Марлос: Я дуже прив'язаний до українського народу, багато чого навчився в українців

Український футболіст Марлос розповів, чому він вирішив продовжити кар'єру в бразильському "Атлетіко Паранаєнсе", а також з теплотою згадав про свій період виступів за збірну України:

"Я завжди заявляв, що мрію грати за "Атлетіко Паранаенсе". І я дуже радий опинитися тут, бути частиною проекту клубу. "Атлетіко" чудовий клуб. У нього чудова структура. Мені навіть здається, що я все ще в Європі. Я вважаю, що у жодному іншому клубі Бразилії я не відчув би того, що відчуваю тут сьогодні, так що тепер все залежить від мене, від моєї самовідданості та прагнення виправдати очікування клубу.

"Підтримка "Атлетіко Паранаенсе" — це те почуття, яке я отримав від своєї сім'ї. Мій брат і два двоюрідні брати грали за молодіжні команди "Атлетіко". Я ходив на матчі, щоб дивитися, як вони грають. А грати за "Атлетіко" вдома вважалося сімейною мрією, і це почуття не змінилося, навіть коли я став старшим, це також одна з причин, чому я дуже щасливий бути сьогодні тут, в "Атлетіко".

Тепер я можу сказати, що всі мрії, які я мав у дитинстві, справджуються. Я щасливий бути частиною цього чудового проекту "Атлетіко Паранаєнсе". І я сподіваюся зробити багато хорошого для цього клубу. Я сподіваюся, що моя сім'я буде пишатися мною, і я знаю, що вони підтримають мене і будуть вболівати за цей клуб протягом багатьох років. І що одного разу вони зможуть помістити і мою фотографію разом із іншими ідолами клубу. Це буде одна з найбільших гордостей у моїй кар'єрі.

Я вважаю, що сьогодні я більше не маю фіксованої позиції. Мені більше подобається грати праворуч, де я завжди грав. Але були сезони у "Шахтарі", наприклад, коли я трохи більше грав у захисті. Тепер, наприкінці свого перебування там, я більше грав у півзахисті. У збірній України я також більше грав ліворуч.

Мені дуже подобається згадувати те, що одного разу сказав мені Андрій Шевченко. Він сказав мені, що коли гравець має якість, у нього немає позиції. Він має бути в команді. Можливо ліворуч, можливо праворуч, можливо попереду. Ця фраза дуже зворушила мене і допомогла мені розвиватися у моїй кар'єрі. Так що я можу грати на будь-якій позиції, де я можу бути корисним команді.

Я грав за збірну України з відкритим серцем. Я дуже прив'язаний до українського народу. Мене любили вболівальники, гравці та люди, з якими я працював та жив. Гра за збірну України була для мене способом відплатити за їхню любов до мене. Щоб мати можливість бути на полі, представляючи кожного з них, боротися за них. Я багато чого навчився в українців. Бути там було фантастичною подією у моєму житті", - сказав Марлос.