Прийма: Потрапити в команду із Серії А - дорогого вартує

Український захисник «Торіно» Василь Прийма розповів, як проходить для нього адаптація в італійському клубі.

Про мовний бар'єр

Спочатку, не приховую, було дуже важко. Крім «ciao» і ще парочки елементарних слів, взагалі нічого не розумів. Зараз вже легше стало – займаюся індивідуально з учителем. Він приходить до мене додому три-чотири рази на тиждень, заняття по 2 години. Так що скоро, думаю, мовного бар'єру не буде.

Якоїсь конкретної дати, до якої повинен освоїти мову немає, але всі, звичайно, цікавляться. Президент «Торіно» після гри з «Удінезе» підійшов, запитав: «Як твоя італійська?». Кажу: «Все добре, вже набагато краще». У команді всі говорять італійською, англійською володіють тільки легіонери, але не всі. Одним словом, мені дали зрозуміти, що італійською потрібно говорити обов'язково. Думаю, якби я раніше почав розуміти мову – вже грав би в основному складі.

Про адаптацію

Вважаю, що адаптація проходить нормально. Приїхавши до Італії, я взагалі не говорив італійською. Якщо порівнювати з тим, що зараз, це – небо і земля. Але поки, звичайно, не можу сказати, що повністю адаптувався в Турині. Поки навіть місто толком не вивчив, не було часу вийти погуляти.

Про варіанти продовження кар'єри

Конкретні пропозиції дійсно були, як з України, так і з-за кордону. Але я чекав, що буде щось більш серйозне. Я вже мав летіти в іншу команду, коли зі мною зв'язалися люди з Італії. У Facebook мені написали, що мною цікавиться клуб Серії А. Я спочатку подумав, що це якийсь розіграш. Але потім зв'язав їх зі своїми представниками – Сергієм Серебренниковим і Вадимом Шаблієм – і процес, як кажуть, пішов.

Про складнощі

Гравці «Торіно» пройшли збори і в чемпіонаті грали по два рази на тиждень. У мене ж зборів влітку як таких не було, з «Дніпром» хіба що трохи потренувався. Але добре, що я вдома сам підтримував форму. Якби я нічого в міжсезоння не робив, то в перший час в «Торіно» було б взагалі «капучіно». Але головний тренер мене не кинув відразу ж в основну групу. Тижнів зо два-три мене готували і потихеньку підпускали до обоймі. Але за ці два тижні я тут «ригнув» пристойно.

Про тактику і тренера

У «Торіно» граю тільки в центрі захисту. Команда діє за схемою в три центральних захисники. Чому я говорив про знання мови? Для захисника без цього – нікуди. Потрібно розуміти, куди бігти, кого страхувати. У тактичному плані перебудовуватися теж було непросто. У «Торіно» за цей час багато нового для себе відкрив. На кожну гру у команди окрема тактика. Після програшу «Лаціо» 0:3, коли я перший раз потрапив в заявку, тренер вказав на помилки і сказав готуватися до наступної гри. Тут ніхто не зациклюється на невдачах, відразу ж йде підготовка до нових протистоянь. Засмучуватися просто немає часу.

Після підписання контракту наставник зі мною розмовляв. Сказав, що потрібно робити для того, щоб прогресувати і стати хорошим футболістом. Сергій Серебренніков спілкувався з людиною з клубу, він сказав, що Вентура задоволений тим, як я працюю на тренуваннях. Потрібен час, щоб я вивчив мову і до кінця розумів, що він від мене вимагає.

Про різницю з «Металургом» і перспективи

Тут все побудовано професійно. Я не кажу, що в «Металурзі» все було погано – там теж, коли ми базувалися в Донецьку, все було на хорошому рівні. Але коли ми переїхали в Ірпінь, звичайно, в побутовому плані стало складніше. У «Торіно» великий персонал, який робить все для зручності гравців. Після тренування забирають бутси, чистять і ставлять у твою шафку. Зараз похолодало, є людина, яка допомагає гравцям стежити за нігтями на ногах, щоб не забивати їх. Так що в цьому плані в «Торіно» все на дуже високому рівні.

Потрапити в команду, яка виступає в Серії А, – дорогого вартує Так, поки я практично не граю, але я розумію, чому. Не думаю, що «Торіно» підписав зі мною контракт просто так. У клубі на мене розраховують, і я сподіваюся виправдати довіру. Але навіть якщо не вийде залишитися в «Торіно», то, впевнений, влітку після команди такого рівня у мене будуть гідні пропозиції».