Ліга націй. Чехія - Україна 3:2. Як казав класик: "Команди на полі не було"

Цього разу Сергій Ребров вже справді здивував складом. Крім більш-менш очікуваних появ Тимчика та Мудрика на флангах, зі старту на арені у Празі з’явилась пара ветеранів Степаненко-Ярмоленко. Хоча, як покаже поєдинок, при всій повазі, Тарас та Андрій - це вже більше додаткова опція з лави для запасних, а не основна обойма.

До того ж саме в центр, а не на край оборони, повернувся Зінченко. І мабуть найнесподіваніше рішення від українського наставника, зважаючи на попередній рівень довір - це, насамперед, вихід Ваната на вістрі атаки.

Гра з перших хвилин у столиці Чехії набрала в’язкий та досить важкий характер. Багато боротьби, стиків та невимушених помилок - саме цим ознаменувався старт другого матчу групового етапу для нас. І головне в цьому аспекті, що тиснули саме чехи.

Дуже кидалось у перші 20 хвилин те, як українські футболісти губили свої позиції. Не стільки навіть допускали розриви за своїми зонами, наскільки саме рухалися хаотично та не тримали структуру. Здавалось, що навіть більше ніж у матчі проти албанців.

І це, закономірно, привело до швидкого взяття воріт, наших воріт… Шапаренко під пресингом невдало обробив м’яч у власній карній зоні, чим і швидко скористалися господарі. Миколенко не допрацював на фланзі, помилка, простріл і знову починаємо з центру.

“Наша пісня гарна й нова, починаєм її знову”. Тепер вже нам не було куди відступати від слова зовсім. Однак, мало того, що і так сумбуру в атакувальних діях від нас вистачало з головою, так ще й тепер з новою силою почали давати про себе знати нерви. Хоча, при цьому ми могли досить швидко відігратися - після верхової подачі Мудрика у поперечину влучив Забарний.

Однак, на щастя, ми повністю не знітились та вже в наступній атаці все-таки відігралися. Той ж Шапаренко виправився за свою помилку, асистувавши на дебютний гол Ванату у футболці головної команди країни. Після цього “синьо-жовті” нарешті хоч відносно трішки прокинулись та забігали. Бо до цього це були якісь абсолютно безідейні муки. Але, знову ж таки, це був певний секундний запал, а не щось конструктивне чи фундаментальне.

Не довго музика грала для команди Реброва. Знову хаос та безлад при виносі зі своєї штрафної і Шульц з відскоку оформив дубль. Найгіршим в цьому всьому перформансі нашої команди був настрій та емоції (точніше, їх тотальна відсутність) українських футболістів. Вираз обличчя багатьох видавав неймовірні ментальні страждання. Чи то від результату, чи то від самого перебування на полі… Депресія, апатія і сум.

Що ми побачили у другому таймі? Та все те саме. Сумбур, відсутність креативу та тотальна апатичність в очах та ногах наших футболістів. А ще, вже традиційно, затягування із замінами від тренерського штабу збірної України. От чому, як це пояснити? Ми програємо, а перша ротація від наставника відбувається лише на 68-й хвилині. І це ж не одноразова акція, а чітка тенденція.

Чехи ж навпаки, взагалі не нервували та спокійно віддали м’яч, методично розбиваючи (гучне слово, так як саме “розбивати” там було особливо нічого) наші атакувальні потуги.

В останній третині матчу ми однозначно більше часу працювали з м’ячем, але конвертувати це у реальні моменти ну ніяк не могли. От хто справді бився, як і у зустрічі з албанськими “орлами”, так це Забарний. Ілля діяв надійно біля своїх воріт і активно підключався попереду.

А в кінцівці ще й прилетів символічний фінальний цвях у вигляді 11-метрового. Шотландський арбітр переглядав епізод із влучанням у руку Матвієнко за допомогою VAR і вказав на “точку”. Колишній одноклубник вищезгаданого Ярмоленка Соучек впевнено розвів шкіряного та Трубіна по різних кутах.

Скоротити рахунок вдалось на пару вийшовшим на заміну Судакову та Циганкову. Проте, цього було занадто мало. Трішки краща кінцівка ніж з албанцями, але як такої фінальної навали не вийшло.

У підсумку, коуч чехів Іван Гашек своє слово стримав, а ось у Сергія Реброва вийшло, м’яко кажучи, складніше з цим… Можемо тільки повторити слова українського тренера після гри з Албанією: “Команди на полі не було… Не розумію, як на цьому рівні можна так оборонятися". Ось і ми не розуміємо.

Фото: Футбольна асоціація Чеської Республіки

Другий тур групового етапу Ліги націй УЄФА 2024/25

Група 1, дивізіон B

Вівторок, 10-е вересня

Чехія, Прага. "Еден Арена"

Чехія - Україна 3:2

Голи: Шульц 21, 45+2, Соучек 80 (пенальті) - Ванат 37, Судаков 84

Чехія: Коварж, Вітік, Крейчі, Зелені, Цоуфал, Соучек, Черв (Крал 89), Провод (Лінгр 65), Черни (Гложек 65), Шульц (Кушей 80), Хори (Шик 80).

Запасні: Задражил, Маркович, Зима, Гранач, Гложек, Шик, Чванчара, Куше, Калвах, Лінгр, Крал.

Головний тренер: Іван Гашек.

Україна: Трубін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Тимчик, Степаненко (Яремчук 80), Мудрик, Зінченко (Піхальонок 85), Шапаренко (Судаков 69), Ярмоленко (Циганков 68), Ванат (Маліновський 84).

Запасні: Бущан, Лунін, Конопля, Бондар, Таловєров, Маліновський, Кабаєв, Яремчук, Судаков, Циганков, Бражко, Піхальонок.

Головний тренер: Сергій Ребров.

Попередження: Крейчі 47, Вітік 48, Черни 54, Соучек 63, Зелени 68, Судаков 70, Яремчук 81.

Арбітр: Джон Бітон (Шотландія).