Краплинка до краплинки. Як українська асоціація уберегла себе від падіння в Таблиці коефіцієнтів

Таблиця коефіцієнтів УЄФА, на відміну від рейтингу ФІФА, досить об'єктивно відображає силу національної асоціації. Принаймні, підрахунок балів і рейтингу проводиться за цілком логічною і зрозумілою схемою, чого не можна сказати про підрахунок рейтингу національних збірних.

В ідеалі, Таблицю коефіцієнтів УЄФА слід розглядати не тільки як систему визначення кількості представників у міжнародних турнірах, а й як показник рівня інтриги внутрішньої першості. Чим вище асоціація знаходиться в рейтингу, тим більше представників має право делегувати до турнірів УЄФА. Тим вищою, відповідно, є інтрига в національній першості.

Таблиця коефіцієнтів – це наче залікова книжка для студента-старшокурсника: спочатку ти працюєш на неї, потім – вона на тебе. Українська асоціація – то яскравий приклад того, як бувалі здобутки можуть тримати на плаву. В часи кризи і різкого погіршення результатів вітчизняних клубів на міжнародній арені, Україна протягом найближчих п'яти років навряд чи вилетить за межі дев'ятки.

Коли розвалилася Союзна імперія, то всі здобутки радянського футболу унаслідувала Росія. Сухий факт: на початку сезону 1992/93 Росія в Таблиці коефіцієнтів перебувала на шостому місці з 22-а балами рейтингу, Україна – в четвертому десятку з нулем (разом з Литвою, Латвією, Естонією, Словенією, Ліхтенштейном, Ізраїлем та Фарерськими островами).

І якщо Росія з такими міцними стартовими позиціями майже не прогресувала (було падіння на 22-е місце рейтингу, потім – підйом на уже розвідану шосту позицію), то Україна поступово і цілеспрямовано відвойовувала своє місце під сонцем. На початку сезону 2001/02 ми були вже в десятці, потім опустилися на вісімнадцяту сходинку, але дуже швидко знову повернулися до десятки, в якій впевнено тримаємося й зараз. І будемо триматися.

Це незважаючи навіть на те, що вперше за останні шість років на груповому етапі єврокубків ми маємо менше чотирьох представників. І незважаючи на те, що ми ризикуємо набити найменший сезонний рейтинг за останні вісім років. Наразі антирекордом останніх років (починаючи з сезону 2008/09) є показник сезону 2009/10, коли "Шахтар", "Динамо", донецький "Металург", "Металіст" та "Ворскла" вибили 5.8 балів. Аби повторити цей показник, в нинішньому футбольному році нам потрібно здобути ще вісім очок – тобто, чотири перемоги. Аби перевершити – чотири перемоги і одну нічию. Зважаючи на форму наших повпредів, турнірні розклади, а також рівень суперників – завдання не з простих.

Втім, панікувати ніяких підстав немає. Шлях румунів ми не повторимо. Наші південні сусіди, нагадаємо, завдяки двом феноменальним сезонам (16.833 та 11.333 балів) з третього десятка піднялися до першого, протрималися там рівно один цикл (п'ять сезонів), звикли до права заявляти в єврокубки шість команд, а потім гучно шльопнулись донизу. То яскравий приклад асоціації-вискочки. Україна ж – стабільна асоціація. В попередні роки ми виступали настільки добре, що зараз навіть кілька провальних сезонів (один з них вимальовується якраз зараз) не похитнуть наших позицій в компанії елітних футбольних країн Європи.

Звісно, теоретично ми можемо вилетіти з дев'ятки, якщо найближчим часом вистрілить хтось з наших конкурентів-переслідувачів (Туреччина, Бельгія, Нідерланди). Але імовірність такого розвитку подій невисока.

За всю історію єврокубків Незалежну Україну на міжнародній арені представляли п'ятнадцять клубів: "Кривбас", "Таврія", "Нива", "Арсенал", "Металург" (Донецьк), "Металург" (Запоріжжя), "Іллічівець", "Ворскла", "Карпати", "Зоря", "Чорноморець", "Металіст", "Дніпро", "Динамо", "Шахтар".

Найбільшу частку в нинішнє становище і безпечні позиції української асоціація вклало "Динамо" – 225.5 балів в Таблиці коефіцієнтів; далі йдуть "Шахтар" – 208.5 балів; "Дніпро" – 92; "Металіст" – 62.5; "Чорноморець" – 32. Більше десяти очок до Таблиці коефіцієнтів для України здобули донецький "Металург" (16), "Ворскла" (15.5) та "Карпати" (12.5).

Не все так погано в нашому домі…