Олександр Караваєв: про неприємність для Качараби, дзвінок від Вернидуба та вірменську тему у Лодзі

Червень видався напрочуд насиченим місяцем для збірної України. Її боротьба за право здобути путівку на чемпіонат світу, до якого не вистачило лише одного вдалого кроку, стала вже історією. Тепер у нашої головної команди нове завдання – продовжити досягати максимального результату у Лізі Націй, де у середині цього тижня була здобута перемога над Ірландією у гостях.

У порівнянні з матчем із Вельсом у цьому поєдинку Олександр Петраков використав майже повністю оновлений стартовий склад. Одним із двох ключових гравців, що вийшли на заміну, був Олександр Караваєв. Напередодні суботньої зустрічі з вірменами у Лізі Націй 30-річний універсал поділився з кореспондентом UA-Футбол думками про виступ у плей-офф ЧС-2022, розповів про недавній матч із ірландцями та торкнувся теми чергової гри.

- Як швидко команда звиклася з думкою, що зіграти на світовому Мундіалі не вдасться? - передусім цікавлюся у Караваєва.

- Дуже важко було. Ми ретельно готувались до ігор з Шотландією та Вельсом, робили все, що могли. Гадаю, що були здатні на більше, однак у футболі не завжди все залежить тільки від нас самих. У поєдинку з валлійцями фортуна була не на нашому боці. Таке моє бачення.

- Відчуття нереалізованості залишилося?

- Звісно. Хотілось реалізувати себе на максимум, а потім ще й на Мундіалі показати всім, на що ми спроможні. Прикро, але нам це не вдалось.

- Для декого з гравців – зокрема, ветерана Ярмоленка можливо, більше не буде шансу потрапити на чемпіонат світу. Як Андрій цей факт переживав?

- Я вважаю, що все залежить від нас самих, і ніхто не знає, як буде далі. Тому впевнений, що з таким бажанням та вмінням, які є у Андрія, він спокійно зможе грати на високому рівні та відповідати рівню збірної і у подальшому. Щоби знову спробувати вийти з командою на чемпіонат світу.

- Старт у черговому розіграші Ліги Націй для збірної виявився вдалим. Ірландію розібрали по кісточкам?

- Звісно, ми готувались до цього матчу. Всі наші хлопці – професіонали, вони знають, як грати. Просто треба повністю володіти інформацією щодо суперника, бути в курсі слабких та сильних його сторін. Саме так і було з Ірландією.

- На що у грі суперника Олександр Петраков звертав увагу в першу чергу?

- Він зауважував, що Ірландія - команда фізично сильна, міцна, і що з нею треба грати у швидкий футбол низом - тоді все буде під нашим контролем.

- Коли головний тренер оголосив стартовий склад команди?

- Перед грою. Але при цьому всіх налаштовував: ті, хто грав проти Вельсу, повинні теж готуватись. Ми ж бо одна команда і у нас на кожну позицію є по два гравці, кожен з яких може зіграти у будь-якому матчі.

- Ви відчували, що після двох виснажливих поєдинків з Шотландією та Вельсом потрібен хоча б невеличкий перепочинок?

- Якби треба було, я б зіграв і весь матч. Так, це велике навантаження на фізичний стан здоров’я та всього тіла. Але повторюсь: якщо є така потреба, то потрібно грати.

- Ваші очікування «хлопці у зеленому», як називають ірландську збірну, виправдали?

- Якщо взяти загалом, то так.

- Гол Тараса Качараби, на ваш погляд, був відмінений справедливо?

- Якщо подивитись повтор відеозапису, то видно, що є офсайд в сантиметрах чи навіть в міліметрах. Однак зараз є ВАР, тому це справедливо. Проте дуже неприємно для Тараса.

- Взяття воріт ірландців виявилось дещо несподіваним: м’яч шмигнув у сітку повз дезорієнтованого голкіпера після навісу Віктора Циганкова зі штрафного. Щось подібне важко було уявити?

- Мені гол бачився іншим - швидким, після гарної комбінації та ідеальної реалізації.

- Що вимагалося від вас після виходу на заміну за рахунку 1:0 на нашу користь?

- Тарас (Качараба – прим. В.К.) відчув біль у задній поверхні стегна, тому не став ризикувати - і це правильно. Краще попросити заміну, ніж піддавати ризику своє здоров’я.

- Експериментальний склад збірної України у такому вигляді діяв вперше. Як вам гралося у подібному поєднанні?

- Все дуже добре вийшло. Так, звичайно, є моменти, коли немає злагодженості. Втім, вони є завжди, тому що це збірна. Проте всі професіонали, тож швидко звикають один до одного.

- Інтервал між поєдинком з Ірландією та наступним, з Вірменією, складає всього три дні. Це дасть змогу відновитися основним гравцям?

- Вважаю, що так. У нас є все для швидкого відновлення. Наші лікарі та масажисти дуже добре роблять свою справу, за що їм велика подяка.

- Чи є хтось із футболістів у лазареті?

- Так. Це Георгій Бущан - в нього пошкодження гомілки. Едуард Соболь мав слабкість, є невеличкі проблеми й у Тараса Степаненка. Решта всі здорові.

- Що знаєте про наступного суперника - Вірменію?

- Будемо ще розбирати суперника. Бачили тільки, як вірмени грали проти Ірландії. Але в тій трансляції ми спостерігали за ірландцями, тому вся увага була на них.

- З кимось із гравців збірної Вірменії особисто знайомі?

- Ні з ким.

- Чи розділяєте думку, що збірна Вірменії з Генріхом Мхітаряном і без нього, це як кажуть в Одесі, дві великі різниці?

- Так, вважаю що саме так! Генріх - це гравець топ-рівня, і він завжди буде загрозою для будь-якого суперника.

- Як гадаєте, варіант проведення двох найближчих матчів у Польщі у якості домашніх оптимальний?

- Авжеж, це оптимальний варіант.

- Скільки разів доводилось бувати у Польщі?

- Багато разів тут був. Часто були ігри на клубному рівні, грав також і за збірну.

- У Лодзі раніше бували?

- Ні, у цьому місті я вперше.

- За війною в Україні зараз стежить весь світ. Скільки часу займає у вас ознайомлення з новинами щодо подій у рідній країні?

- Новини переглядаю постійно, майже весь вільний час цьому приділяю. Все, що пов’язане з нашою Батьківщиною, знаходиться у зоні моєї уваги.

- Чи буде хтось у суботу на трибунах стадіону у Лодзі із ваших особистих вболівальників?

- Особистих - ні, а от багато знайомих буде. Можливо, якщо вдасться, то приїде мій товариш –вірменин. Він вболіває за мене, але й за збірну Вірменії також.

- Із ЗСУ у збірної постійний зв'язок?

- Так. Тримаємо зв’язок. Зокрема, Юрій Миколайович (колишній головний тренер луганської «Зорі» Вернидуб – прим. В.К.) телефонував наприкінці травня та після матчу з Шотландією. Казав, що військові із ЗСУ палко вболівають за нас, боронячи нашу неньку. Це важко, але вони розуміють кого та що вони захищають. Дай їм Боже сил, терпіння і хисту.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine