Жуліано: Думаю, жоден гравець Дніпра не бачився з Коломойським особисто

– Спочатку в Україні було складно, тому що футбол там контактний і жорсткий. Довелося займатися в тренажерному залі. Зі мною працював іспанська фізіотерапевт, згодом мій друг. Він дуже допоміг – за півтора року я став набагато міцніше. До речі, російський і український чемпіонат в сенсі єдиноборств і жорсткості дуже схожі.

– Відома історія, коли після пари сезонів в «Дніпрі» ви написали відразу два відкритих листа на адресу президента клубу з проханням відпустити вас в Бразилію.

– Складна ситуація. Спілкуватися безпосередньо з президентом клубу ми не могли. Тільки – з директором. При цьому я не був упевнений, що він передавав мої повідомлення президенту. Останнє, що довелося зробити – опублікувати звернення до голови клубу. І тільки тоді отримав відповідь.

– Не пошкодували, що перейшли у свій час в «Дніпро»?

– Нічого подібного не відчував. Ситуація ж була проста. Один клуб пропонував за мене певну суму, і мені самому хотілося піти. У підсумку так і сталося. Все інше було лише питанням переговорів.

– З президентом «Дніпра» все-таки зустрілися?

– Ні. Думаю, жоден гравець «Дніпра» не бачився з ним особисто.

– Кажуть, з «Дніпра» ви могли поїхати в Катар.

– На той момент я відіграв у «Дніпрі» два з половиною роки з п'яти за контрактом. В Україні починалися криза і по суті війна. Мені здалося, що в Катарі сім'ї буде краще. Але тоді клуб мене не продав.

– Читав, що коли в Україні стало неспокійно, ви зв'язалися з бразильським посольством?

– Так. Нам пообіцяли, що якщо все буде погано, нас готові в будь-який момент посадити на літак і відправити додому.

– Не страшно було грати в такій ситуації?

– Неприємно. Боялися навіть по вулиці ходити – невідомо, що з тобою може трапитися. І по телевізору показували, що відбувається в Донецьку. А від Дніпропетровська це близько.

– Одного разу в «Дніпрі» ви дійсно ледь не втратили життя.

– Ви про випадок у контрольному матчі з «Краснодаром» на зборах? Досить жорстка була гра – багато стиків. Я вже був на лаві, але тут на полі почалася перепалка. Бачу в якийсь момент на нашого капітана Ротаня насіли два гравця «Краснодара». Не витримав, вискочив і почав одного з них відтягати. Тут-то і отримав удар в сонячне сплетіння. Мабуть, дуже сильний, тому що миттєво втратив свідомість. Потім мені говорили, що навіть конвульсії якісь були.

– Розповідають, у вас почав западати язик, що без втручання деколи призводить до сумних наслідків.

– У нас в команді був ще один бразилець – Матеус. Коли я почав приходити до тями, виявив у себе в роті його палець. А він кричить «Поцілуй мене, поцілуй мене». Це було перше, що я почув. Сам же Матеус потім дві такі ночі не спав – настільки він за мене злякався і переживав.

– Виходить, Матеус вас врятував.

– Так. Добіг до мене швидше, ніж лікар. Мій справжній футбольний друг, – розповів Жуліано.

Жуліано виступав в Україні за «Дніпро» з 2011 по 2014 роки і провів за клуб 108 матчів, в яких забив 19 голів.