Український легіонер на Кіпрі розповів про гол від Ігоря Худоб’яка та вказав, до чого найважче звикнути

Український воротар Артур Рудько півроку виступає в кіпрському клубі "Пафос". Команда в першій половині сезону перебувала серед аутсайдерів чемпіонату, а зараз почала вигравати й поступово вилазить з низів турнірної таблиці.

Артура ж напередодні визнали найкращим гравцем тижня. Сам українець запевняє, що адаптація в клубі вже давно позаду.

"Чемпіонат Кіпру проходить за такою ж формулою, як і чемпіонат України. Через кілька турів команди розділяться на дві групи, тому Пафос намагається зачепитися за «шістку», щоб потрапити в групу з лідерами, - описує становище команди воротар. - На жаль, у нас велика група травмованих, плюс новачки приєдналися вже по ходу чемпіонату. Немає стабільності, тому були невдалі результати у команди. Зараз ми вже краще налагоджуємо свою гру і вдалося виграти пару матчів".

У команді також відбулася зміна тренера: замість хорвата команду почав тренувати коуч з Уельсу. Артур запевняє, що відносини із головним тренером хороші.

Пригадав Рудько і своє вилучення після курйозного випадку в матчі з "Ларнакою".

Сталося непорозуміння з захисником. Він не зрозумів мене, думав, що я кинув м'яч собі, а не йому. У підсумку довелося вибігати за штрафну. Нападник «намалював» падіння, зробив все красиво, і рефері показав мені «червону».

Розповів Рудько і про українців у чемпіонаті Кіпру.

Ігор Худоб'як, Євген Селін... Бачилися перед матчами один проти одного. На жаль, ми живемо в різних місцях, тому побачитися і більше поспілкуватися не виходило.

Від Ігоря Худоб'яка Артур в одній з ігор пропустив пенальті.

Так. Він легенда, довелося його порадувати.

На Кіпр, помітив Рудько, привозять в більшій мірі вікових, досвідчених футболістів-легіонерів. Вони є у кожній команді.

Звичайно, рівень чемпіонату нижчий, аніж в Україні, але зате немає великої різниці між лідерами і рештою команд. Аутсайдер цілком може обіграти лідера, є інтрига.

Інфраструктура в Україні, помітив воротар, трохи краща завдяки підготовці до Євро-2012, побудували кілька стадіонів.

"На Кіпрі всі арени скромні, найкращий стадіон в Лімасолі, на ньому грають два клуби і національна збірна. Що стосується якості газонів, то, звичайно, через більш теплого клімату на всіх стадіонах тут хороша трава", - каже Артур.

Вболівальників у "Пафосу" небагато, але, зауважує український легіонер, є свій кістяк постійних шанувальників.

Оскільки Кіпр – невеликий острів, тож і виїзди на матчі не займають багато часу.

"Найдовший автобусом – 2 години і 20 хвилин. В основному на ігри добираємося за 1,5 години", - зауважує кіпер.

Порівняно з Києвом у Пафосі все набагато спокійніше, скромніше, є набережна для прогулянок. Проте взимку не погуляєш – бувають дощі і вітряно.

Відзначив Артур і те, до чого йому найважче звикнути на Кіпрі.

Місцеві живуть в дуже спокійному ритмі, ніхто нікуди не поспішає. У Києві можна вирішити будь-яке питання навіть вночі, а тут є деякі труднощі з тими ж лікарями, аптеками. У п'ятницю ввечері треба чекати вже понеділка. Та й то, в певний час.