера бомбардирської гонитви Циганкова. Однак у лідера "Динамо" чотири з дев'яти голів – це реалізовані пенальті. У Довбика усі вісім точних ударів – з гри.

Те, що він гратиме за збірну України й у весняних матчах плей-офф відбору до ЧС-2022, сумнівів не викликає. Цікаво тільки, у статусі гравця якого клубу… "Дніпро-1" – це добре, але Довбик прагне до прогресу та підвищення.