Ветерани "Карпат": "Кращого подарунка годі було й очікувати!"

Саме так говорили ветерани „Карпат”, тріумфатори Кубка СРСР 1969 року, по завершенні матчу „Карпати” – „Оболонь”

Гравці „Карпат” на поєдинок з „Оболонню” виходили з особливим настроєм. Адже за діями своїх спадкоємців у протистояння зі столичними „пивоварами” з VIP-ложі спостерігали герої кубкових баталій 40-річної давності. Саме вони були в неділю ввечері найбільш прискіпливими експертами гри команди у смугастих зелено-білих футболках.

Ігор Кульчицький:

- Хочу подякувати організаторам цього чудового свята. Приємно, що старші люди пам’ятають про те, що ми зробили 40 років тому. А для молоді це є чудовий приклад для наслідування. Що ж до самого матчу, то окрім його результату мене потішив той настрій, з яким наша команда вийшла на поле. Буду відвертим, мені це нагадало нашу команду 60-их. Тепер головне, тримати планку. А команда у нас хороша. Думаю, їм цілком під силу в наступному сезоні грати у Європі.

Ростислав Поточняк:

- Хлопці просто молодці. Можна говорити, що „Оболонь” сьогодні зіграла дуже слабо. Але команда грає настільки сильно, наскільки їй це дозволяє робити суперник. „Карпати” не дозволили киянам практично нічого створити в атаці. Натомість самі й моментів мали багато, і з реалізацією у них все склалося якнайкращим чином. Одним словом, приємно було дивитися на гру нашої команди.

Валерій Сиров:

- Я й раніше казав, що „Карпати” Кононова – дуже перспективна команда. Та й взагалі мені імпонує цей тренер. Молодий, амбітний, видно, що непогано розбирається у футболі. І до того ж здатен і хоче весь час пізнавати щось нове. А матч з „Оболонню” ще раз підтвердив те, що я казав гравцям нашої команди на зустрічі на базі у суботу ввечері. Без настрою, без готовності віддати все заради перемоги – виграти у футболі неможливо. Сьогодні в кожного нашого футболіста горіли не лише очі й серце, а й кожен м’яз був немов оголений нерв.

Володимир Данилюк:

- Найкращим епітетом до гри „Карпат” з „Оболонню” є рахунок на табло. Сподобалися гравці атаки, особливо Кузнецов і Кожанов. Хоча вони на двох і забили лише один гол, але зате в кожному епізоді чіплялися за м’яч, намагалися його видряпати у суперника. Та й по воротах били при першій нагоді. Гра мені сподобалася. Дуже приємно, що таку впевнену перемогу „Карпати” отримали в грі, перед якою відбулося вшанування нас, ветеранів. Так що спасибі і за привітання, і за чудову перемогу.

Богдан Грещак:

- Молодці! Зіграли просто здорово. „Оболонь” на полі й видно не було. Хлопці розуміли, що сьогодні вони просто зобов’язані перемагати. Тренер молодець – видно зумів перед грою знайти потрібні слова для гравців. Вони як раз вийшли на поле в міру заведені. До певної міри, поталанило, що швидко забили два голи і далі грати стало значно легше. Але „Карпати” забили два красені, ніхто не скаже, що події розвивалися нелогічно. Так що всіх вітаю з перемогою і дякую команді за такий чудовий подарунок.

Геннадій Лихачов:

- Ще раз переконався, що в сучасному футболі пройти насичену оборону можна лише на швидкості. Граючи в стоячий футбол, сьогодні нікого не обіграєш. Всі голи були логічними. Сьогодні ми побачили творчий футбол, який не може не подобатися глядачам. Шкода лише, що на трибунах було надто багато вільних місць. В наш час такого не було й близько. Хоча я розумію, що часи міняються і нині подібне ми бачимо не лише у Львові. Але я впевнений, коли „Карпати” й надалі гратимуть так само цікаво і самовіддано, то з кожною грою глядачів буде приходити все більше і більше.