Конопля: В збірній ніколи не було розмов на тему ти - "хохол", я - "крот"

Захисник збірної України U-20 Юхим Конопля розповів про перемогу "синьо-жовтих" на чемпіонаті світу.

- Юхим, хто із суперників доставив нашої збірної найбільше клопоту?

- Звичайно, Італія. Ну, ми цього і чекали від них: дуже дисциплінована команда, із зоряним складом, багато їх футболісти вже грають в Серії А. Це був матч до першої помилки, і добре, що вони помилилися раніше, а ми цим скористалися і втримали переможний рахунок. Але після гри ми були вичавлені, не було сил навіть радіти. А більшого чекали від Колумбії. Коли ми розбирали їх матчі, вони здавалися такими реактивними, дуже хорошими в роботі з м'ячем. Хоча було видно, що у відборі працювати не люблять - як і всі південноамериканські команди. А в грі з ними виявилося, що нападник, який грав проти мене, простояв весь перший тайм на брівці, а коли отримував м'яч, відігравав назад. не бігав ні вперед, ні назад. І така ж ситуація була на протилежному фланзі.

- Який нефутбольний або навколофутбольний момент на цьому чемпіонаті запам'ятався?

- У Бельсько-Бяла поруч з нашим готелем був пам'ятник БолекУ і Лелеку, героям знаменитого польського мультсеріалу - якраз в цьому місті знаходиться студія, де його робили. Ну, ми всією командою на пам'ять біля цього пам'ятника сфотографувалися - все-таки мультфільми про Болека і Лелека в дитинстві багато хто дивився. Ще запам'яталося божевільнА якість футбольних полів - і ігрових, і тренувальних. Причому навіть в якихось селах, куди ми приїжджали на тренування, галявини всюди були дуже гідні. А, і ще момент: після гри з Італією виходимо зі стадіону до автобусів - їх і наш паркувалися поруч. Італійці майже всією командою стоять у свого автобуса і курять: хто звичайні сигарети, хто електронні. Повз проходять їхні тренери, доктора - нуль реакції. Хоча це для них звична справа. Пам'ятаю, ще в минулому році на Євро їх штрафували в готелі за те, що вони курили в номерах. І взагалі італійці - самі противні: великих симулянтів і провокаторів важко знайти. А їх тренери з суддями поводяться так, як ніби ті якісь школярі.

- З ким із суперників обмінявся на пам'ять футболками?

- Та ну, що ви. Нам же не по 20 комплектів форми на чемпіонат видавали. Одну татові з мамою на пам'ять привіз, одну - друга, одну собі залишив - ось і все.

- Кажуть, що в кожній команді на фарт повинен бути хоча б один рудий. Тобі тренери або партнери про це під час ЧС не нагадували?

- Жартували, звичайно (посміхається). Говорили: "Конопля зобов'язаний бути в складі. Якщо він на поле, ми виграємо по-любому".

- А то, що ти схожий на Пола Скоулза, часто помічають?

- Кажуть іноді. Але я до цього спокійно ставлюся.

- З нинішніх правих латералІВ хто тобі імпонує?

- Зараз, напевно, один з кращих на моїй позиції - Трент Александер-Арнольд з "Ліверпуля". Ну і Кайл Уокер з "Ман Сіті". Дуже подобався Срна. Даріо - бровочник від Бога, хоч і не найшвидший, але завжди вмів опинитися в потрібний час в потрібному місці. А які передачі віддавав!

- Під час ЧС хлопці дотримувалися якихось ритуалів або забобонів?

- Наскільки знаю, Валера Бондар весь ЧС шкарпетки не стирав - на фарт. На всі матчі виходив в одних і тих же. До фіналу вони були вже в не найкращому стані. Плюс не голилися - і тренери, і хлопці, у кого бороди ростуть. Позаростали всі.

- А хто в команді був самим запальним?

- За емоції у нас відповідав Вітя Корнієнко. Він і сам під репера косить - кепочка, комірець стійкою. І постійно носив з собою переносну колонку, після кожної гри "наварював" в роздягальні по повній. І в автобусі, коли їхали з матчів, і на вечері в готелі - скрізь з музикою.

- Коли в фіналі ви вже на 5-й хвилині пропустили гол, що не промайнула думка: "Все пропало!"?

- Взагалі не було таких думок. Просто подумав про себе: "Ну що: VAR дав, VAR взяв". Але ноги не підкосилися, руки не опустилися, відчував впевненість. Знав, що хоча б один шанс у нас буде. А виявилося, що відразу три (посміхається). Корейці трохи здивували - люди без емоцій, як роботи. У італійців після півфіналу половина команди плакала, інша половина лізла з'ясовувати стосунки. А корейці просто стояли - ніяких емоцій. Та й в грі, я думав, вони будуть більш жваві. Напевно, теж позначилася втома, все-таки вже сьома гра. Але у нас, мабуть, характер виявився міцнішим.

- Від кого були перші СМС з привітаннями після фіналу?

- Від батьків і моєї дівчини Насті.

- Чия була ідея організувати душ для Олександра Петракова на прес-конференції після фіналу?

- Я так і не зрозумів. Коли зайшли в роздягальню, позаливалися шампанським, зробили по ковточку, наробили селфі з кубком, потім зайшов президент Федерації, подякував нам. Начебто метушня почала вщухати. І тут знову починається якийсь рух. Чую, пішла хвиля: "Йдемо на пресуху Васильовича поливати". Хотіли шампанським, але воно на той час вже закінчилося (сміється), обійшлися водою.

- Де провів ніч після фіналу завойований кубок? У чиєму готельному номері?

- Начебто у Валери Бондаря. Так як він з ним всюди тягався, не випускав з рук - і в аеропорту, і в літаку, говорив: "Як синочка рідного ношу!" - думаю, що і на ніч він його до себе в номер забрав.

- Питання про матеріальну винагороду від ФФУ ще не піднімався?

- Ні. Вручили значки МСМК, медалі, вимпела. Чи буде щось ще - поки незрозуміло.

- Ваша збірна припинила своє існування. Якось з хлопцями відзначили розставання?

- Відразу після офіційної церемонії в Будинку футболу у нас був замовлений банкет в ресторані. Всі хлопці, тренери, персонал. Дуже добре посиділи. Хоча привід був сумний - ми адже п'ять років разом були, як рідні вже стали. Ніколи ніякої сутужни не було, ніяких розмов на тему: ти - з "Динамо", я - з "Шахтаря", - "хохол", я - "кріт". Всі пацани - чесні і чисті. Тому, звичайно, багато хороших слів на прощальному банкеті говорили, як горді один одним, як шкода розставатися.

- Після такого успіху розраховуєш поїхати на збір із першою командою "Шахтаря"?

- Сподіваюся, що це чемпіонство якось позначиться на моїй подальшій кар'єрі в "Шахтарі". Дуже хочеться потрапити в першу команду - будь-який гравець молодіжного складу мріє про це. Але як воно складеться - подивимося.