Даценко: Білоруським клубам надає підтримку держава, але при цьому зобов'язує також заробляти

На минулих вихідних завершився чемпіонат Білорусі 2017 року. Частина українських легіонерів вже покинули свої команди, деякі продовжили контракти. Український легіонер могильовського "Дніпра" Сергій Даценко поділився враженнями від першості наших північних сусідів.

- Завершився чемпіонат Білорусі. Як оціните для себе півроку проведені в могильовському «Дніпрі»?

- Я отримав ігрову практику, отримав якийсь досвід. Ігри були цікаві аж до останнього туру, коли ні вгорі, ні внизу турнірної таблиці не було ясності.

Завдання моєї команди - залишитися у Вищій лізі. Якщо подивитися на умови, в яких ми працювали, то це було об'єктивне завдання. Команда вирішила мінімальну задачу (зайняла 12 місце з 16 команд - прим.). Хотілося б вище, але вже, напевно, в наступному році будуть ставити інші цілі.

- Розкажіть про «Дніпро». Це державний клуб?

- Так. Якщо не помиляюся, то в Білорусі, тільки ФК «Крумкачи» приватний клуб. Всі інші клуби державні. Все проходить через міські та обласні бюджети.

- Клуби не можуть дозволити собі дорогі витрати грошей платників податків, я так розумію?

- Держава надає підтримку, але при цьому зобов'язує клуби також заробляти, і не дозволяють дорогі витрати. Тому в Білорусі немає ні захмарних зарплат, ні захмарних умов. БАТЕ заробляє в єврокубках, відповідно, може дозволити собі витратити деяку суму. Решта команд практично рівні між собою, але на їх фоні виділяються мінське «Динамо» і «Шахтар». Вони і БАТЕ - три команди в Білорусі, які можуть собі дозволити трохи більше за інших.

- Раніше Ви грали в «Торпедо-БелАЗ», потім деякий проміжок часу були в Україні, влітку повернулися в Білорусь. Змінилося щось в розвитку футболу?

- В принципі, все залишилося на колишньому рівні. Стадіони і поля належного рівня. Так, є штучні газони, а для футболіста краще грати на натуральному покритті. Наприклад, «Мінськ», «Крумкачи» і «Іслоч» грають на стадіоні зі штучним газоном в Мінську. Мінус чемпіонату те, що дозволяють в Вищої ліги грати на штучних полях. У всьому іншому: інфраструктура, поля, стадіони - все на хорошому рівні.

- Трохи про тему суддівства. Порівняйте рівень наших арбітрів і білоруських.

- Суддівство в Україні не хочу коментувати. Є компетентні органи, нехай і дають оцінку. Добре, що вони зараз почали розмовляти з пресою, а виправдовують арбітрів чи критикують - їх право. У Білорусі рівень суддівства дуже рівний. У чемпіонаті поріг єдиноборств дуже високий, ближче до англійського футболу. Все-таки білоруський футбол - силовий, атлетичний, ніяка тіки-така тут не присутня. Судді при цьому дають грати, а це добре. В Україні буває таке, що «садять команду» на дрібний фол і неможливо нічого зробити. Тут такого немає. За два фоли тут не покарають двома жовтими картками. Який би не був чемпіонат, але білоруські судді обслуговують і Лігу Європи, і матчі національних збірних.

- Білоруська преса ретельно стежить за білорусами в українському футболі. Чи є інтерес до нашого чемпіонату в загальному?

- Думаю, що стежать за всім чемпіонатом, але, звичайно, більше уваги приділяють співвітчизникам. Висвітлюють наш чемпіонат в хорошому обсязі. Правда по ТБ матчі не транслюються. У Білорусі один спортивний канал, але він не чисто футбольний, а присвячений всім видам спорту. У нього просто не вистачає ефірного часу для всіх подій зі світу спорту.

- Футбол у Білорусі - спорт номер 1 чи номер 2, після хокею?

- Скоріше, номер 2. Хокею більше приділяється уваги і коштів. Будується багато льодових арен, в кожному обласному центрі відносно великі льодові арени і на державному рівні більше уваги приділяється хокею.