ЧЄ U-19. Синьо-жовтий батальйон

З українських клубів тікають легіонери, розбиваючи серця вітчизняних вболівальників. А все тому, що ми себе недооцінюємо. Навіть без варяг наш чемпіонат буде цікавим і конкурентноздатним у Європі. Підтвердження тому – наше молоде футбольне покоління. Воно (те покоління) є, воно талановите – за ним просто потрібно уважно слідкувати. Опинившись в ситуації, за якої до нашого футболу не можна долучати висококласних гравців із-за рубежу, нам, журналістам, експертам та простим вболівальникам, потрібно переходити до нової формули сприйняття спорту № 1. Сприйняття через призму всього українського; сприйняття, яке починається не з оцінки того чи іншого трансферу багатого клубу, а з оцінки талантів молодих юнаків, які в майбутньому повинні формувати кістяк наших команд. Отже, юнацький чемпіонат Європи і збірна України на ньому: то наше футбольне майбутнє.

ІСТОРІЯ

Так вже склалось історично, що юнацькі, ба навіть молодіжні турніри в Україні користуються невеликою увагою. Навіть не хочеться заводити мову про відповідні клубні турніри. Достатньо й того, що у 2009-му році наша збірна відповідної вікової категорії здобула звання чемпіона Європи, після чого значна частина членів тієї команди просто загубилась. І ніхто масово не кинувся аналізувати причини такої аномалії; махнули рукою, мовляв, так і мало бути. А тоді ж Україна потенційно мала цілу низку талановитих гравців, з якими просто потрібно було працювати, яких потрібно було мотивувати і зацікавити. А на практиці вийшло, що до лав національної команди стали залучатись натуралізовані футболісти.

В тому, що з чемпіонської команди 2009-го року певних успіхів на дорослому рівні досягли одиниці (Денис Гармаш, Сергій Кривцов, Сергій Рибалка), винні як самі гравці, так і їхні тренери та вся система вітчизняного футбольного господарства. У Європі своїми талантами і перевагами вміють користуватись, а нам до цього ще далеко.

Що ж то за турнір тоді, в 2009-му, виграла збірна України? Чемпіонат Європи серед юнаків до 19-ти років, який прийшов на зміну аналогічному турніру, тільки з іншими віковими рамками – до 18-ти років. Континентальне змагання, відповідно, можна вважати спадкоємцем аналогічного турніру, тільки світового рівня. З 1981-го по 2001-й рік проводився чемпіонат Європи серед юнаків до 18-ти років, а з 2002-го – у зв’язку зі зміною вікових вимог – віковий ценз становить 19 років.

В турнірах U-18 домінували французи та піренейські збірні. На рахунку французів – чотири перемоги (1983, 1996, 1997, 2000), португальців – дві (1994, 1999) іспанців – одна (1995). Двічі вигравала турнір збірна Радянського Союзу, по разу НДР та ФРН, Шотландія, Угорщина, Туреччина, Англія, Ірландія і Польща.

З моменту, коли турнір розширив вікові рамки (з U-18 перетворився на U-19), беззаперечним фаворитом першостей стала Іспанія. В активі піренейців шість звитяг, в той час як у французів тільки дві. Ще по разу на олімп сходили італійці, німці, українці та минулого року серби.

І якщо хтось вважає, що мова про відкриті таланти – для гарного слівця, хай погляне на список учасників в різні роки і різних збірних. Гарі Невілл і Пол Скоулз, Тьєррі Анрі і Давид Трезеге, Андреа Пірло і Франческо Тотті, Тімо Хільдебранд та Себастьян Кель, Роббі Кін та багато-багато інших видатних футболістів, які свого часу пройшли горнило юнацького чемпіонату Європи.

ФОРМАТ

Як і всі інші форуми збірних, ЧЄ серед юнаків до 19 років має свій відбірний турнір. Складається він з двох етапів, пройти які, апріорі, не можуть випадкові "пасажири". Тільки всі найсильніші. На першому етапі колективи розбиваються на 13 квартетів і грають один з одним міні-турнір на полі одного з учасників. Далі проходять дві найсильніші збірні кожної групи, і одна найкраща серед зайнявших треті місця…

До 27-х переможців першого етапу приєднується одна збірна з найвищим рейтингом і створюються сім квартетів, які і формують сітку елітного раунду відбору. В групі кожен колектив грає з кожним, а у фінальну частину ЄВРО виходять тільки переможці квартетів. Вони, разом зі збірною-господарем турніру, у фінальній частині розбиваються на дві групи по чотири колективи. Два кращі з кожного з них виходять до півфіналу, переможці яких і розігрують титул. Одночасно турнір слугує і кваліфікацією до молодіжного чемпіонату світу 2015, що пройде в Новій Зеландії (шість учасників отримають заповітну путівку).

МіСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ТА УЧАСНИКИ

Угорський футбол переживає складі часи. Вже й сліду немає від тих славних команд та гравців XX століття, які закохували в себе весь футбольний світ. Втім, суто як країна Угорщина розвивається і довіра з боку УЄФА – не тільки визнання Угорщини як футбольної держави, а й стимул для наших сусідів розвиватись до більш серйозного рівня.

В 2010-му році Угорщина вперше провела в себе фінальний турнір під егідою УЄФА – чемпіонат Європи з футзалу. І от зараз більш статусний і масштабний форум. Приймуть його чотири міста і, відповідно, чотири стадіони: "Суса Ференц" в Будапешті, "Панчо Арена" в Фельчуті, "ЕТО Парк" в Дьйорі, і "Перуц" в Папа.

Компанія команд, що борознитимуть угорські поля, підібралась серйозна і цікава. В одній групі – в групі, де виступить і Україна – зійшлись відразу три нещодавні тріумфатори турніру. Крім нашої збірної, ще команди Німеччини (чемпіон 2008) та Сербії (чемпіон 2013). Ну і плюс збірна Болгарії (найкраще досягнення – груповий етап 2008), яку відзначав тренер нашого колективу як команду з підбором талановитих виконавців.

У групі А ж схрестять зброю збірні Австрії, Ізраїлю, Португалії (чемпіон 1994 та 1999 років) та господарі угорці. Ізраїльтяни в турнірі з таким форматом, який є зараз, зіграють вперше (хоча до цього приймали участь в аналогічному змаганні, тільки U-18). А австрійці уже можуть пишатись скальпом збірної Росії, який отримали в напруженій боротьбі в елітному раунді кваліфікації.

УКРАЇНА НА ТУРНІРІ

- шлях до Угорщини -

Вперше з тріумфального 2009-го року збірна України прийме участь в чемпіонаті Європи серед юнаків. Для Олександра Петракова то вже великий успіх, але на тому тренер зупинятись не хоче. Нове завдання "синьо-жовтих" – здобуття путівки на ЧС-2015.

"Сказати, що я задоволений, значить не сказати нічого. Такої радості я не відчував ніколи. День, коли ми завоювали путівку у фінальну стадію, залишиться в пам'яті назавжди" – слова головного тренера повинні надавати його підопічним моральних сил. Рецепт успіху від Олександра Петракова полягає у дисципліні і самовіддачі.

Добре, що українці не бояться поганих прикмет. Доля заповіла "синьо-жовтим" на першому етапі відбору зіштовхнутись відразу з двома неприємними обставинами: цифрою 13 в порядковому номері групи, а також компанією команди із Росії. Доповнили квартет естонці та мальтійці, які все, що могли здобути – це нічия в матчі між собою. Відтак, наші хлопці разом із росіянами спокійно пройшли до наступного етапу кваліфікації, не маючи в пасиві жодної поразки (перемоги над Естонією та Мальтою і очна мирова). Далі був елітний раунд і Англія, Чорногорія та Шотландія в суперниках. Перемігши розгромно Чорногорію (4:0) та розписавши мирову із шотландцями (0:0), підопічним Петракова в останньому турі потрібна була тільки перемога над англійцями (на їх полі, так як саме Англія була господаркою міні-турніру). Героєм став Едуард Соболь, який на компенсованих хвилинах забив м'яч, вирвавши путівку до Угорщини з рук родоначальників футболу. "Звичайно, цей гол я запам’ятаю на все життя"…

- заявка -

Воротарі: Сарнавський Богдан ("Шахтар", Донецьк), Підківка Роман ("Карпати", Львів)

Захисники: Ткачук Юрій, ("Металіст", Харків), Маркович Андрій ("Карпати", Львів), Качараба Тарас, ("Шахтар", Донецьк), Лук’янчук Павло, Бурда Микита (обидва − "Динамо", Київ), Соболь Едуард ("Шахтар", Донецьк)

Півзахисники: Коваленко Віктор, Танковський В’ячеслав, Адаменко Микита (усі − "Шахтар", Донецьк), Чумак Євген, Харатін Ігор (обидва − "Динамо", Київ)

Нападники: Бесєдін Артем, Яремчук Роман (обидва − "Динамо", Київ), Банасевич Максим ("Зоря", Луганськ) Радченко Артем ("Металіст", Харків), Білоног Дмитро ("Шахтар", Донецьк).

Головний тренер: Олександр Петраков

- завдання -

"Синьо-жовті" потрапили до складної групи. Навіть з болгарами не буде легко, не кажучи вже про чинних чемпіонів сербів та, напевно, головних фаворитів турніру німців. Завдання перед нашою збірною, як зазначав сам головний тренер – здобуття путівки на майбутній чемпіонат світу, а про трофей думати варто буде вже по ситуації.

- перспективи -

З двома суперниками по групі у нас давні рахунки. Серби обігрували українців в 2013-му році на турнірі Стефана Вілотіча, німці весною цього року били нас в товариській грі. Тож, крім суто турнірної мотивації, є ще бажання реваншу. Та й перемогти чинних чемпіонів та претендентів на титул почесно, тож від українців точно можна чекати захмарного налаштування. В сумі з дисципліною, порядком, загартованістю та вмінням боротись до останньої секунди (матч проти Англії тому підтвердження) "синьо-жовті" й можуть видати свій максимум. Звісно, можна сподіватись і на суто ігрові характеристики, адже покоління дійсно талановите. Роман Підківка, Едуард Соболь, Ігор Харатін, Артем Радченко – лідери цієї команди і люди, які здатні вести колектив за собою. Важко робити прогноз. Але можна точно сказати, що боротьбу суперникам українці нав’язуватимуть серйозну.

Перший матч українці зіграють сьогодні проти збірної Сербії. Далі – Болгарія (22 липня) і Німеччина (25 липня). Стартовий для "синьо-жовтих" поєдинок пройде у місті Дьйор проти, як уже зазначалось, чинних чемпіонів Європи. У сербів, як і у нас, завдання першочергове – кваліфікація на чемпіонат світу. Важко сказати напевне, але судячи зі слів головного тренера Велько Пауновіча, найбільше серби остерігаються Німеччини. В принципі, логічно, зважаючи ще й на те, що балканці не так давно обігрували Україну і тому почуваються в її компанії досить впевнено. Але нам то, можливо, тільки на руку.

Одним з підготовчих до турніру завдань збірної Сербії головний тренер назвав оптимальну комплектацію, так як сербські клуби зараз грають кваліфікаційні раунди Ліги Європи та Ліги чемпіонів. Ось така проблема. Але нас, як кажуть, то мало хвилює.

Фото - uefa.com

Чемпіонат Європи серед юнаків до 19 років
Група В

19 липня

Україна 18:15 Сербія
Болгарія 21:15 Німеччина

22 липня

Німеччина 19:00 Сербія
Болгарія 21:00 Україна

25 липня

Сербія 21:15 Болгарія
Німеччина 21:15 Україна