Футбольний кіднепінг*. Зі Львова знову їдуть юні талановиті гравці

Богдан Цап

Директор СДЮШОР «Карпати»

«Цілком можливо, що двоє наших перспективних гравці – Юрій Покладок та Сергій Лендел - виступатимуть за інші клуби, найімовірніше за донецький «Шахтар». Справа в тому, що селекційна робота в сильних клубах ведеться наступним чином: їхні представники є в кожній області, вони будь-якими методами домовляються і вивозять дітей в інші міста. Ми працюємо, шукаємо таланти, намагаємося опиратися цьому і шукати вихід. Наша школа працює над головним завданням – підготовкою гравців для першої команди і для збірних різних рівнів. Ми зміцнюємо їхнє здоров’я, виховуємо і даємо перспективу. Є у нас багато проблем. Основна – недосконалість матеріально-технічної бази, яка не дає можливості сформувати гравця. У нас практично немає полів. Кілька десятків років намагаємося вирішити цю проблему, але вищі чини не зацікавлені в розвитку футболу. Тому доводиться битися самотужки. Така боротьба, на жаль, результатів не приносить. Хоч і тренери у нас хороші і діти дуже здібні.»

Михайло Мисак

Батько вихованця карпатівської школи Романа Мисака

«Поля у нас жахливі! Старший син 4 роки займався футболом. Тепер займається молодший. Поля змінюються лише в гіршу сторону. Син приходить з тренувань постійно в тирсі, піску, усі боки обдерті. Я займався футболом 30 років тому. І тоді були значно кращі умови, влада цікавилася, щоб росло здорове покоління. А тепер це покоління росте у барах. Раніше було 10 стадіонів, де тренувалися діти, а що тепер? Нікому нічого не треба. Батьки приводять дітей на стадіон, бачать умови, забирають їх і їдуть в Київ чи Донецьк. Зрештою, а чому так далеко треба їхати? Під боком Володимир-Волинський, де умови набагато кращі, аніж у Львові. Моя дитина - патріот «Карпат». Її тут виховали, вона тут живе. Тому ми не їдемо в інші міста. Але потрібна елементарна допомога, бо інакше діти пропадуть.»

Юрій Дячук-Ставицький

Спортивний директор ФК «Карпати»

«Вже кілька років ми говоримо про створення дитячої футбольної Академії. Нам потрібна лише земля – все інше ми зробимо самі. А влада палець об палець не вдарила, щоб допомогти бодай чимось. Ми плануємо на комплексі «Україна» збудувати кілька штучних полів. Але у нас є лише обіцянки мера та депутатів, які підписали низку паперів. Натомість комплексу ми так і не маємо. Якби нам віддали комплекс в оренду, про що ми домовлялися, за півроку діти займались би в ідеальних умовах. А зараз від нас тікають в Київ та Донецьк. За розвитком дитячої інфраструктури нас обігнали 10-12 областей! По всій Україні будуються школи, поля, займаються діти. Залишається лише закликати уболівальників, щоб вони вплинули на владу, на мера, на губернатора. Щоб влада повернулася лицем не до Димінського, Єфремова чи Дячука-Ставицького, а до дітей. У наших школах їх 500. Вони отримують стипендії, ми забезпечуємо їх одягом і тим, чим можемо. Вони не курять, не п’ють, а серйозно займаються футболом.

Коли приходиш в кабінети чиновників, нас тепло зустрічають, кажуть, що уболівають, допоможуть. Але насправді нічого не роблять! Всі поля потихеньку знищують. Це просто нелюдяність керівників щодо дітей! Дайте нам можливість працювати, дайте, як обіцяли комплекс «Україна». Тоді діти від нас їхати не будуть. Наразі, від’їзди в Донецьк і Київ – поодинокі. Але якщо влада не повернеться до нас лицем – вони стануть масовими.»

Олександр Єфремов

Генеральний директор ФК «Карпати»

Дитячий спорт – це база і основа. Боляче слухати про проблеми дитячого футболу. Це великий камінь в город «Карпат». Ми робимо усе, що можемо. Можемо робити більше, але для цього потрібні умови. Ментальність представників влади така: клуб приватний, от і робіть все самі. По місту гуляє байка, що все віддали «Карпатам». Нісенітниця! Ми як слідопити, шукаємо об’єкти, які розвалені чи не розвиваються. Просимо - дайте нам, ми зробимо для міста щось корисне. «Спартак», «Сільмаш», «Сокіл», «Юність», «дача Добрика», перелік можна продовжувати. Але нам не дають. Віддають комусь іншому або просто тримають. Влада не є далекоглядною. Вона сприймає клуб як забаганку, іграшку. Але футбол - це соціальне явище, яке несе виховну функцію. Футбол дає можливість створити багато робочих місць. Інші міста це розуміють, дають клубам землю.

Якщо наша влада продовжуватиме так робити - у нас нічого не буде. Важко битися головою в стінку. Кожне питання ми вирішуємо по року. Півроку тому губернатор Олійник бив себе в груди, казав, що підтримує нас. Обіцяв посприяти створенню Академії, написати листа до Прем’єр-міністра…

Влада грається з вогнем. Терпець скоро увірветься. Мер Андрій Садовий поставив два підписи під угодами. «Карпати» зробили реконструкцію стадіону, тож нам мали віддати комплекс в оренду. Ми свої обіцянки виконали. Але мені здається, що чиновники не хочуть розглядати це питання. Кажуть, що Ахметов усе будує за свої гроші. Так, але влада такі пільги йому надає, що нам і не снилися… Не лише йому і не лише в Донецьку - у Кривому Розі, Одесі, Харкові покращуються умови для дітей. А тут вважають, що Димінський - загарбник. Якщо так – то зробіть самі бодай щось! Але ніхто нічого не робить…

В Росії теж була схожа проблема. Поки Путін, який бореться за здоровий спосіб життя, не сказав: «Що ж ми робимо?». Тепер всі губернатори будують стадіони і спортивні комплекси. Те саме в Білорусії – поле є в кожному колгоспі, в кожному селі. У нас не думають про майбутнє. Якби Садовий і Олійник очолили рух за створення Академії – їм би за життя пам’ятники поставили.

Одне штучне поле коштує майже півтора мільйони гривень. З роботою і всім необхідним дійде до двох мільйонів. Ми плануємо розбудувати нижні поля стадіону «Україна», зробити поле для УФК, на «Прогресі». Для цього потрібні гроші і можливість провести там роботи. Ми можемо почати будівництво на комплексі «Україна» хоч зараз, але де гарантія, що завтра нас звідти не виженуть? Щороку «Карпати» платять майже 5 мільйонів гривень податків. «Карпати» не заробляють, але платять. «Карпати» не можуть самі зробити все…»

Володимир Вільчинський

Старший тренер ЛУФК, майстер спорту

Тренуватися нам ніде. Ми набираємо дітей з інших міст. Але тепер, через погані умови нам їх не привозять. Тренери з Вінничини, Хмельниччини раніше віддавали нам хлопців, а тепер прямо сказали: «Ми вам дітей не дамо, бо в наших районах умови кращі. Щоранку дивлюся у вікно на погоду – якщо сонячно то ще так-сяк потренуємося. А коли дощ, доводиться грати на асфальті. Ми раніше тренувалися на «Юності». А тепер цей стадіон віддали регбійному клубу «Сокіл». Страшно дивитися: там немає ні лавок, ні роздягалень. Діти передягнуться, а речі на сумки складають. Добре, що нам «Карпати» допомагають. Ми їздимо на турніри за кордон. Були в Швеції. Уявіть собі, місто 40 тисяч населення і 40 полів! Ідеальні умови для дітей. У нас майже мільйон населення і 4 поля. Якби не «Карпати» – ми б не закінчили чемпіонат. Свої офіційні ігри проводимо в Дублянах, на полі, за яким доглядають «Карпати».

Олег Родін

Старший тренер ЛУФК, заслужений тренер України

Біда наша у тому, що ми проводимо не відбір, а набір. Кращі діти їдуть на кращі умови. Вже коли вони не проходять в Києві чи Донецьку, тоді повертаються до нас. Всі наші біди через відсутність умов. Наші тренери – Данилюк, Дмитрасевич та інші вже багато років працюють з дітьми, виховали не одне покоління футболістів. На жаль, зараз усе впирається в умови.

*Кіднепінг. Викрадення людей (частіше дітей) з метою шантажу, отримання викупу. «Великий тлумачний словник сучасної української мови».