Футбол і голуби Миколи Уграїцького

Футбол і голуби Миколи Уграїцького


Харківщина виховала для футбольного світу багатьох яскравих виконавців. Володимир Безсонов, Сергій Балтача, Віктор Каплун і Павло Яковенко здобували славу в складі київського «Динамо» та збірних СРСР, у формі «Металіста» зривали овації трибун Микола Корольов і Юрій Цимбалюк, Володимир Лінке й Нодар Бачіашвілі, Ростислав Поточняк, Юрій Тарасов та Ігор Якубовський. На весь Союз славилися найкращі представники місцевої воротарської школи − Олександр Савченко, Юрій Сивуха, Ігор Кутепов, зараз їхню справу продовжує Олександр Горяїнов.

Проте, якщо обирати найпопулярнішого гравця, кумира харківських уболівальників, навряд чи знайдуться конкуренти в Миколи Уграїцького − голкіпера «Локомотива» та, згодом, «Авангарда», розквіт чиєї кар’єри припав на межу 1950-х−60-х років.

Школа «Дзержинця»

Він народився у 1927-му. Ріс спортивним хлопцем − грав у хокей та бенді, волейбол і футбол. Останній став його покликанням, найбільшою любов’ю життя, сперечатися з якою могли лише голуби. Уграїцький жив неподалік від стадіону «Дзержинець», де й навчався азам шкірного м’яча. Причому рвався в напад, але вправних голеадорів у дворових баталіях вистачало, а от рівних Миколі в «рамці» − не було. Під час одного з таких «диких» матчів юнака побачив наставник «Дзержинця» Костянтин Ус, і у 18 років хлопець зайняв місце у воротах популярного заводського колективу.

Попередник Яшина

Тихий і скромний у житті, на футбольному полі Уграїцький перевтілювався − він ставав справжнім господарем своїх володінь, вимогливим керівником захисної ланки, безстрашним вартовим останнього рубежу. У повітряних «боях» йому не було рівних. А за вражаючу реакцію та гру на виходах його згодом порівнювали з Левом Яшиним. До речі, той іще тільки розпочинав шлях до вершин, коли харків’янин був одним із кандидатів до збірної СРСР, яка готувалася до Олімпіади-1952 у Гельсінкі. А запрошень від московських клубів у Миколи вистачало й потому, але він залишився вірним рідному місту.

З «Локомотива» − до «Авангарда»

У харківському «Локомотиві» Уграїцький отримав відмінну школу в свого старшого напарника Мирона Рогачевського, загалом провівши у складі залізничників близько 180 матчів. Другою та останньою його командою став «Авангард», кольори якого голкіпер захищав протягом шести сезонів, досягши з партнерами найвищого успіху в історії колективу − шостого місця чемпіонату СРСР 1961 року, на тлі вражаючих статистичних показників.

Травма в «золотому» матчі

Із 27 поєдинків, проведених у тій історичній першості, голкіпер «Авангарда» відстояв «на нуль» 14! У підсумку оборона клубу залишилася найміцнішою серед усіх учасників турніру, підопічні Олександра Пономарьова пропустили на три голи менше від чемпіонів − київських динамівців. До речі, своє перше «золото» кияни оформили якраз у домашньому матчі проти харків’ян, що приніс нульову нічию. Уграїцький ту зустріч не дограв через травму.

Його носили на руках

Те пошкодження змусить його передчасно завершити кар’єру. Наступний сезон, що його футболісти «Авангарда» зустрічали вже у статусі майстрів спорту, став для їх основного голкіпера прощальним. Після останньої гри 1962-го партнери виносили його, 35-річного, з поля на руках, під овації заповнених трибун. Гостре відчуття того, що він не дограв і не дожив заповнило цю ж чашу стадіону п’ятьма роками пізніше, коли футбольний Харків проводжав свого улюбленця в останню путь...

Хвороба виявилася сильнішою

Зла іронія долі − фатальним для Миколи Уграїцького стало одне з найбільших його уподобань − волейбол. Працюючи по завершенні кар’єри викладачем на кафедрі фізвиховання Харківського авіаційного інституту, він до останніх здорових днів грав за волейбольну команду вузу. На одному з тренувань шнурівкою м’яча йому зачепили родимку. Пошкодження призвело до саркоми, і з жахливим діагнозом нічого не змогли вдіяти навіть медичні світила Москви та Ленінграда.

Пам'ять про кумира

Із 1970 року ім’я Миколи Уграїцького носить розіграш Кубку Харківщини серед аматорських колективів, який свого часу був не лише наймасовішим, але й відкритим, із участю команд сусідньої Бєлгородської області Росії. Функціонує на Слобожанщині й фонд «Відродження» − також імені видатного голкіпера. Метою цієї організації є розвиток і популяризація місцевих ветеранських змагань.

Чи знаєте ви?..

У 1959 році в товариському матчі «Авангарда» зі збірною Лівану Микола Уграїцький забив м’яч ударом зі свого карного майданчика. Гра проходила за сильного вітру, який посприяв харківському воротареві. А от його візаві з команди суперників послизнувся, намагаючись упіймати м’яч. У перерві наставник українського колективу Олександр Пономарьов, блискучий форвард минулого, докоряв підопічних: «Чим це ви на полі займаєтеся, якщо воротар змушений забивати?..»

Оцените этот материал:
Источник:
ФФУ
Комментарии
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти

Новости Футбола

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус