Мілевський та решта українського десанту в Білорусі. Як зіграли українці у Вищій лізі?

Білоруська Вища ліга з футболу – найбільш близький до України чемпіонат. У складі білоруських клубів виступає цілий розсип українських гравців, багато з яких займають в своїх командах провідні ролі. Як для них склався 2019-й рік, що вже минув?

Олександр Нойок – 24 матчі, 6+1, 7 ж.к.

Артем Мілевський – 26 матчів, 4+8, 7 ж.к.

Олексій Хобленко – 25 матчів, 9+2, 3 ж.к.

Українське тріо брестського "Динамо" стало чемпіонами країни. Це чемпіонство стало першим в історії цього клубу. Інакше нібито і бути не могло, адже Брест святкував тисячоліття. І опорник Нойок, і форварди Хобленко з Мілевським були гравцями стартового складу команди Марцела Лічки. Нойок має діючий контракт з "динамівцями" ще на два роки, Мілевський затримається як мінімум на рік, а ось Хобленко вже перейшов в "Дніпро-1". За опитуванням серед уболівальників брестчан, саме Артем Мілевський був найкращим гравцем сезону, що минає, а найкращим нападником був визнаний саме Хобленко.

Хобленко виконував роль своєрідного джокера, який нерідко виходив з лавки і забивав важливі для команди голи (13 виходів на заміну і 6 голів). Мілевський же своєю чергою відсунув на другий план націленість на ворота і більше грав на підігруванні, своїм розумним рухом даючи партнерам простір для маневру або стягуючи захисників на себе. Нойок відповідав за зв'язок захисту з півзахистом. При цьому футболіст, який за логікою не повинен знаходитися близько до чужого штрафного, став гравцем, що найбільше бив по воротах в цілому чемпіонаті.

Василь Прийма – 6 матчів

Захисник, в чиєму послужному списку є гра за італійські "Торіно" і "Фрозіноне", в Білорусі проявити себе не зміг. За весь сезон вихованець донецького "Металурга" провів в основній команді солігорського "Шахтаря" лише шість матчів. Решту часу він виступав за дубль "гірників". І це не дивно, так як надійністю Прийма не відрізнявся. Кілька його помилок цілком могли стати результативними, але супернику не вистачало виконавської майстерності. Навряд чи Василь занесе цей сезон до свого активу.

Дмитро Білоног – 24 матчі, 7+4, 3 ж.к.

На користь позитивної оцінки минулого року щодо Дмитра Білонога говорять відразу два факти: на початку грудня він продовжив свій контракт з мінським "Динамо", а також його голи потрапили до топу найкращих на думку офіційного сайту клубу. Від його ноги постраждали "Іслочь", "Енергетик-БГУ", "Динамо Брест" і "Вітебськ".

Прудконогий і технічний півзахисник закохав у себе місцеву публіку. Він став одним з декількох гравців, до яких у вболівальників мінчан не може бути претензій. У голосуванні на найкращого футболіста року мінського "Динамо" він зайняв тверде друге місце після Плотнікова, котрий творив у воротах дива.

Олександр Папуш – 9 матчів, 0+2, 2 ж.к.

Кар'єра Олександра Папуша в Білорусі, хоча і не тільки в Білорусі, могла обірватися в лютому 2018-го року. Саме тоді стало відомо, що футбольний клуб "Іслочь" в особі кількох футболістів намагався здати один з матчів. У списку було й прізвище Папуша, але у справі він проходив як свідок. Гравець отримав дворічний бан, але опісля в квітні цього року йому призначили відстрочку. Природно, що відразу до складу його поставити ніяк не могли.

Олександру довелося набирати форму через ігри за дубль. Проявивши себе там, 34-річний правий захисник відіграв у фінальній частині чемпіонату Білорусі дев'ять матчів. Як мінімум ще один сезон українець відіграє в столиці.

Богдан Мишенко – 28 матчів, 7+3, 5 ж.к.

Дмитро Юсов – 18 матчів, 7+0, 2 ж.к.

Богдан Мишенко – один з найбільш технічних гравців білоруського чемпіонату. Гравець сім разів відзначився, причому декілька з його голів спокійно могли б увійти в топ. У гостьовому матчі з "Гомелем" Мишенко відмінно пробив зі штрафного, а наприкінці жовтня від дальнього удару постраждала "Іслочь". Останнім часом з'явилися чутки, що лівий півзахисник може покинути Жодіно, але новий клуб поки не називається.

Дмитро Юсов починав чемпіонат в якості гравця лавки, а потім відправився за практикою в дубль. Однак до кінця року після зміни тренерського штабу став отримувати значно більше ігрової практики, що вилилося в гольову активність. Двічі від Юсова постраждало мінське "Динамо". Цікаво, що всього за два матчі проти мінського клубу форвард відзначився тричі.

Андрій Сорокін – 2 матчі, 1 ж.к.

Максим Слюсар – 28 матчів, 4+3, 3 ж.к.

Юрій Пантя – 25 матчів, 0+3, 3 ж.к.

Андрій Сорокін став гравцем "Славії" в липні цього року, один раз зіграв в старті і одного разу вийшов на заміну. В обох іграх Мозирська команда отримала в цілому дев'ять м'ячів – в суперниках були лідери в особі брестського "Динамо" і солігорського "Шахтаря". Решту часу Сорокін бігав за дубль.

На відміну від захисника, молодий Максим Слюсар був гравцем стартового складу. Крайній півзахисник любить борознити свою брівку і показувати свій дриблінг. За цим показником він був одним з найкращих в лізі. У клубі він вже три роки і не дивлячись на те, що в порівнянні з минулим чемпіонатом його результативність впала (тоді "Славія" грала в Першій лізі), він все одно корисний і, схоже, залишиться в Мозирі. Юрій Пантя, як і Слюсар, був основним гравцем клубу і навіть одного разу потрапив в число найкращих гравців туру – в чотирнадцятому турі. В плюс Юрію – четверте місце за кількістю відборів за сезон (136).

Євген Чаговець – 12 матчів, 2+0, 3 ж.к.

Олександр Васильєв – 26 матчів, 10+2, 10 ж.к.

Владислав Насібулін – 24 матчі, 1+2, 3 ж.к, 1 ч.к.

Євген Чаговець прибув до Мінська в кінці липня і відразу став гравцем стартового складу мінського клубу. Він настільки швидко адаптувався, що головний тренер "Мінська" журився, коли захисник отримав травму. Адже незадовго до цього він забив "БАТЕ" і потрапив до збірної найкращих гравців туру. Насібулін провів хороший минулий рік, але потім залишив клуб, так як в "Мінську" вирішили піти на омолодження складу. Однак вже взимку знову все переграли, і головний тренер захотів бачити Владислава у себе в складі. Те ж саме відбулося і з Олександром Васильєвим. Другий став найкращим бомбардиром команди і не раз забивав божевільні голи. Цікаво, чи змінить взимку команду?

Юрій Тетеренко – 21 матч, 1 ж.к.

"Слуцьк" провів дуже нерівний чемпіонат і в якийсь момент цілком міг вилетіти з вищої ліги. Юрій Тетеренко під час передсезонної підготовки зарекомендував себе перед тренером Віталієм Павловим і став гравцем стартового складу. Єдине, що вибило його з нього – невелика травма (надрив зв'язок).

Олег Карамушка – 19 матчів, 1+1, 2 ж.к, 1 ч.к.

Максим Фещук – 11 матчів, 1+1, 1 ж.к.

Досвідчений захисник Олег Карамушка в чемпіонаті Білорусі грає вже дуже давно. І саме в цьому сезоні стало зрозуміло, що в свої 35 років Карамушка вже не тягне. За весь сезон він зробив 20 (!) гольових помилок. З огляду на те, що він зіграв в дев'ятнадцяти матчах, ця цифра звучить для гравця як вирок.

Фещук був покликаний допомогти північному клубу, але замість цього ліг важким тягарем. Рідко який матч він догравав до кінця, при цьому забивши всього один гол. Головний тренер Сергій Ясинський прямим текстом заявив про те, що послуг Фещука він не потребує, однак форвард продовжив бути на балансі клубу. Йому пропонували розірвати контракт і виплатити компенсацію, але він вирішив досидіти його до кінця. Загалом: пару місяців без практики в 34 роки.

Олександр Батищев – 13 матчів, 0+1, 2 ж.к.

Михайло Калугін – 3 матчі

Олександр Батищев став автором цікавого досягнення. За один сезон він зіграв за два клуби, обидва з яких зіграли в ящик. Мінське "Торпедо" знялося в середині чемпіонату, а могильовське "Дняпро" – після програшу в стикових матчах. Сам же гравець в обох командах був твердим гравцем стартового складу. Цікаво ще й те, що до цього Батищев грав в "Крумкачи", які також зникли з футбольних радарів.

Михайло Калугін всього тричі виходив на поле, та й то з заміни. Решту часу бігав за дубль. Пояснити це легко – на передматчевому тренуванні він смикнув задню поверхню стегна і вибув практично на місяць. Явно не додавав настрою і той факт, що були заборгованості із зарплати. Зокрема сам Калугін отримав з шестимісячної зарплати лише половину від одного місяця.

Бадрі Акубардія – 22 матчі, 2+2, 5 ж.к.

Дмитро Терещенко – 13 матчів

Віталій Квашук – 27 матчів, 14+4, 1 ж.к.

Євген Смирнов – 7 матчів, 3 ж.к.

Віталій Квашук довгий час лідирував в суперечці за титул найкращого бомбардира, але за підсумком став лише другим. За весь чемпіонат "Гомель" забив сорок чотири м'ячі, чотирнадцять з них на рахунку саме Квашука. Ще чотири гольові передачі і можна з упевненістю сказати, що якби не форвард, то "Гомель" був би без шансів на порятунок ще влітку. Сам Квашук міг би бути більш задоволеним, якби в гонку за титул не втрутиться травма, а його клуб не посідав останнього місця. З упевненістю можна сказати одне – в Першу лігу з "Гомелем" Віталій Квашук не піде.

Дмитра Терещенка вже настав час вважати білорусом, так як у Вищій лізі він грає вже дуже давно. Цього року вийшло не дуже – втратив місце в основі і виходив в основному на заміну. Гол Бадрі Акубардії, який грає в "Гомелі" другий сезон, можливо, коштував борисівському БАТЕ чемпіонства. Борисівчани на своєму полі втратили очки з абсолютним аутсайдером чемпіонату, а постарався саме український захисник. У Євгена Смирнова проявити себе не вийшло – не виявився сильнішим місцевих гравців, та й літня травма збила ритм, проте свої сім матчів він провів.