Президент Левадії: Дебелко і Ткачук можуть стати в Естонії Роналду

Президент естонського клубу Віктор Левада, який народився в Олександрії, мріє про вигідну співпрацю між естонським і українським футболом, між клубами. За словами естонського українця, це могло б принести дивіденди всім без винятку. Найбільше він мріє про тісну співпрацю з клубом з його рідна міста. Не зайвий раз нагадати, що 13 серпня Таллін, де базується "Левадія", прийме Суперкубок УЄФА. І це при тому, що стадіон "А. Ле Кок Арена" вміщує лише 15 000 глядачів.

- Я навчався в Одеському інституті інженерів морського флоту, - говорить Віктор Левада. - Ці п'ять років дуже пам'ятні для мене. Народився та виріс в Олександрії. Це невелике шахтарське місто. Там я закінчив середню школу. Після інституту, в 1981 році, як молодий спеціаліст переїхав в Естонію. Футбол завжди посідав важливе місце в моєму житті. В Україні всі хлопці грали в футбол.

На професіональному рівні ніколи не займався цим видом спорту, але завжди підтримував свою форму, займався спортивною гімнастикою, дзюдо. В 90-ті роки всім було важко, для мене головне було заробити собі на життя, самореалізуватися. Коли став успішним, почав займатися футболом. Спочатку допомагав дитячому клубу, потім знайомий запропонував очолити команду. Футбол — як наркотик, він захоплює. Це любов на все життя.

- Які ваші перші кроки в розвитку клубу?

- "Левадія" спочатку грала в Першій лізі. Нам вдалося вивести команду в Вищу лігу. В 1999 році одразу стали чемпіонами. Це був великий успіх для нас. Грали в єврокубках в наступному сезоні проти "Стяуа" Бухарест. У 2000 році зустрічалися з "Шахтарем", в тому протистоянні донецький клуб був на голову сильнішим.

В Прокопенка була хороша команда. Керівництво донецького клубу нас дуже гостинно зустріло. Хочеться передати привіт Равілю Сафіуліну. Дякую за ту теплу зустріч і незабутні емоції. Завжди з приємністю та теплотою згадую "Шахтар".

Найбільш успішні виступи на євроарені для нас — прохід ФК "Гак" в 2006 році. Потім потрапили на "Твенте". В Нідерландах зіграли 1:1, дуже достойний виступ, адже суперник переважав нас у фінансовому плані, у них були індивідуальні сильні футболісти. В матчі-відповіді вдома перемогли 1:0.

Далі зустрічалися з "Ньюкаслом", поступилися англійській команді 2:1. Наш тренер Рюютлі Тамо у підсумку тренував збірну Естонії. Кістяк збірної був складений з гравців Левадії. Національна збірна досягла непоганих результатів в ті роки. На жаль, чотири роки поспіль наш клуб не може виграти чемпіонат, хоча на кожен сезон ставимо найвищі завдання перед собою. Від результату залежить фінансування клубу, адже чемпіон отримує бонуси від УЕФА.

- Люди з України не вірять, що в Естонії футбол може розвиватися. Чому футболісти повинні приїздити до Естонії?

- Сьогодні всі навчилися грати в футбол. Наприклад, Ісландія на минулому Чемпіонаті Європи всіх здивувала. В Естонії футбол прогресує. Зараз ми випереджаємо Латвію, Литву, якщо говорити про національні збірні.

Ми зробили величезний крок вперед в розвитку інфраструктури, вихованні футболістів. Звичайно, дуже велику фінансову допомогу нашій країні виділяє УЄФА. Головне, що ми будуємо дитячі поля, дітям є де займатися футболом. Місцева влада виділяє дотації на розвиток спорту.

На жаль, поки що естонські клуби на євроарені не досягають високих результатів, а збірна поступово прогресує. Наприклад, Антон Міранчук грав в Естонії та зробив крок вперед у своєму розвитку. В Естонії гравці, які у своїх клубах не мають ігрової практики, можуть заявити про себе і прогресувати. Для вікових футболістів тут створені всі умови. Естонія — красива європейська країна. Деякі гравці, які приїздили до нас — залишилися і живуть тут разом з сім'ями. Якщо говорити про Україну, то в Естонії зовсім інший рівень футболу й інше фінансування.

- Які переваги в Левадії?

- У нашому клубі завжди панують людяні відносини між футболістами та керівництвом клубу, тренерами. Ми фінансово стабільний клуб. Футболісти все отримують вчасно, я виконую всі свої обіцянки. В Естонії спокійно, комфортно, люди насолоджуються життям. Я не жалкую, що свого часу переїхав в цю країну.

- Зараз в команді грають українці Роман Дебелко, Юрій Ткачук. Яке завдання ставили перед Романом Дебелко перед чемпіонатом?

- Я говорив Роману, що в нашому чемпіонаті він може забити 40 м'ячів і стати в один ряд з Кріштіану Роналду і Ліонелем Мессі, які забивають по 30 м'ячів за сезон. Завжди наголошував, що Роман в кожному матчі повинен забивати, проявляти себе, щоб на нього звернули увагу. Починаючи з другого — третього матчу в нього стало все складатися якнайкраще. Після одруження Дебелко почав ще більше забивати (сміється). Впевнений, що Роман зможе стати найкращим бомбардиром.

- До переходу в Левадію Юрій Ткачук говорив, що зробив десять кроків назад у своєму розвитку, а зараз він всім задоволений і дякує долі, що потрапив у вашу команду...

- Юрій талановитий гравець, в нього велике майбутнє. Сподіваюся, що він зможе себе реалізувати. Він непоступливий, повністю віддається грі. В нього хороше бачення поля, вибухова швидкість. Роман та Юрій доповнюють один одного. Хлопці гарно поводяться в колективі, поважають тренерів та партнерів. Ткачук вже на першому тренування почав підказувати партнерам, поводив себе як справжній лідер.

- Який найбільш складний період у вашому футбольному житті?

- Був момент, коли я хотів закінчити з футболом. У 2009/2010 роках в Естонії була фінансова криза. Довго розмірковував, але не зміг залишити свою улюблену команду. Вдячний помічникам, які допомогли мені в тяжкий момент. Я два-три роки відпочив і з новими силами поринув у футбол. Цього року ми об'єдналися з ФК "Інфонет" і я дуже цим задоволений. Ми доповнюємо один одного. У нас хороший мікроклімат в команді, гарні результати. Одному досить складно і добре, коли є підтримка. Зараз у нас стабільна фінансова ситуація, провели два збори в Туреччині. Левадія поступово прогресує. На базі є поля з натуральними та штучними покриттями. Інфраструктура на високому рівні, будується комплекс для команди.

- Наскільки фінансово витратно утримувати таку інфраструктуру?

- У нас сучасна база, створені всі умови для футболістів. На жаль, в клубу немає свого офісу, але ми знаходимося в центрі міста, тут багато приватних будівель, тому отримати дозвіл на будівництво досить складно. Впевнений, що ми вирішимо ці проблеми. На все потрібен час. Свої домашні матчі проводимо на Кадріоргі, який вміщує 5000 глядачів. Стадіон комфортний, вболівальники з задоволенням приходять підтримати команду.

- Яка формула успіху Віктора Левади?

- Ніколи над цим не замислювався. Я дуже комунікабельний, люблю людей. Завжди ставлю перед собою завдання, які реально виконати. Для мене дуже важливо дисципліна та порядок в колективі. Головне, щоб в людини було бажання досягти своєї мрії. Якщо багато працювати, то можна досягти вершин і самореалізуватися. Потрібно любити свою улюблену справу і викладатися на повну

- Ви народилися в Олександрії. Наскільки часто буваєте вдома?

- Намагаюся кожного року 26 серпня приїздити в Україну на свою Батьківщину. Ми зустрічаємося з однокласниками, спілкуємося один з одним, підтримуємо стосунки.

- Ви в інтерв'ю говорили, що плануєте співпрацю з ФК Олександрія. Наскільки це реально?

- Звичайно, Олександрія для мене рідний край, але нових керівників клубу я не знаю. Колишній власник Микола Лавренко дуже багато зробив для Олександрії. Ми з ним спілкувалися, зустрічалися. З новим президентом не вдалося налагодити контакт. Я відкритий до діалогу, приємно було б співпрацювати з українськими клубами.

- Які ваші амбіції в футболі?

- Для мене головне — перемагати в кожній грі, вигравати чемпіонат та грати в єврокубках. Моя мрія — виступати в груповому раунді європейських турнірів. В цьому сезоні в нас хороша, збалансована команда, кваліфікований тренерський штаб. Ми повинні виграти чемпіонат, зробимо все необхідне для цього. Поступаємося всього трьома заліковими пунктами лідеру. В наступному сезоні плануємо підсилення складу, для того щоб бути більш конкурентоспроможними на міжнародній арені.

- Суперкубок УЄФА в Естонії — велика подія для країни? Настільки це може вплинути на розвиток футболу?

- У 2002 році в Естонії було проведено Євробачення, це дало змогу показати країну на весь світ. До нас завітала неймовірна кількість туристів. Звичайно, така подія дуже важлива для Естонії в іміджевому плані. Закордонні гості зможуть на власні очі побачити місцеві краєвиди. Хочеться подякувати президенту футбольного союзу Естонії Айвару Похлаку за те, що він зміг привести цю масштабну подію до країни й вболівальники матимуть змогу відвідати справжнє свято футболу. Це великий крок в розвитку естонського футболу.

- Щоб ви хотіли побажати українцям?

- Головне, щоб в Україні панував мир та спокій, щоб люди жили в достатку. Завжди слідкую за українським футболом, дивлюся матчі збірної. Україна назавжди залишиться в моєму серці.