Микитин: Після матчу Росія - Україна Путін заходив до нас у роздягальню в оточенні людей у чорних плащах

Екс-гравець збірної України Володимир Микитин згадав матчі, які найбільш запам'ятвлися у своїй кар'єрі за національну команду.

– За збірну ви провели 13 матчів, який з них стоїть особняком?

– У Києві із Росією. Ажіотаж навколо цього матчу у пресі був неабияким. Але всередині команди панував спокій. Напередодні матчу Пустовойтенко приїжджав, говорив напутні слова (Валерій Павлович Пустовойтенко очолював тоді Кабінет міністрів і водночас був президентом Федерації футболу України, – прим.). Грали ми тоді чудово, стадіон битком. Вболівальники того дня так шалено нас підтримували, що ми, перебуваючи на полі, не чули один одного. Щось намагаєшся підказати партнеру, а він лише руками розводить. І так усю гру. Пам'ятаю, як уздовж брівки бігав Сабо, щось кричав. Можливо, мені не знаю. Почути його слова було неможливо.

– Розповідають, що Путін на матчі був присутнім тоді. Правда, що він заходив до вас у роздягальню?

– Так. Ну, це вже у матчі-відповіді в Москві. Перед грою, коли ми тільки до роздягальні зайшли, у кожного на кріслі лежала коробочка з годинником. Напис на циферблаті "Від мера Москви" і два прапори Росії та України. Він в мене досі зберігається. А Путін заходив до нас у роздягальню після гри (з серпня по грудень 1999 року Володимир Путін був головою уряду Росії, – прим.). Багато він не говорив. Привітав нас із виходом із групи та побажав удачі у стикових матчах.

Запам'яталося те, що його оточувало багато людей у чорних плащах. Наскільки пам'ятаю, та нічия не влаштовувала обидві команди. А ось перемога виводила як нас, так і збірну Росії безпосередньо у фінальний турнір чемпіонату Європи. Гол Шевченка на останніх хвилинах досі перед очима стоїть. Рахунок 1:1 у Москві означав, що французи стали переможцями групового турніру. Ми посіли друге місце і за путівку на Євро-2000 ми мали ще поборотися. А Росія лишилася ні з чим.

– Преміальні за ту гру добрі були?

– ФФУ збірників не ображала. Справно платили хороші гроші – за результат. Тоді ще премія від Ріната Ахметова була.

- Порівнянна з тією, яка була від ФФУ?

– Ні. Якщо брати в розрахунку на кожного гравця, то премія від Ахметова вдвічі менша. Але було приємно. Людина заохочила нас за хорошу гру, взяла і передала готівку.

– У стикових матчах ваші сподівання на Євро-2000 обірвалися?

– Вони були зруйновані у першому матчі, а у другому втоптані у сніг. Нам дісталася Словенія – суперник по зубах. Навіть після поразки в гостях 1:2 була впевненість, що у Києві, за своїх уболівальників, один гол ми їм точно заб'ємо. Гол ми забили, але буквально тут же пропустили. Там ще негода зіграла свою роль. Сніг того дня, валив і валив. Здорово він тоді перешкодив нам досягти потрібного результату. Після матчу настрій був жахливий.