It’s now or never. Швед та Селтік вчасно знайшли один одного

Це зимове трансферне вікно виявилось доволі спокійним. Нових рекордів не було, навіть англійські клуби притримали гроші для літніх закупівель. В українському футболі грошей в останні роки практично немає, тому якихось гучних переходів очікувати не варто. Доводиться брати те, що погано лежить (Соль за акційною ціною через закінчення контракту), послаблювати внутрішніх конкурентів (Бондаренко) або ж повертати колишніх гравців (як "Зоря", наприклад)

Мабуть, найнесподіваніший трансфер цього зимового міжсезоння в Чемпіонаті України це перехід Мар’яна Шведа до шотландського "Селтіку" (зміна обстановки для Ракицького напрошувалась, та й вибір нового клубу Ярославом не дивує). А ось вихованця львівських "Карпат" та хм... іспанської "Севільї" несподівано купили до чемпіонату Шотландії, хоча довго говорили про інтерес збоку київського "Динамо".

Ображені журналісти з "київського" інформаційного пулу пояснили, чому перехід до Шотландії це погано, і гравець багато втратив, не перейшовши до Києва. Але нашим грандам треба поступово звикати, що молоде покоління гравців все частіше буде обирати для себе варіанти закордоном. Тут тобі й безвіз допоможе, і загалом більша відкритість молодих до іноземних мов та подорожей. Летс мі спік фром май харт, як-то кажуть.

На Туманний Альбіон наші гравці їдуть дуже рідко, бо британці вдало захистили свій ринок від неякісних легіонерів жорсткими до них вимогами.

Клуби викручуються як можуть, або шукаючи підсилення в ЄС (а там повно "штучних" європейців), чи організовуючи гравцю "паспорт ЄС", в якого знаходяться дальні родичі в Італії, Іспанії чи Бельгії. Як не дивно, але такі сурові легіонерські умови діють не тільки для АПЛ, але і для скромної шотландської ліги, бо дозвіл на роботу все одно будуть видавати сурові британські чиновники.

Причому англійці в останні роки дещо пом’якшили правила – гравці з провідних футбольних націй можуть провести менше ніж "легендарні" 75% матчів за збірну. На практиці якомусь бразильцю вистачить і 30%. А ось у Шотландії з цим все важче – правило про 75% матчів для представників 70 найкращих збірних за рейтингом ФІФА так і залишилось. До уваги беруться матчі за останні два роки, в яких гравець був "available for selection".

Тобто, формально отримати дозвіл для гри за якийсь "Данді" чи "Мазервелл" для українця може бути важче, ніж отримати дозвіл для гри за "Манчестер Сіті".

Для гравців, що не пройшли формальні критерії, скликають спеціальну комісію, що розглядає справу гравця. Тут беруть до уваги молодість та перспективність. Зараз за "Селтік" грає івуарієць Ебуе Куассі, який якраз пройшов цей шлях, хоча ще й досі не став гравцем збірної чи основи "Селтіку", але дозвіл на роботу отримано.

Повернемось до нашого Шведа. Влітку 16-го липня він відсвяткує свій 22-й день народження. Скажімо, для АПЛ це дуже важливий вік – для гравців, молодших за 22 роки, до розрахунку беруться матчі тільки за останній рік.

Та навіть у випадку з Шведом можливі варіанти. Згадаємо про "available for selection". Швед минулого року дебютував у товариському матчі за національну збірну України проти Туреччини та був на заміні в офіційному матчі Ліги Націй проти Словаччини. Також весь минулий рік він був основним гравцем молодіжки U-21.

Тут ще можна пригадати таку історію, що іноді гравців спеціально офіційно викликають до збірної, але вони раптово "захворівають". Формально такий матч буде їм зараховано. Чи були в збірній України такі "англійські паціенти"? Впевнений, що не без того. У випадку Шведа гравець прекрасно розумів, що без місця в основі збірної у повні 22 роки йому вже буде важче отримати дозвіл на роботу на Англії чи Шотландії. Отже, як співав народний артист США Джон Бон Джові:

It's my life
And it's now or never
I ain't gonna live forever
I just want to live while I'm alive
(It's my life)
My heart is like an open highway…

Порадіємо за нашого Шведа. Рівень Шотландської ліги звичайно відстає від АПЛ, але звідти набагато ближче до найсильнішого чемпіонату в світі. Так, у нього буде достатньо сильних конкурентів, але в наступному сезоні свій час він отримає в будь-якому разі – 38 матчів чемпіонату (3 кола по 11 матчів + 5 матчів плей-офф), Кубок Шотландії, Кубок шотландської Ліги та єврокубки. За сезон "Селтік" спокійно набирає по 60+ матчів. Йому дадуть себе показати, а сам рівень ліги там не дуже високий, тому є на кому тренуватись.

Також йому на руку зіграє те, що нього вже є досвід адаптації за кордоном, і він молодий. Це дуже важливо, бо чим старша людина, тим важче їй адаптуватись на новому місці. Те саме стосується зіркових гравців, яким, скажімо, більше 25 років (а ще у них сім’я, діти, собака), для яких вже не кожен іноземний клуб підійде. Завжди буде небезпека втратити зірковий статус (синдром "першого хлопця на селі"), залишити зону комфорту і ще доведеться вчити іноземну мову та комусь щось доводити (так-так, мова про наших головних – Коноплянку та Ярмоленка, а тепер вже й Ракицького). Не всі на таке підуть.

Звичайно, були у нього й інші варіанти. Можна було піти умовним шляхом Супряги чи Сікана, та перейти до одного з двох наших грандів, потім кожні 5 років підписуючи нову угоду. Багато таким чином українців потім перейшло в серйозні європейські клуби? Отож.
Тому краще у складі "Селтіку" на забитому 60-тисячному стадіоні, ніж ще потім опинитись в оренді десь в "Єнісеї".