"Згадується Словенія та Греція - суперника треба цінувати". Про шанси України проти Шотландії

Відомий тренер та футбольний експерт Олег Федорчук проаналізував виступ збірної України у 2021-му році, а також поділився своїми очікуваннями від протистояння із Шотландією.

- Для збірної 2021-й виявився вдалим. На Євро-2020 вийшли до 1/4 фіналу, де програли 0:4 англійцям. За підсумками відбору ЧС-2022 вийшли до плей-офф, зберігаючи шанси на поїздку до Катару. Але повернемось до матчів Євро. Так, був результат, але на тлі невиразної гри. Лише дивом вдалося вийти з 3-го місця до 1/8 фіналу. Фактично нас вивели туди шведи, обігравши у очній зустрічі поляків. Також допоміг Левандовський - за рахунку 2:2 за кілька хвилин до кінця матчу після його удару з п'яти з метрів м'яч влучив у стійку. Неймовірний для нас фарт і все склалося на нашу користь.

- Після Євро-2016 ми впали в депресію. Нагадаю, збірна у групі програла всі три матчі, останнє місце, жодного забитого м'яча, і це був жахливий провал. Додайте до цього той факт, що у нас відсутня культура спілкування у спортивній сфері, особливо у футболі. Іноді ми завищуємо свої очікування, і коли є результат, миттєво змінюється думка про збірну з точністю та навпаки.

Почну з того, що ми нічого видатного не показали ні у відбіркових матчах Євро, ні у фінальній частині, збірна грала у досить середній футбол. Коли потрапили до групи разом із голландцями, австрійцями та македонцями, то багато фахівців та тренерський штаб випромінювали небувалий оптимізм. Але гра показала, що все не так добре. Невиразно виглядав Зінченко, слабо зіграв Маліновський, і лише Ярмоленко проявив свої лідерські якості. Плюс вдала гра Бущана нівелювала промахи збірної. Тільки збіг обставин та регламент допомогли нам вийти із групи.

Холодний душ ми отримали у матчі з Північною Македонією, якість гри, особливо у другому таймі, була низька. З горем навпіл вийшли, потрапили на шведів та пройшли їх завдяки нелогічній заміні. У трьох попередніх поєдинках на Довбика ніхто не звертав уваги. І ось матч зі Швецією. Спочатку у нападі всі 90 хвилин грає Яремчук, якого у додатковий час міняє Бєсєдін. Але незабаром він отримує серйозну травму і вилучення у шведів. Діватися нікуди, треба випускати Довбика. Він забиває переможний гол на останніх секундах і стає національним героєм! Так ланцюжок подій стає успіхом.

Нам потрібно реально оцінювати свій потенціал. Нам не вистачає критичного мислення у футболі

Але вже поєдинок із Англією в 1/4 фіналу показав, чого ми варті насправді. Моя думка, не треба піднімати градус очікування. Так буває, коли трієчник йде на іспит і хоче отримати п'ятірку, але отримує заслужену трійку, дуже засмучується, переоцінивши свої знання. Тому нам потрібно реально оцінювати свій потенціал. Нам не вистачає критичного мислення у футболі.

- Ви правильно підмітили, що збірна у групі не зіграла жодного цілісного матчу. Особливо засмутила гра з Австрією, де суперник нав'язав нам агресію, боротьбу на кожній ділянці поля і просто придушив опір. Наша збірна була абсолютно розгубленою.

– Як тренер можу пояснити, що сталося? А сталася банальна помилка у підготовці. Жодна федерація, крім нашої, не переносила останні тури у своїх чемпіонатах. Ми ж на прохання головного тренера перенесли закінчення чемпіонату на два тижні раніше. Цим ми зменшили рівень функціональної підготовки футболістів, які виступають в Україні. На Євро-2020 ми були найслабшими у фізичному плані. Біда в тому, що у тренерському штабі збірної ніхто не працював у клубі. Будь-який клубний тренер скаже, що немає нічого кращого у підготовці, ніж ігри. Перенесення – це була ключова помилка Шевченка. Провідні європейські федерації Англії, Італії, Німеччини закінчили чемпіонати вчасно.

І другий момент – тренерський штаб не підготував резервів для зміни. Фактично під час чемпіонату після кожної гри міняли склад на 20-30 відсотків. Це дуже погана ознака, яка демонструвала - ми не підготувалися до Євро. Десь не вистачило досвіду тренерському штабу. Але за рахунок удачі, не за грою, вдалося дійти до 1/4 фіналу.

- Закінчилося Євро, наближалися матчі відбору ЧС-2022 і раптом за місяць до рестарту головний тренер Шевченка зненацька залишає збірну. Бачилися дві причини: перша – не поділили з керівництвом преміальні, друга – наставник зрозумів, що зі збірної не зможе вичавити більшого.

- Потрібно повернутися до початку нашої розмови, що навколо Шевченка були тільки хвалебні оди, і все, щоб він не робив, вважалося правильним. А ділова критика була відсутня. І у наставника, і тренерського штабу склалася ілюзія про великі досягнення. Всі ми бачимо, що насправді це не так. Той самий Шевченко вважав, що він буде нарозхват, але опинився в скромній "Дженоа". Ну і, звичайно, близькі родинні стосунки з президентом УАФ, де все перемішалося в цій дивній історії з втечею, інакше й не назвеш. Було дивно абсолютно не по-європейськи спостерігати, коли за два тижні до ключових матчів не було тренера, і Петракова призначили у пожежному порядку. Ми й досі не знаємо, що сталося насправді. Це велика пляма, насамперед на федерації.

- Шевченко був фартовим у збірній, а ось у "Дженоа"... Не розрахував своїх сил і не передбачив ризики?

- Передбачалося, що його успіх перенесеться і на роботу з клубною командою. В Україні багато на що заплющували очі, бо тут його любили, поважали. Але в Італії зовсім інша ситуація, незважаючи на те, що він став зіркою у "Мілані". У тій же "Дженоі", де грають вікові футболісти, Шевченко не такий авторитет як для гравців збірної України. Тому є різниця. В одному випадку є успіх зі збірною, в іншому його лише після двох місяців роботи звільнили з клубу. Це сильний іміджевий удар, холодний душ.

Робота у збірній та у клубі дві великі різниці. Зараз відбувається його становлення як особистості у тренерській кар'єрі, і якщо Шевченко не опустить руки, то може досягти свого. Наприклад, Лобановський перш ніж стати великим Лобановським на початку шляху три сезони пропрацював у "Дніпрі", який виступав у першій союзній лізі. Хоча як гравець Валерій Васильович був добрим футболістом. Я казав, що одна помилка може відкине тебе на нульовий старт. Але характер у нього є, і буде цікаво спостерігати, як він видереться з цієї ситуації. Мені здається, він обрав для старту не той чемпіонат. В Італії тренерів, гравців та арбітрів розглядають під збільшувальним склом. Був великий ризик у розпал сезону брати команду аутсайдера. Так, якщо в тебе піде, то скажуть, що попередній тренер заклав основу, а якщо не піде, то ти завалив усі напрацювання попередника. Досвідчені тренери завжди чекають кінця сезону, щоб почати із чистого аркуша.

- З приходом Петракова гра збірної змінилася чи команда грає за напрацюваннями його попередника? На щастя, Фарт не залишає нас.

- Чомусь ми слабше граємо з командами свого рівня чи аутсайдерами. Як наочний приклад, це два матчі з Казахстаном. Особливо було видно тренерську помилку Петракова у виїзній грі, коли за рахунку 2:0 він вчасно не замінив Караваєва, і через його помилкові дії збірна пропустила два м'ячі. Може не варто звинувачувати головного тренера, це була перша гра, і він ще не знав потенціал гравців. Це наша властивість спочатку зробити собі проблеми, а потім їх героїчно вирішувати. Нам треба навчитися грати на максимумі всі ігри, а не тоді, коли загнані у кут. Є ментальна проблема. Тільки в останньому матчі в нервовому та напруженому поєдинку проти боснійців – не найсильнішої збірної – змогли вирвати вихід у плей-офф. Так, у суперника не грало чотири провідні футболісти, так, Бущан врятував від неприємного другого тайму, коли дивом на останніх секундах першої 45-хвилинки відбив м'яч. Слава богу, показали характер, зуміли перебудуватися і перемогти.

- У плей-офф на нас чекає поєдинок із Шотландією. Трохи турбує, що всі радіють, нам попався не сильний суперник і маємо шанси пройти британців.

- Відразу спадає на думку два випадки з нашої історії. Перший, коли 1999 року в протистоянні зі збірною Словенії ми бачили себе вже фіналістом ЧЄ-2000. І другий, повторився за 10 років, зі збірною Греції, коли також вважали, що легко пройдемо не сильних греків у стикових матчах ЧС-2010. Що з того вийшло? Суперники поїхали до фіналу замість нас. Потрібно пам'ятати уроки. Тому дивує передчасна радість тренерського штабу, що нам випала Шотландія. До гри суперника слід цінувати.

У нас у березні перед поєдинком із шотландцями пройде лише чотири тури, тоді як у господарів сезон у розпалі. Ми дуже слабко граємо проти атлетичних команд, а у захисті у нас немає атлетичних футболістів, і особливо програємо у центрі оборони.

Це міцна організована команда, яка здатна завдати нам неприємностей. На останньому Євро вони змогли відібрати очки у англійців, а по грі могли навіть виграти. Добре виступили у своїй групі ЧС-2022, посівши друге місце з однією поразкою. Ох і непростий попався суперник! Навіть букмекерські контори віддають перевагу шотландцям. Краще б ми грали з тією самою Португалією. Шанси команд 50 на 50. А якщо розібратися скрупульозно, то господарі мають невелику перевагу. Перше, грають удома. Друге, у нас у березні перед поєдинком із шотландцями пройде лише чотири тури, тоді як у господарів сезон у розпалі. Ми дуже слабко граємо проти атлетичних команд, а у захисті у нас немає атлетичних футболістів, і особливо програємо у центрі оборони.

- Що нового ви побачили у грі збірної із приходом Петракова? Чи є проблемні позиції у команді?

- У двох перших матчах Петраков спробував грати у три захисники. Але ця схема ефективна, коли у клубах також грають у три захисники. Вся лінія оборони складається з гравців "Динамо" та "Шахтаря", які не застосовують цю модель, а діють у чотири. А просто за три дні навчити збірну грати у три захисники – це нереально. Потрібно щонайменше три-чотири місяці, а це близько десяти матчів, щоб грати безпомилково за такою схемою. Петраков спробував, але не вийшло. І ще один важливий момент – взаємини з гравцями. Конфлікт з Маліновським та напружена обстановка всередині збірної грали лише проти коуча, що також позначалося на грі. Добре, що Петраков зумів перебудуватися, охолонути, прибрати запальність, і отримав необхідний результат – вихід у плей-офф. Але стиль гри команди не помінявся, який був за Шевченка, такий залишився і за Петракова. Важко за короткий час щось кардинально змінити. Щоб глобально перебудовувати, потрібно мати ресурси, яких, на жаль, дуже мало.

Хотів би звернути увагу, що проблемною точкою є пара центральних захисників. Добре, що сильна позиція – це воротар. Потрібно сказати, воротарська школа в Україні є дуже сильною. Ще один мінус збірної, у нас усі лідери практично не грають постійно у своїх клубах у стартових складах. Це стосується Зінченка, Яремчука та Ярмоленка. Може трохи більше ігрового часу у своєму клубі має Маліновський. Вони всі гравці ротації і у вирішальних матчах можуть бути не у формі. Це великий мінус, бо збірна залежить від цієї четвірки.

- Що цікаво, Ярмоленко найменше грає у "Вест Гемі", але у збірній він лідер і найкращий на полі. Як можна це пояснити?

- Це говорить про те, що він професіонал, і нестачу ігрового часу в АПЛ виплескує у матчах за збірну. Коли гравцю довіряють і він тягне за собою партнерів, то виростають крила. Андрій знає, на нього чекають, на нього розраховують, тому й виходить такий ефект. Справді Ярмоленко один із найкращих у минулому 2021 році. Він і Бущан відіграли на високому рівні і заслуговують на велику похвалу.

Фото - Getty Images