Перенесення Суперкубка України на вересень - погане рішення. Знищується будь-який сенс матчу

Поки весь футбольний світ стежить за двома континентальними першостями, Євро-2020 та Копа Америка, український футбол готується вийти з літньої сплячки. Клуби УПЛ набирають форму, підписують нових гравців і проводять спаринги. Кампанія 2020/21 стартує 24-го липня матчем за Суперкубок країни. Хоча стривайте...

У понеділок інсайдерські джерела повідомили, що гру за трофей перенесли на вересень. Через день це підтвердили офіційно. Причина - чемпіон країни і чинний володар кубка, київське "Динамо", звернулося з подібним проханням в УПЛ, мотивуючи це тим, що багато гравців основи довгий час перебували в складі збірної України і тепер не зможуть повноцінно підготуватися до сезону. Верхівка, за чутками, погодилася з цим проханням і пішла назустріч команді. Тепер Суперкубок буде розіграний у вересні. По суті, цим рішенням був знищений весь сенс матчу за цей трофей.

У розумінні багатьох, Суперкубок - це офіційний старт сезону. Урочистий, пафосний, з салютом, виступом музикантів і нагородженням переможця. Останні кілька років в Україні трофей розігрувався в Одесі, що досить логічно. Головне літне місто України приймало головний літній матч. На красивому стадіоні біля моря. Так, торік Суперкубок провели у Києві, оскільки були свої причини. Трибуни закриті, кінець літа на дворі і в Одесу особливого сенсу пертися не було. Навіщо в цьому році проводити матч в столиці - питання відкрите.

До речі, щодо минулого сезону. 17-го серпня 2020-го донецький "Шахтар" програв "Інтеру" в півфіналі ЛЄ. Через чотири дні "гірники" стартували в УПЛ, а ще через 48 годин зустрілися "Динамо" в матчі за Суперкубок. Ніяких переносів не було, хоча тоді задіяний був весь склад "гірників", а не тільки збірники, і перенесення матчу, як і всього першого туру, виглядало куди логічніше, враховуючи швидку перерву на міжнародні матчі. Але сталося те, що сталося

Повернемося у 2021-й рік. Кому буде потрібен матч за Суперкубок у вересні, коли пройде відразу кілька турів УПЛ? Керівництву УАФ, щоб зробити фотографії зі стадіону, виголосити промову і з посмішкою нагородити футболістів? А що щодо глядачів? Погодьтеся, одна справа, коли матч двох найсильніших клубів країни прирівнюється до гарматного пострілу крейсера, який сигналізує про старт нового сезону. Тоді є якесь почуття змагання. Тоді і з'являється якась цінність трофея. Зовсім інша річ, коли це все переноситься на декілька місяців, і замість урочистостей та іншого, ми отримуємо рядовий матч чемпіонату. Причому не особливо важливий ні для "Шахтаря", який в цей час буде грати у кваліфікації ЛЧ, ні для "Динамо", яке до головного клубного турніру буде вести підготовку.

Тоді запитуємо ще раз, а матч за Суперкубок у вересні точно здається таким необхідним заходом? Можливо, не варто проводити гру в принципі, враховуючи, що команда Луческу взяла і чемпіонат, і кубок, довівши свою тотальну перевагу?

Уявіть ситуацію. Чиновник з'являється на відкритті торгового центру, названого на честь його дружини, пафосно перерізає червону стрічку, після чого урочисто запускає туди перших відвідувачів. Все вписується в загальний план. Інша ситуація. Торговий центр вже відкрили, промову сказали, пісні зіграли, люди йдуть до каси з першими покупками, як раптом звучить голос того ж чиновника: "Зачекайте, ми забули перерізати червону стрічку". Ну і що б ви відчували в цей момент? Ось і вересневий Суперкубок буде викликати приблизно такі ж емоції.

Останній момент. Ми розуміємо, що українські збірники - теж люди, і ніщо людське їм не чуже. Вони, як і всі інші, точно так само потребують відпочинку. Але все-таки, чи не здається вам, що ми створюємо для них занадто комфортні умови? І чемпіонат завершімо раніше, щоб підготувалися нормально, і Суперкубок перенесемо, щоб відпочили, побачилися з дружинами і дітьми. Неначе часу між чвертьфіналом Євро і базовою датою Суперкубка недостатньо.

Андрій Шевченко після поразки Англії заявив, що рівень нашого чемпіонату недостатньо високий, щоб гравці могли змагатися з топ-збірними на рівних. А тепер уявіть, що матч за Суперкубок переносять в Англії або Німеччині. Або що їх чемпіонат спеціально завершують заздалегідь, щоб збірники набрали форму. Або команди проводять домашні матчі відразу на 2-3 стадіонах протягом одного сезону. Уявили? Ось і ми не змогли. Тоді може будемо повторювати за найкращими, а не з розумним виглядом говорити одне, а робити протилежні речі.

Український футбол розумом не зрозуміти. Щорічно кількість дивних рішень від керівництва УПЛ і УАФ зростає в геометричній прогресії. Причому з такою швидкістю, що з кожним сезоном ми ставимо нові рекорди. Перенесення Суперкубка на вересень - просто ще одне недалекоглядне рішення. Скільки ще таких буде...