Герой футбольного дня. В'ячеслав Грозний

Коли ужгородська "Говерла" вже перебувала на межі краху, її головний тренер В'ячеслав Грозний "грозився", що роботу знайде легко – і не лише в Україні, а й закордоном. Мовляв, спеціаліста з таким досвідом, зі зв'язками і з манерою людського відношення до опонентів візьмуть з руками та ногами. Якщо відверто, слова Грозного не завжди сприймалися серйозно. Але майже через півроку після завершення співпраці Грозного з "Говерлою" "погрози" В'ячеслава Вікторовича втілилися в життя. Він знайшов роботу. Знайшов закордоном, у Грузії – в команді авторитетній і іменитій. Українець очолив тбіліське "Динамо".

Це – можливість бути на передових позиціях у Грузії і спробувати себе в єврокубках. Це – можливість виступати на класному стадіоні перед серйозною армією вболівальників. Це – нарешті, можливість стабільного заробітку природнім шляхом – тобто, на зарплатну картку.

Останнє в площині діяльності В'ячеслава Грозного - особливо актуальне. Власне, роботою в катастрофічних ужгородських умовах спеціаліст добряче підмочив свою репутацію. Тренер постійно говорив про відсутність фінансування, про борги, яке керівництво клубу має перед ним, але продовжував працювати і віддаватися своїй справі. Очевидно, мали місце "тіньові" виплати, які й тримали Грозного на цій роботі. У діях В'ячеслава Вікторовича не завжди простежувалася логіка в плані трансферної політики та побудови підготовчого процесу команди. Наприклад, як повідомляли джерела в ужгородському клубі, Грозний ініціював поїздку з клубом на іноземний збір новачків, яких "Говерла" через трансферний "бан" апріорі не могла заявити. Розрахунок, очевидно, був зроблений на те, що ужгородцям вдасться "обдурити" українські футбольні інстанції і провести реєстрацію футболістів "заднім числом".

Нарешті, навколо імені Грозного постійно ходили чутки про його схильність до неспортивної боротьби. Але в тому й суть, що все це залишалося на рівні чуток і ніяких доказів ніхто надати не міг. Під гарячу руку потрапляли футболісти "Говерли", з якими сварився віце-президент клубу Олександр Шуфрич, а тренер завжди користувався у роботодавців повагою і довірою.

Й дійсно, попри свою неоднозначність, яка стосується невколофутбольних моментів, В'ячеслав Грозний – непоганий тактик, мотиватор і психолог. Під його керівництвом "Говерла", не маючи ані крихти самобутності та амбітності, демонструвала не найгірший футбол в Україні, а футболісти прогресували індивідуально. Тому імовірність того, що в Грузії у спеціаліста все вийде, є.

Що ж, залишається лише побажати Грозному успіху…