Кирило Ковальчук: Ордабаси, після Динамо і Шахтаря, міг би скласти конкуренцію клубам УПЛ

Півзахисник Ордабаси Кирило Ковальчук розповів про те, як пройшов сезон своєї команди, про Романа Григорчука та потенціал національної збірної України.

- Кирило, в Казахстані завершився національний чемпіонат. Ваш клуб Ордабаси зайняв четверте місце. Ви задоволені цим результатом?

- Нинішній сезон був непростим. У минулому чемпіонаті ми впевнено, з великим відривом вибороли місце в Лізі Європи. Але через фінансови питання, були невеликі борги, УЄФА позбавив наш клуб цього права. Вийшло, що ця ситуація нас трохи підкосила, адже ми готувалися до єврокубків, добре стартували в новому чемпіонаті. Але після того як прийшла ця новина, влітку змінився тренер, пішли деякі гравці, прийшли нові хлопці. Поки зіграли, очки втрачали. Новому тренеру теж потрібен був час, донести нам свої принципи. В результаті наше стан був не найкращим, але в кінцівці чемпіонату зуміли додати і зайняти четверте місце, яке знову дає право нам грати в Лізі Європи. В принципі, з урахуванням всіх цих проблем, четверте місце можна вважати непоганим результатом. Плюс виконали завдання мінімум, пробившись в єврокубки.

- Цього разу влітку ви зможете стартувати в Лізі Європи, проблем немає?

- Сподіваюсь що так. Наступний сезон обіцяє бути цікавим. У нас сильний тренерський штаб, сподіваюся, ще посилимося і зможемо додати. Потенціал у нас хороший.

- Потрапити до трійки команд чемпіонату Казахстану у Ордабаси шанси були?

- До останнього билися. Шанси були. Не вистачило всього пару очок. Але самі винні. Відбулася зміна тренера, ми виявилися трохи розібрані і втратили в цей момент частину очок. У підсумку зуміли знайти свою гру вже восени, і в вересні видали хороший відрізок.

- Особисто для себе як сезон оцінюєте?

- Сезон провів рівно, успішно можна сказати. Зіграв більше, ніж 30 матчів, плюс Кубок. Пропустив всього два матчі, один раз через травму, один раз через перебір карток. Можна сказати, свою роботу виконав. Але важливіше, звичайно, що вся команда виконала завдання і ми знову потрапили в зону єврокубків. Ми з оптимізмом дивимося вперед, сподіваємося на прогрес в подальшому.

- Як вам працюється під керівництвом грузинського тренера Кахабера Цхададзе?

- У нього дуже великі вимоги. Тренування, теорія, попит великий завжди. Він амбітний і емоційний наставник. Спочатку було важкувато, але потім все почало виходити, тренерський штаб поставив гру, яку відзначали і фахівці, і журналісти.

- З якою командою з України ви б порівняли Ордабаси?

- Важко це зробити, тим більше, що я грав ще в чемпіонаті України, який був до відомих подій. Ордабаси, думаю, після Динамо і Шахтаря теж виглядав би гідно, міг скласти конкуренцію клубам УПЛ. Сподіваюся, в єврокубках, може, перетнемося з українською командою, тоді було б цікаво зіграти проти своїх земляків і заодно порівняти рівень.

- Нещодавно Астана грала в Лізі Європи проти Динамо. Чому ця команда не вийшла з групи?

- Астана добре грала. Здивований, що вона не вийшла з групи, хоча не дивився останній їх матч проти Ренна. Вони заслуговували вийти з групи разом з Динамо. По грі вони були одними з кращих. Тому ж Динамо вдома програли, але виглядали краще, створили більше моментів. За Динамо теж було цікаво дивитися. Молода команда з українців домоглася непоганого результату. Добре, що у Хацкевича є довіра і час. Молодь теж виправдовує це довіру. Для збірної це теж плюс.

Що стосується Астани ... Чув, що Роман Григорчук повертається в цей клуб. Він один з кращих фахівців, з якими я працював. Тому, впевнений, для Астани це тільки плюс. Він допоможе цій команді, що він довів уже, п'ять років виводячи команди в Лігу Європи. Думаю, Астана якраз такий клуб, який в чемпіонаті України міг би боротися за друге місце. У Кайрата теж цікава команда. В цілому чемпіонат Казахстану розвивається, приїжджають легіонери, хороша відвідуваність, в середньому близько 10 тисяч уболівальників ходить на наші матчі. Інфраструктура теж розвивається, будуються нові стадіони. Якщо УЄФА довірить Казахстану який-небудь турнір, як Україна отримала в 2012 році європейську першість, тут може статися ще більший поштовх.

- З ким із наших легіонерів підтримуєте зв'язок в Казахстані?

- Дружу з Пабло Антонелло, який теж грав в Чорноморці. Тут також відіграє Джедже, він теж був в Чорноморці. Вова Аржанов тут. Коли працював в Казахстані Мазяр, теж були українці - Ткачук, Худоб'як, Боровик. Українців в чемпіонаті Казахстану чимало.

- Ваші найближчі плани пов'язані з Ордабаси?

- Так, у мене ще рік контракту, тому зараз думки про те, щоб успішно стартувати в новому чемпіонаті, добре попрацювати. Після нового року приступаємо до роботи.

- Стежили ви за виступами збірної України в Лізі націй?

- Так, дивився всі матчі збірної. Сподобався і вразив мене Руслан Малиновський. Пам'ятаю його в чемпіонаті України, але в Бельгії він ще додав, забиває голи, прогресує. Багато футболістів додали. Той же Бесєдін. Ще в Металісті він грав з запасом. Говорив йому, що у нього великий потенціал, який він ще не розкрив і може додати

Для Андрія Шевченка зараз по кадрам великий карт-бланш. Якщо раніше в нашому чемпіонаті було багато легіонерів і українці були на вагу золота, зараз є з кого вибирати. Кожен молодий гравець може себе проявити, клуби дають шанс проявити себе. Для футболістів УПЛ - хороший шанс показати себе, хоча для уболівальників це не дуже добре, тому що рівень чемпіонату став помітно нижче. Важко читати, коли пишуть, що весь тур в українському чемпіонаті відвідали сім тисяч глядачів. Хоча раніше на домашні матчі того ж Чорноморця менше 20 тисяч не приходило. Так само було і на матчах Дніпра і Металіста. Сподіваюся, це тимчасове явище і скоро все повернеться на круги своя. І в Україні знову буде підйом українського чемпіонату.