Піваріч розповів, чому він на ЧС-2018 не потиснув руку Путіну

Захисник «Динамо» і збірної Хорватії Йосип Піваріч розповів про виступ своєї команди на ЧС-2018.

– Йосіпе, як ти вважаєш, вихід Хорватії у фінал чемпіонату світу 2018 року – це все ж таки більше фарт та вдалий збіг обставин чи заслужений результат?

– Звичайно, фарт дуже важливий на такому великому турнірі, але важлива і наявність команди. Ми були дуже хорошою компактною командою, билися один за одного, і кожен матч грали, як останній. На ЧС-2018 було багато хороших команд, та їм не вистачало компактності. Це те, що було у збірної Хорватії. Я думаю, це найголовніша причина того, що ми дійшли до фіналу.

– Можна сказати, що у Хорватії зараз "золоте покоління"?

– Вважаю, що так. Адже це найбільше досягнення в історії хорватського футболу. Хоча, звичайно, 1998 року у Хорватії також була чудова команда. Тоді, у півфіналі, Франції, можливо, десь і пощастило, але все одно вони виграли та вийшли у фінал.

– Вас у Хорватії після повернення з чемпіонату світу зустрічали як переможців. Чим тобі запам'яталася ця атмосфера?

– Ми знали та очікували, що нас прийде зустрічати багато людей, але ніхто не думав, що буде така величезна кількість. Причому зустрічали по-різному: хтось плакав, хтось кричав, хтось танцював. Це треба було бачити! Від аеропорту до центра Загреба відстань десь до 20 кілометрів , але ми добиралися 6 годин! Автобус рухався дуже повільно через цей величезний натовп. Усі хотіли нас привітати, побачити та подякувати.

– Відома історія з Відою та Вукоєвічем викликала величезний резонанс. Як її сприйняли всередині команди?

– Віда забив гол Росії, потім забив їм у серії пенальті. І він не думав, що з цієї історії зроблять якусь проблему. Він просто хотів привітати свого друга. Якби Домагой знав, що буде такий скандал, то, мабуть, цього б не говорив. Але всі, зокрема й у Хорватії, знають, як він любить Україну. Він чимало тут прожив.

– Мабуть, у збірній Хорватії тоді боялися, що Віду можуть дискваліфікувати? Хоча є питання, за що?

– ФІФА трактувало це як певне підбурювання та провокування. І, наскільки я розумію, за правилами ФІФА Віду могли покарати. У Вукоєвіча відразу забрали акредитацію. А Віда тоді оперативно вибачився і до нього не застосовували санкції.

– Епізод, коли ти під час церемонії нагородження фіналістів ЧС-2018 не потиснув руку Путіну, був випадковістю чи ти зробив це свідомо?

– Як ви пам'ятаєте, тоді пішов дуже сильний дощ. Я був третім чи четвертим після нашого капітана Модріча і хотів теж простягнути руку Путіну, але в цей момент Путін розвернувся, і я пройшов повз. Не хотів затримувати процес.

– З одного боку декларують, що "футбол поза політикою". Але ось, наприклад, президент Хорватії Колінда Грабар-Китаровіч, дуже колоритна жінка, постійно підтримує спортсменів, зокрема, футбольну збірну. Як ти це сприймаєш?

– Це дуже приємно і важливо. Вона розуміє, яке значення це має для хорватського народу. Вона – дуже емоційна, вона – людина з народу. А політика, те, що вони зустрічалися з Путіним та що вони обговорювали, – нас не цікавить.