Українці-легіонери. Великобританія. Балтача, Воронін, Кузнєцов

Матеріалом, який зараз представлений до Вашої уваги ми завершуємо розповідь про українських футболісів у Великобританії.

Андрій Воронін, 33 роки, нападник, Ліверпуль (Англія)

Вже восени 2006-го Андрій Воронін висловлював своє незадоволення життям в Німеччині і грою в "Байєрі", і тому було зрозуміло, що влітку він перейде до іншого чемпіонату. Сам Андрій зазначав, що хотів би грати в теплих країнах, Іспанії чи Італії, та просто не міг ігнорувати запрошення легендарного "Ліверпуля", який був тоді діючим фіналістом Ліги Чемпіонів.

Тоді власниками клубу стали сумнозвісні (для вболівальників "Майті редс") американці Хікс та Джіллетт, для яких купівля команди була суто фінансовою операцією. Вони розраховували заробити гроші на "Ліверпулі", і тому відмовилися викладати великі гроші на трансфери. Саме тому тренер Рафа Бенітес звернув увагу на вільного агента з України і досить швидко підписав його. Вболівальники сприйняли прихід Вороніна досить негативно, цей гравець не був їм відомим (про снобізм англійських вболівальників та їх необізнаність в континентальному футболі можна писати дисертації), але фахівці погоджувалися, що привести гравця такого рівня безкоштовно є неабияким успіхом. Фактично прихід Вороніна "вказав на двері" Легенді клубу Роббі Фаулеру, тому від українця очікували на успіхи. Сам Бенітес в інтерв'ю зазначив, що очікує на 10-15 голів за сезон від нього.

Відомо, що Рафа Бенітес є прихильником ротації, тому жодний з гравців його команди не почувається впевнено. В "Ліверпулі" тоді грали чотири форварди плюс півзахисник/форвард Бабель, тому в кожному матчі місця для всіх просто не було. Але кожний гравець отримував свої хвилини. В першому колі Прем'єр-Ліги Воронін був задіяним в 12-ти матчах, в більшості з них грав у стартовому складі, а в груповому турнірі Ліги Чемпіонів зіграв 5 матчів, 3 з них - в стартовому. Грав на різних позиціях, іноді форварда, іноді - на одному з флангів. Багато працював в захисті, рухався, дратував оборону суперників і цілком справляв непогане враження. Журналіст однієї з газет написав навіть, що для проходу насиченого захисту краще використовувати Вороніна, а не Фернандо Торреса. Загалом початок сезону видався вдалим, після трьох своїх перших матчів в лізі українець мав на рахунку 2 голи, а в Кваліфікації Ліги Чемпіонів приніс неймовірно важку перемогу в Тулузі блискучим ударом під поперечину з-за меж штрафного майданчика.

фото: Getty images

Та ротація Бенітеса зіграла з ним злий жарт. В Німеччині він звик постійно грати в основі, і його бурхливий характер просто не міг змиритися з стрибками між полем та лавою запасних, іноді нелогічними. Тим більше, що він "не догравав" кінцівки, і майже в кожному матчі був замінений. Матчі, в яких він відіграв повні 90 хвилин, можна порахувати на пальцях однієї руки. В листопаді Андрій зіграв 72 хвилини в історичному матчі проти "Бешикташу" в якому була зафіксована перемога з найбільшою різницею м'ячів за історію Ліги Чемпіонів (8-0). В цьому матчі він зіграв блискуче і фани проводжали його оплесками.

Та загалом вболівальники та фахівці не були задоволені. Всі нападники "Ліверпуля" вкрай мало забивали, і команда втратила шанси на титул чемпіона ще в кінці осені. Журналісти та вболівальники скаржилися на відсутність бомбардирських якостей у форвардів команди, і про Вороніна одна з газет написала навіть, що "його гол стає знахідкою для колекціонерів". І дійсно, 4 голи за півсезону для форварда такої команди - це вкрай мало.

В січні українець отримав травму і вибув на півтори місяці. Його повернення затягнулося і наступна поява Андрія в складі датована квітнем. Тоді "Ліверпуль" вже догравав лігу, практично забезпечивши собі четверте місце, і всі сили кинув на Лігу Чемпіонів, де вилетів в півфіналі в додатковий час проти "Челсі". Воронін зіграв у всіх матчах ліги квітня-травня ( встиг забити двічі), але в ЛЧ зіграв тільки 4 хвилини. Загалом його доробок в цьому сезоні складає 19 матчів в лізі (5 голів, 2 результативні передачі, 2 жовті картки), та 7 в ЛЧ (1 гол та 2 передачі в матчі з "Бешикташем").

Вже навесні Воронін почав висловлювати своє незадоволення життям в Англії та статусом в команді. Він дав кілька досить скандальних інтерв'ю, в яких жорстко критикував життя в Англії, відсутність культури, поганий рівень лікарів, зокрема дитячих, погоду, криміногенну ситуацію і т.д. Тому було зрозуміло, що він повернется в Німеччину. Влітку "Майті Редс" купили ще одного форварда - Роббі Кіна - за великі гроші, і Воронін зрозумів, що місця йому в команді немає, не дивлячись на те, що непогано виглядав в контрольних матчах. Тому він перейшов в "Герту". Провівши вдалий сезон в Берліні, хотів залишитися, і Бенітес не виявив особливого бажання боротися за нього, тому був готовий продати гравця за 3-4 мільйони фунтів. Та жодна команда не виявилася готовою сплатити таку суму, і Воронін повернувся до Англії.

Бенітес не розраховував на нього, і за першу половину сезону 2009/10 Андрій зіграв лише 8 матчів в лізі, та 3 - в Лізі Чемпіонів, майже у всіх виходячи на заміну на останніх хвилинах. Преса та вболівальники жорстко критикували його, називаючи неповноцінним футболістом і гравцем не рівня "Ліверпуля". На початку січня 2010 - го з'явився варіант з московським "Динамо", і Воронін поспішив втекти з Ліверпуля, а Бенітес поспішив його продати за 1.8 мільйони фунтів.

Олексій Чередник, 52 роки, лівий захисник, Саутгемптон (Англія)

Олексій Чередник привернув увагу "Саутгемптона" в іграх за "Дніпро" в Єврокубках. Він отримав запрошення на оглядини, де непогано себе показав. Та "Святі" не поспішали з пропозицією контракту, і Олексій подався до Лондона шукати щастя в місцевих клубах. Цей хід виправдав себе, вже за день головний тренер "Саутгемптона" подався до Лондона з готовим контрактом на чотири з половиною роки, що було неабияким досягненням для тридцятирічного легіонера. Таким чином в січні 90-го Чередник став першим радянським легіонером в команді Вищого англійського дивізіону.

фото: www.legioner.kulichki.com

Адаптувався досить швидко, англійську почав розуміти вже за три місяці, знайшов друзів серед гравців команди. Але дозвіл на роботу в Англії затримувався, і захисник зміг вийти на поле в офіційному матчі лише навесні. До закінчення сезону встиг зіграти 8 матчів, майже всі в стартовому складі. Але більше запам'ятався епізодом, який невідомо, чи стався насправді. В одному з перших матчів в лізі він нібито намагався ввести м'яч з ауту простим вкиданням від грудей, не тримаючи м'яч за головою. Після цього жартівники говорили, що "Святі" запросили до команди додаткового тренера, завданням якого нібито було навчити Чередника вкидати аут. Ця байка так і залишилася байкою. В тому сезоні "Саутгемптон" зайняв дуже високе для себе сьоме місце, випередивши зокрема обидві команди з Манчестера ("Юнайтед" вже тренував Фергюсон).

Тренер "Саутгемптона" більше довіряв молодим гравцям (це зрозуміло хоча б з того, що беззаперечними лідерами команди були Алан Ширер, Метт Ле Тіссьє та воротар Тім Флауерс, які за віком могли ще грати в молодіжній збірній), і Чередник здебільшого програвав конкуренцію за місце в складі. Але встиг награти 15 матчів в лізі, більшість з них в стартовому складі. В сезоні 1990/91 його команда зайняла більш звичне для себе 14-те місце. А влітку прийшов новий головний тренер, який повністю змінив стиль гри команди. Чередника він просто не бачив у складі. Олексій намагався отримати пояснення цього в приватній розмові з тренером, та чіткої відповіді не отримав. Тоді й стався другий епізод, яким уродженець Душанбе запам'ятався в Англії. Чередник назвав його "не футбольним, а регбійним тренером".

Після цього місця в складі він вже міг не очікувати. В сезоні 91/92 він так і не зіграв жодного матчу за головну команду. Натомість постійно грав за дубль на протязі кількох сезонів до закічення контракту і навіть став Чемпіоном Англії серед дублерів. Не хотів залишати клуб, зважаючи на вигідний контракт, який "Саутгемптон" з свого боку виконав до останньої копійки. Тим більше, що такому не молодому футболісту, який не є гравцем збірної, було важко досягти дозвіл на роботу в Англії. А такий дозвіл потребує кожний новий контракт. Тому Чередник вирішив дограти свій контракт у "Саутгемптоні", хай навіть і в дублі. А по закінченні контракту повернувся до України. Зараз працює скаутом донецького "Шахтаря"

Олександр Євтушок, 43 роки, захисник, Ковентрі (Англія)

Ще один гравець, який опинився за кордоном за допомогою Бернда Штанге. Взимку 97-го один з аутсайдерів АПЛ шукав недорогу заміну провідному захиснику, який отримав травму, і Штанге рекомендував кремезного оборонця "Дніпра". Євтушок також мав проблеми з дозволом на роботу в Англії, і тому з'явився в заявці вперше лише в середині лютого.

Фото: fannet.org

До кінця сезону зіграв три матчі. Проти лідерів ліги - "Манчестер Юнайтед" та "Ньюкасла" виглядав вкрай погано і був замінений після півгодини гри та в перерві відповідно. Проти середняка з Лестера відіграв повний матч, який закінчився нульовою нічиєю. Крім шоку від зустрічей з грандами, заважали й травми. Тому Євтушок більше в цьому сезоні не зіграв. Влітку він не зміг поновити дозвіл на роботу і був змушений залишити Англію і повернутися додому.

Сергій Балтача, 50 років, захисник, Іпсвіч (Англія), Сент Джонстон, Івернесс (Шотландія)

В 1988 році англійський "Іпсвіч" звернувся до Спорткомітету СРСР для того щоб дізнатися, хто з радянських футболістів може поповнити склад "трактористів". З 5-6 гравців. Яких запропонував спорт комітет керівництво "Іпсвіча" вибрало Сергія Балтачу. Сам Балтача також був задоволений, адже хоч і мав пропозиції від швейцарських клубів, але дуже хотів спробувати свої сили в Англії. Він підписав з англійцями контракт за схемою 1+1.

В "Іпсвічі" все пішло не так, як розраховував захисник. Він в "Динамо" грав останнього захисника, а в Англії його награвали на позиції правого захисника або й півзахисника, пізніше його перекваліфікували у центрального півзахисника. В першому своєму сезоні він провів у складі "Іпсвіча" 20 матчів та забив один гол. Мало грав через те, що в нього зовсім не було навичок гри на тих позиціях, куди ставив його тренер, а перевчатися вже було запізно, адже на той час Балтачі було 30 років.

В другому сезоні у "Іпсвічі" він зіграв ще менше, лише вісім разів і з них тільки три рази виходив у основі. В команді в тому сезоні змінився тренер, який не бачив Балтачу у складі, але й сам Сергій не хотів залишатися у команді, тому попросив агента, щоб той підшукав йому команду, яка грає з останнім захисником – ліберо.

Єдиною командою, яка грала з ліберо в Британії виявився шотландський "Сент-Джонстон", який тільки що пробився до еліти шотландського футболу.

фото: www.legioner.kulichki.com

Туди і відправився Балтача по завершенні сезону 89/90. В Перті, саме в цьому місті базується команда, Балтача став одним з кращих гравців команди. За три сезони, які він провів там, у його активі 90 матчів та один гол. В сезоні 92/93 в "Сент Джонстоні" звільнили тренера, а на його місце призначили одного з гравців команди. Він боявся, що на його місце може претендувати Балтача, тому спричинив скандал. Звинувативши українця в тому, що той зажадав велику зарплатню для поновлення контракту.

Образившись на клуб, Балтача після завершення контракту пішов у заштатний "Каледоніан". В серпні 1994 "Каледоніан" об’єднався з "Інвернесс Тісл" і команда стала називатися "Інвернесс Каледоніан Тісл". В сезоні 94/95 команда, яка на сьогоднішній день виступає в Шотландській Прем’єр-лізі, розпочала своє сходження з Третього дивізіону. Граючим тренером тієї команди був Сергій Павлович Балтача. Вже тоді він в основному був зосереджений на тренерській роботі, але коли значна кількість гравців зазнала травм. То й сам виходив на поле згадати молодість і показати клас. Команда по завершенні сезону зайняла шосте місце з десяти команд, а сам Балтача в тому сезоні провів 9 матчів і завершив кар’єру гравця.

Олег Кузнєцов, 50 років, захисник, Рейнджерс (Шотландія)

Олег Кузнєцов поповнив, склад "Рейнджерс" в листопаді 1990 року. Вже в першому ж матчі він був визнаний кращим гравцем матчу. І всі у клубі раділи, що їм вдалося підписати такого гравця, який крім своїх ігрових якостей ще й вирізнявся своїм здоров’ям, адже до того часу в Кузнєцова не було важких травм.

Фото: fannet.org

Перед наступним матчем британська преса вже наперед складала заголовки, адже "Рейджерс" Кузнєцова грав проти "Сент Джонстона" Балтачі. Але не довелося обсмакувати дуель колишніх одноклубників, адже на 20-ій хвилині матчу Олег зазнав важкої травми: після поштовху у спину він впав на коліно і порвав зв’язки. Сезон для нього був завершений.

В сезоні 91/92, одужавши після травми, Кузнєцов повернувся до стартового складу. Тоді ж українців в "Рейнджерс" побільшало, до Глазго з "Сампдорії" переїхав Михайличенко. А загалом Куцнєцов провів рівний сезон, якби знову не вмішувалися травми. В тому сезоні Олег відіграв за "рейнджерів" 18 матчів у чемпіонаті та ще один у кваліфікації до Ліги Чемпіонів. Той матч вони виграли у "Спарти", але у групу пропустили чехів. Через правило забитого голу на виїзді.

І в двох наступних сезонах травми дошкуляли Кузнєцову і він за цей час провів лише 15 матчів та забив свій єдиний гол у Шотландії. Він розумів, що втратив місце у основі, але хотів грати, тому попросив керівництво клубу знайти йому нову команду, хоча мав у запасі ще рік контракту. В липні 1994 Кузнєцов залишив Шотландію і подався до Хайфи у "Маккабі".

Дмитро Проневич, 28 років, півзахисник, "Квін Оф Зе Саут".

Ще в 2002-му році Проневича помітили скаути "Сампдорії" на міжнародному турнірі, де уродженець Дубно грав в складі однієї з юнацьких команд Москви. В генуезькому клубі він був активним гравцем молодіжного складу, але в основній команді не зіграв. Перейшов в "Кілмарнок", який здав його в оренду команді другого шотландського дивізіону "Квін Оф Зе Саут". Там за півроку лише двічі вийшов на заміну, на 82-ій та 54-ій хвилинах, і взимку був відправлений вже до команди третього дивізіону, де також зіграв лічені хвилини. Після цього повернувся в Україну, потім виступав в Фінляндії та Вьєтнамі. В квітні цього року був відчислений з білоцерківського "Арсеналу" після того, як на протязі двох останніх сезонів був постійним гравцем стартового складу. Є володарем титулу чемпіона Літньої Універсіади-2007 у складі збірної України. На цьому турнірі забив 4 голи в 5-ти матчах.