Акценти. За трьома зайцями: феномен Ротаня

Про що тут йтиметься, думаю, зрозуміло вже не тільки їжаку, а й усім зайцям на додачу. УАФ сьогодні вдалося здивувати своїм безпрецедентним "соломоновим" рішенням усю футбольну громадськість, закінчуючи родоначальниками цієї гри. І кажуть навіть, що п'єса "Слуга трьох панів" загрожує плавно перетворитися на мильну оперу.

Що ж, спробуємо без упередженості та емоцій розібратися в тому, що відбувається: звідки що взялося, яка логіка та взаємозв'язок подій, і у що це може вилитися надалі. Автор не ставить за мету танці на плінтусі, нижче якого вирує шквал критики та глузувань над невдалим "багато вершником". Просто спокійно розберемося, що й чому відбувається.

• Перший заєць. Молодіжна збірна

Руслан Ротань очолив її п'ять років тому. Змінивши Олександра Головка, а нині ставши рекордсменом за тривалістю перебування на цій посаді. Якщо ж говорити про кваліфікаційні цикли, то стільки ж (три) пройшов з "молодіжкою" лише Павло Яковенко. Але в різний час і включаючи роботу в тандемі з Геннадієм Литовченком.

У нас прийнято критикувати гру команди Ротаня насамперед за результати. Але насправді на сьогодні він лише третій тренер, який зумів вивести збірну України (до 21-го року) до фінального турніру Євро. З одинадцяти. До нього це зробили лише Олексій Михайличенко та Павло Яковенко.

Перший домігся титулу віцечемпіона, ставши блискучим винятком із нашого правила: головне – участь. Другому вдалося пройти на Євро (де його команда фінішувала останньою у групі) із третьої спроби – як і Ротаню. Тобто Ротань вже фактично досяг другого показника в історії нашої "молодіжки", і має шанс його покращити.

Ще раз: команда вийшла у фінальний турнір утретє у своїй історії. Загалом таких спроб протягом минулого тридцятиріччя було шістнадцять. Тому: а) коли вам говорять про те, що в Україні завжди була крута футбольна молодь, не забувайте про цю статистику; б) звинувачення у відсутності результатів саме за Ротаня абсолютно безпідставні.

При цьому слід пам'ятати про те, що головним завданням наставника "молодіжки" є підготовка кадрів для національної команди – це аксіома. Усі спортивні результати в даному випадку другорядні і зведені в офіційний ранг лише для того, щоб молодь мужніла в умовах, наближених до "бойових". А чого хочеться вболівальникам, поміж нами кажучи, тут взагалі справа третя.

Саме тому, як правило, ігри "молодіжки" я дивлюся рідко за настроєм. Винятком є фінальні турніри, які цікаві через підвищення рівня мотивації, а також як самодостатні фестивалі футбольних резервів.

Критикувати Ротаня за гру його команди? Постійним глядачам видніше, але дивлячись тупо в таблицю відбірної групи, де чотирьом нижчестоящим суперникам було віддано лише одне очко з двадцяти чотирьох можливих, і де з явним фаворитом вдалося зарубатися до 3:3, дивуєшся: а як це можливо, з хреновою грою ?

0:5 у Франції? То це, мабуть, наслідок все тієї ж сміливої гри, ні? Як там, у класиків: "Пішли в атаку, а потрапили в полон". І ще: "краще одного разу 0:5, ніж п'ять разів по 0:1". І т.д.

Далі ще веселіше: у плей-офф за вихід на Євро Україна забила найбільше. І єдина з усіх зуміла здобути перемогу з великим рахунком над Словаччиною.

При цьому знову ж таки слід пам'ятати: з відомих причин домашні матчі команді довелося грати на нейтральних полях. То чи не час закінчувати мантру про "фізрука" та різні "куми"?

Важливо: Ротань прийшов у "молодіжну", як ставленик та однодумець Шевченка. Чий тренерський штаб кардинально змінив стиль та ігрову концепцію національної збірної. На мій погляд, на краще. І, як у найкращих домах Європи, підготовка резервів для головної команди мала вестись у тому ж ключі.

До речі, Ротаня призначили після того, як "молодіжна" показала свій найгірший результат в історії, посівши четверте місце у відбірковій групі. Тоді як його завданням було, перш за все, змінювати гру та прищеплювати іншу футбольну ментальність.

Не раз чув від різних тренерів, що на створення пристойної команди заново потрібно три роки. У Ротаня стільки часу просто не було: через специфіку вікового ліміту його підопічних. Проте, якщо вважати роком кваліфікаційний цикл, йому це вдалося. Хоча б виходячи із результатів.

Так, він стрибнув у ці князі практично звідки – лише без року тиждень пропрацювавши асистентом головного тренера в "Олімпіку". І все. Талант, кажуть. І я сказав би, що ще не пізно це перевірити. І з великою цікавістю спостерігав би за нашою участю на Євро цього літа. Якби він не погнався за другим зайцем. А на обрії вже замаячив і третій...

• Другий заєць. "Олександрія"

Насправді всі карти сплутала саме вона.

Склалося відчуття, що якось президент клубу дав покермувати ним своєму синові, і так воно і залишилося. Принаймні молодший замінив старшого на трибуні, і нашу увагу концентрували вже на ньому. Наскільки пам'ятаю, це сталося плюс-мінус з відходом Володимира Шарана. Однак на команді якщо й позначилося, то на краще.

Місцевий абориген та колишній тренер тамтешньої молоді Юрій Гура, на мій погляд, неабияк підбадьорив гру "Олександрії", яка засяяла свіжими фарбами. Замість пересічно-прагматичної моделі ми отримали одну з найдивовижніших команд УПЛ. Вважаю, що саме за грою вона точно входила до четвірки-п'ятірки найкращих минулої осені.

Місце у таблиці цілком це підтверджувало, а якщо у клубі розраховували на більше, ніж путівка до Європи, то після першого кола шанси залишалися і на боротьбу за медалі. Тобто говорити про невиконання поставлених завдань тут було б неадекватно. Тим не менш, Гура був звільнений, що з боку виглядало як мінімум дивно.

Звичайно, ми не знаємо їхньої "кухні", але цей тренер завжди справляв враження людини скромної та безконфліктної. Однак, якщо правильно пам'ятаю, йому закидали невміння порозумітися з молодими гравцями. Що звучить просто нонсенсом з огляду на семирічний досвід роботи Гури в юнацькій команді (до 19-ти років).

Натомість запрошення на його місце Ротаня за такої офіційної версії виглядає цілком логічним. З одним суттєвим нюансом. Хтось пам'ятає подібний прецедент: щоб чинний тренер молодіжної збірної приймав пропозицію клубу? Особисто я щоб так, так ні. І на секундочку, йдеться про "молодіжну", на яку чекає фінальний турнір. Де, окрім іншого, на кону путівка на Олімпіаду. А там ми не були жодного разу.

Єдине, що спадає на думку – це пам'ятна втеча Блохіна з національної збірної до "Динамо" десять із лишком років тому. Окрім рівня команд, різниця в тому, що він саме втік, хоч його й просили поєднувати дві посади хоча б доки не знайдуть наступника. А тут – нема проблем. Як співав Труффальдіно із Бергамо: "А я зможу! А я такий..."

Ставимо себе на місце Ротаня. Вас покликали очолити клуб вищої ліги, вперше у вашій кар'єрі. Туди ви прийдете у статусі успішного наставника молодіжної збірної країни. Запропоновані умови вас влаштовують. При цьому ви можете продовжувати працювати з "молодіжкою". Фінансовий чинник ніхто не скасовував, особливо у нинішніх економічних реаліях. Ви станете пафосно бити себе в груди і кричати: нізащо?

Ситуацію однозначно спровокувала "Олександрія". І якщо ми провалимося з тріском на молодіжному Євро, то, публічно спалюючи опудало Ротаня, не забудьте залишити пару незлих тихих слів на адресу клубу, який взяв на себе сміливість конкуренції (інакше не скажеш) із національними футбольними інтересами.

При цьому, як відомо, гонитва за двома зайцями зазвичай залишає мисливця без трофеїв. І затіяна Ротанем ігрова перебудова в "Олександрії" (повторюся: як на мене, там, де вона її особливо не потребувала) цілком може вийти боком у турнірному сенсі.

Здавалося б, нинішній стан таблиці дає достатньо простору для творчих експериментів. Відстань до найближчого переслідувача поки що дозволяє дихати вільно.

Але якщо збережеться тенденція очкових втрат "Олександрії" (а за Ротаня вона вже втратила 8 очок з 12-ти можливих), то ця фора розтане, як торішній сніг. А якийсь "Кривбас" за своїм потенціалом цілком може покрити її до фінішу – попереду 40% дистанції.

Має сенс нагадати графік результатів "Олександрії" Ротаня: 3:3, 2:2, 1:1, 0:0. Такий собі зворотний відлік. Як зауважив один із вас, за логікою далі час програвати. Адже наш мисливець має включитися в погоню за цим зайцем відразу після бурхливого і невдалого переслідування двох інших.

А чи він зможе? Готовий аплодувати першим. Хоча, як ви розумієте, цей заєць мене цікавить менше за попередній. Як писав класик: "У чергу, сучі діти!". Кінець цитати.

• Третій заєць. Національна збірна

Власне, тут і говорити не було б про що, якби не зайвий заєць, якого ми тут хронологічно визначили в другій. Біг би мисливець за двома "законними" зайцями, поки один із них не звернув би своєю дорогою, після чого, як і належить, нести ноги довелося б тільки іншому. Але ж ні, вискочив і цей, ліворуч…

Як на мене, все йде до того, що першу збірну має прийняти Сергій Ребров. Незважаючи на деякі вкидання. Очевидно, попередня домовленість з УАФ у нього існує, решта – справа часу. Хоча, зрозуміло, в наш час можна очікувати всього, включаючи найнесподіваніше.

І ось, коли наша не найнадійніша посудина відчалила від петраківського берега, а ребровський ще не видно в тумані, їй знадобився будь-який лоцман, щоб веслувати в потрібному напрямку. Дуже хотілося б вірити, що його місія буде нетривалою, і контури берега, що шукається, проступлять вчасно.

Впевнений, що історія світового футболу знає достатньо випадків, коли національною збірною, через обставини, тимчасово керував коуч "молодіжки". Тож усе було б штатно та нормально. А всім цим цирком ми зобов'язані, знову ж таки, "Олександрії", що раптом виникла з туману раніше і спокусила лоцмана "халтурою".

Залишаючись наставником молодіжної збірної, він не може відмовитись від того, щоб підставити плече УАФ. Причому, як випливає з його інтерв'ю, насамперед надаючи допомогу майбутньому тренеру національної команди – на його особисте прохання.

Словом, цього чужого зайця просто треба було на якийсь час покараулити, не згаяти. Ніяк на нього не претендуючи, не злякавши своїми пострілами, лише погнати в потрібному напрямку. Після чого урочисто передати кермо полювання важливому гостю. Який на початок потіхи запізнився, але неодмінно хоче досягти свого трофея.

(Конкретно грі з Англією була присвячена попередня стаття блогу. І сказано там було більш ніж достатньо. Якщо коротко: враховуючи рівень і тонус суперника, проміжний стан команди, відсутність нормальної підготовки після піврічної паузи і так, пожежника біля керма – зрозуміти і забути. А кому не можеться – обійняти та плакати.)

Бувають і такі випадки у єгерській практиці. Але тепер головне – своїх зайців не прогаяти: двох одразу. Те ще завдання… А він такий? А він упертий?

Ну а якщо таки уявити собі, що Ротань залишиться тренером обох збірних, тоді 19-го червня йому потрібно буде керувати головною командою країни у матчі відбору на Євро-2024, який завершиться до півночі, а вже за 42 години – стартувати з "молодіжкою" у фінальному турнірі. Ви самі в це вірите? А Руслан Петрович?

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine, UA-Футбол