Вигнання як шлях до раю. Турецькі гірки Євгена Селезньова

Майже напевно чергова глава закордонної кар'єри Євгена Селезньова закінчиться у січні. Головний тренер "Акхісарспора" вже заявив, що з ним прощатимуться. Форвард вже виключений з головної команди і тренується з молодіжною. Авторитет у вболівальників втрачено, гра на полі та вчинки за його межами в першій частині поточного сезону викликають негативні емоції. Безславний кінець? Не зовсім. Адже, якщо нападник збірної України в результаті опиниться у таборі одного з лідерів турецького футболу і тим самим впише себе великими літерами в загальну історію виступів українців-легіонерів - його поведінка та закордонна кар'єра загалом розглядатимуться під геть іншим кутом.

Високий старт

Ось вже три роки фіналіст Ліги Європи-2015 не може знайти спокій та стабільність. Півроку в "Кубані" він називає відвертою втратою часу, шкодуючи про перехід туди. Його ж турецьку кар'єру інакше як американськими гірками не назвати. Двічі він переходив до команд з індустріальних центрів з начебто потужною фінансовою підтримкою місцевих підприємств і чималими амбіціями, які тягнулися до участі в Єврокубках. Двічі починав обережно і швидко додавав, забиваючи, роздаючи асисти п'ятою і стаючи улюбленцем вболівальників. В підсумку він розповідав, що в Карабюку безперестанку роздавав автографи і міг не платити у ресторанах. У Акхісарі рівень вдячності вболівальників та овації були не менш гучними.

В першій команді Євген видав серію з чотирьох домашніх матчів із забитими, зокрема і у ворота "Галатасараю" та "Бешикташа". Другій допоміг завоювати перші трофеї у своїй історії - Кубок та Суперкубок. В останньому з матчів він забив і в основний час, і вирішальний пенальті у післяматчовій серії, був визнаний найкращим гравцем і в підсумку назвав цей трофей найважливішим в кар'єрі. В Кубку ж він забив чотири. З них двічі - в гостьовому матчі проти "Галатасараю". Та перемога перервала серію гранда з 19-ти домашніх матчів без поразок (17 перемог та дві нічиї) і навіть викликала коментарі журналістів на кшталт "ганьба" та "провал".

При цьому форвард не тільки забивав і лідирував за ударами по воротах, але й активно рухався, пресингував, працював на флангах і загалом грав відмінно. Більше того, проявляв лідерські якості. Його похмуре інтерв'ю після славної перемоги у Стамбулі зі словами "ми ще нічого не зробили. Переможених у фіналі ніхто не пам'ятає" безсумнівно спонукало партнерів по команді на перемогу над "Фенербахче" у фіналі Кубка попри відсутність лідера атаки через дискваліфікацію. Тому президент "Акхісару" Хусейн Ерюксель й підписував цього гравця - через його досвід, характер і вміння брати трофеї. І не прогадав.

Колумніст Hurriyet Угур Мелеке писав про, можливо, неповороткого, але розумного футболіста, безумовно, головного героя походів за трофеями і безальтернативного гравця для його команди. "Він вміє боротися з захисниками, виловлювати лонгболли, вміє зберігати м'яч і час для команди". Окан Бурук, тренер-володар Кубка, хвалив і якість гри, і працю підопічного на полі. Наступник останнього і переможець Суперкубка Сафет Сушич влітку відмовлявся підписувати ще одного форварда, заявляючи: "У нас є Селезньов". З відкриттям трансферного вікна незмінно з'являлися повідомлення про запити з "Галатасараю". Тренер Селезньова в "Карабюкспорі" Ігор Тудор бажав забрати його до колишньої столиці, легендарний Фатіх Терім також цікавився. А агент самого форварда цієї осені розміщував начебто жартівливі відео з тренування на боксерському рингу з коментарями: "Готові до боротьби з президентом "Акхісару" за трансфер до "Гала"...

... і далеке падіння

Стоп. Саме в цьому річ. В подібних заявах й полягала проблема гравця, через яку він не міг затриматися в одній команді. Десять голів з 22-ох, проведених Євгеном в Туреччині, були забиті у ворота "Галатасараю", "Фенербахче" та "Бешикташа", а також поточного лідера ліги "Істанбул Башакшехір". Зокрема, й шість з десяти останніх. А це показник не лише високого рівня та характеру, але й розбірливості. Більше того - вибіркових лінощів, бажання викладатися не постійно, а лише у матчах, які приносять славу, популярність та увагу грандів. Таке не могло подобатися ані вболівальникам, ані особливо тренерам.

Головною причиною відходу з "Карабюкспору", безумовно, був фінансовий колапс клубу, про який ми вже докладно писали. Недоотримання зарплатні, бажання піти, небажання згадувати про команду після відходу - все це цілком зрозуміло. Та все ж і в такій ситуації можна було не завалити півсезону, не відмовлятися грати і не виводити себе зі складу, а поборотися. Так, щоб не викликати коментарі головного тренера Еркана Созері: "Він пам'ятав про нас, коли отримував мільйони. Він обрав життя непрофесіонала". Розрив ж зі стабільним фінансово "Акхісаром" з його новісіньким стадіоном - виключно вина гравця. Так, і тут є зовнішня причина. Рішення клубу відхилити ще одну пропозицію "Гала" в самому кінці серпня Селезньов сприйняв вкрай болячe. Та все ж і тут потрібно було не втрачати бажання грати, а навпаки - продовжувати ще потужніше. Та Євген обрав інший шлях.

Плювок в гравця "Різеспору" викликав дискваліфікацію Селезньова на чотири матчі, залишив команду без жодного форварда і почав серію з дев'яти матчів ліги лише з однією перемогою, яка призвела до падіння в зону вильоту і зміни тренера.

Тоді ще керівництво намагалося пом'якшити удар, не бажало занадто жорстко карати лідера атаки і намагалося знайти пояснення інциденту. Надалі ж ситуація лише погіршувалася. Тимчасовий головний тренер Джем Кавчак називав його "12-им гравцем суперника", засуджував постійні симуляції з метою заробити штрафні та пенальті. Вкрай нечасті передачі, втрати м'яча, постійні потрапляння в офсайд і статичність на полі викликали лише роздратування. Вболівальники вже після поширення чуток про відхід змінили ставлення до гравця, освистували і жорстко критикували його в соцмережах. Розмови про недисциплінованість, неспортивний стиль життя і ледачі тренування з'являлися постійно.

Ну а новий постійний тренер Джіхат Арслан майже відразу ж заговорив про посилення саме атаки у січні (при тому, що за забитими "Акхісар" нині йде десятим, а саме за пропущеними - останнім). Потім ж, після сутички з партнером по команді на тренуванні, виключив Селезньова з першого складу і відправив тренуватися з молодіжним: "Він зробив все для того, щоб залишитися поза першим складом. Він неправильно ставиться до справи і не залишив нам жодного шансу. Якщо він бажає піти - я не можу нічого зробити. Це його вибір. Судячи з його поведінки, він просто не хоче залишатися в клубі".

Шляхом Вороніна та Макаренка

Невже після таких чотирьох місяців послугами Євгена зацікавиться "Гала"? Або "Башакшехір", про перемовини якого з його агентом також повідомляє турецька преса? Найцікавіше, що так. "Леви" останніми роками намагаються не витрачати гроші на трансфери і вже не беруть гравців калібру та вартості Веслі Снейдера, Дідьє Дрогба та Бруми, а шукають дешеві варіанти. Крім того, шість голів Селезньова в шести матчах проти поточних підопічних Теріма вразили тренера. Ще на початку листопада форвард відіграв вельми пристойно проти "Ерзурумспора", коли допоміг заробити пенальті. А виліт зі стартового складу, розмови про травму та виключення з команди цілком можуть бути наслідком не поганої форми, а небажання гравця продовжувати контракт з "Акхісаром", який закінчується влітку 2019-го. Можливо, в скромному клубі просто вирішили хоча б трохи підзаробити, ще й виставивши Селезньова винним.

При всіх проблемах чотири м'ячі та лідерство в "Акхісарі" за забитими у всіх турнірах з початку сезону - ознака бомбардирського чуття. Цього бракує "Галатасараю". Бафетімбі Гоміса, який в кінці серпня виїхав до Саудівської Аравії, в результаті ніхто не замінив. І нині в Топ-13 бомбардирів Супер Ліги немає жодного "лева" (і, до речі, жодного гравця "Башакшехіра"). А роздратовані слова Теріма після невдач у Лізі Чемпіонів про зміни у січні - добрі новини для будь-якого потенційного новачка.

Та ще й для самого Селезньова це те, що потрібно. В Брюгге та у Сандерленді, куди нібито мало не переїхав кілька років тому, він "застрелився б за два місяці", в провінційних Карабюку та Акхісарі навряд чи набагато цікавіше. Стамбул - зовсім інша справа. Чимале значення має й мрія грати за "Галатасарай" ще з часів Георге Хаджі, Георге Попеску, Таффарела, Жардела та Мірчі Луческу.

Більше того, перехід до цього клубу або до "Башакшехіру" стане історичним для українського футболу. Якщо не брати до уваги ліги країн екс-СРСР, лише четверо українців-легіонерів просунулися до значних клубів. Сергій Кандауров, який перейшов з хайфського "Маккабі" до "Бенфіки", Євген Макаренко, який змінив "Кортрейк" на "Андерлехт", Олександр Яковенко, який пройшов маршрутом "Льєрс" - "Генк" - "Андерлехт", Андрій Воронін, який з німецьких низів дістався "Ліверпуля"... Для інших другий клуб у Європі був не сильнішим, а зазвичай - слабшим, аніж перший, третій - слабшим, аніж другий. Селезньов нині має шанс увійти в історію українців за кордоном. Негарним шляхом. Зате ефективним.