Перемога у серії буллітів. Як Віктор Скрипник втримався у "Вердері"

Вчора, за три дні після голу Папі Джілободжі на 88-ій хвилині, що забезпечив бременському "Вердеру" ще один сезон в Бундеслізі, було оголошено про продовження співпраці з головним тренером Віктором Скрипником і з кращим бомбардиром сезону та в історії клубу взагалі Клаудіо Піцарро. Однак попереду на екс-футболіста збірної України чекає нелегке життя. Адже таке рішення підтримували далеко не всі провідні функціонери клубу, а для журналістів та вболівальників це ознака стагнації і безрадісного майбутнього одного з найвідоміших клубів країни.

Дев'ятнадцять місяців тому Віктор Скрипник збентежив футбольну Німеччину. "Скрипникманія", "Скрипниківка", "Der Skripniker", "Viktory", "Werder-wunder". Давно в Німеччині не з'являвся новий тренер, який відразу ж став таким популярним. Та не минув навіть рік - і його олімпійський спокій вже сприймався німцями як апатія, байдужість, його чіткі гасла - як банальний струс повітря через брак оригінальних думок, його розмови про "дух" Вердера" і про боротьбу до кінця - як спроба приховати тактичну недолугість. Нині Скрипник - звичайний тренер, який намагається вижити. І вже не раз втрачав спокій. "Поцілуйте мене у сідницю", "лайнова гра", "я борюся з 18-ою командою Бундесліги - журналістами"...

Колишньому Спортивному Директору хокейного клубу з Кельна Томасу Айхіну довелося часто захищати свого підопічного. І він чесно робив все, що міг. Проте фанатом Скрипника він аж ніяк не був. І у квітні, після поразки вдома від "Аугсбурга" (прямого конкурента у боротьбі за виживання), і позавчора спортдир бажав звільнити тренера. Підтримав його і Виконавчий Директор клубу Клаус Філбрі. Однак Айхін, який за статутом спорттовариства має повне право зробити це сам, все ж побоявся гніву авторитетних гравців на чолі з капітаном Клеменсом Фрітцем, що палко підтримали Віктора Анатолійовича. А особливо - голову Наглядової Ради Марко Боде.

Знаючи, що у того є більшість в Раді на підтримку Скрипника (троє з шести, плюс вирішальний голос самого Бoде) і розуміючи, що і сам під загрозою звільнення через невдалі виступи команди. Та ще й позавчора Почесний Президент клубу Клаус-Дітер Фішер на "Радіо Бремен" мало не вів "передвиборчу кампанію" Скрипника ("Я повністю впевнений у ньому. Він свій, молодий, перспективний і нікого кращого немає. Він просто занадто молодий і не отримує повагу від преси і допомогу у протистоянні їй"). Натякаючи на винних у особах виконавчого керівництва клубу - Філбрі та Айхіна.

Цікаво, що в плані ТТД сезон 2015/16 "Вердера" не надто відрізняється від більш успішного попереднього. У сезонах 2014/15 та 2015/16 бременці були кращими в лізі за забитими м'ячами зі "стандартів" (разом з пенальті) та одними з кращих у боротьбі на другому поверсі. І одними з найгірших за володінням м'ячем (45-46%), загальною кількістю передач та за відсотками точних (67-69%). За пропущеними м'ячами рівним або гіршим був лише "Штутгарт", який в підсумку встановив антирекорд Бундесліги 21-го століття і вилетів. За ударами по воротах (і більшістю інших ТТД) бременці обидва рази трималися в середині, а за жовтими картками та забитими голами - близько до лідерів. Але чому тоді "Вердер" менше забив на улюблених контратаках і на тих ж стандартах (20 проти 25-ти)? Чому загальна кількість ударів по воротах збільшилася, а ударів у отвір значно поменшало? Чому тричі за сезон 2015/16 бременці видавали серію з п'яти матчів поспіль без перемог? Чому набрали на п'ять очок менше?

Головною тактичною причиною можна назвати зміну нападників. Дейві Зельке та Франко Ді Санто рухалися на фланги і назад, працювали у відборі і відмінно порозумілися один з одним. Малорухомі та незіграні Антоні Уджа та Клаудіо Піцарро (Арон Йоханссон) забили та асистували не менш, ніж перші. Проте "Вердер" з двома форвардами у сезоні 2015/16 здобув лише 3 перемоги в 14-ти матчах. Можна ще згадати й травму "короля стандартів" Юнузовича, і заміну в опорній зоні мобільного Крооса на незграбного Баргфреде, а то й взагалі на неопорника Фрітца. Та все ж головна причина - не тактика, а психологія. Тренер та команда розгубили свій ентузіазм попереднього сезону, надовго "засинали", не реагуючи на події (в тому числі і на тактичні).

Дуже багато очок віддали через самозаспокоєння, недогравання, зниження активності протягом кількох турів поспіль. Звідси й невдалі серії. І тренер занадто довго удавав, що нічого не відбувається, а потім раптом починав "закручувати гайки" або бурчати на журналістів, що нервувало команду. Разом з цим, і до самої гри було чимало нарікань, команда не прогресувала, покладаючись більше на індивідуальні дії, не було помітно чіткого малюнка гри, "культури футболу", оборона залишалася все такою ж жахливою. Однак лише психологією можливо пояснити "аж" дві перемоги у перших 14-ти матчах ліги на "Везерштадіоні", колись одному з найскладніших для гостей стадіонів країни. І лише після поразки від "Аугсбурга" Скрипник прийняв чітку лінію поведінки, погодився на пропозицію Айхіна про допомогу психолога гравцям, забирав гравців на кілька днів з міста, закривав тренування, постійно контролював стан підопічних, заспокоював їх. І команда здобула три перемоги вдома поспіль і втрималася у Бундеслізі.

Гаразд, трапляються погані сезони. Та у "Вердері" все значно серйозніше. Роздутий штат з "людей з вердерським серцем", що сидять в клубі десятки років (Фішер, Боде, Скрипник і його помічник Фрінгс - лише верхівка айсберга), ради, почесні президенти, триумвірати директорів і виконавчі бюро, 60-90-мільйонний борг (в євро), безладна і тому дорога реконструкція стадіону (нині доводиться боротися з підтопленням газону). Спонсорський контракт за не дуже великі п'ять мільйонів на рік не з "Дойче Банком", "Мерседесом" або "Байєром", а з практично птахофабрикою, та ще й звинуваченою в жорстокому ставленні до птахів з петиціями 21-єї тисячі уболівальників проти неї і навіть скасуваннями абонементів. Скандали з попередніми спонсорами з рабською працею дітей в Бангладеші і майже банкрутством банку. 320 пропущених голів протягом п'яти останніх сезонів. Боротьба за виживання в чотирьох останніх. "Динозаври" у керівництві, що не бажають змін, а лише воюють між собою. Симптоми дуже схожі на штутгартські.

Чимало уболівальників "Вердера" розчарувалися в Скрипнику і вважають його креатурою клубних консерваторів, символом нинішнього гниття клубу, яке закінчиться катастрофою. Щоправда, 33 забитих голи у другому колі проти 17-ти у першому, 23 очка проти 15-ти, дуже солідна і правильна поведінка Віктора та Айхіна у вирішальні моменти, і головне - перше місце у Бундеслізі за заграною клубною молоддю - все це вигідно відокремлює "Вердер" від "Штутгарта". Та й синдром другого сезону минув. Проте легко Скрипнику в третьому точно не буде.

Фото - Kicker.de