Український легіонер клубу Дем’яненка одержав два запрошення від словацької Нітри

Захисник Дмитро Нємчанінов попередній рік провів у львівському "Русі". Тоді пішов з клубу, був на перегляді в білоруській команді, але в підсумку підписав контракт зі словацькою "Нітрою", яку тренує український наставник Анатолій Дем’яненко.

- Дмитре, взимку ти став гравцем словацької "Нітри", яку очолив Анатолій Дем'яненко. Як ти потрапив у цю команду?

- Можна сказати, що все вийшло спонтанно. Після того як я розірвав контракт із "Рухом", зі мною зв'язувався спортивний директор Нітри Костянтин Сосенко і говорив про те, що словаки зацікавлені в запрошенні мене до себе. Але в той момент я захворів пневмонією, лікувався і пропустив підготовчий період. Всі команди вже були на зборах і укомплектовані. Нову команду знайти було важко.

У цей період отримав запрошення від однієї з білоруських команд. Вони були готові зачекати, поки я вилікуюсь і потім приєднався до них на зборах. Клуб готував документи, потрібен був дозвіл на роботу в Білорусі. Коли мені вже дали на руки контракт і я повинен був його підписати, знову пролунав дзвінок з "Нітри".

Словаки зробили мені ще одну пропозицію, попросили приїхати, допомогти команді, яка бореться за виживання. Я зірвався і поїхав, тому що в білоруській команді мені не все подобалося у плані атмосфери, серце не лежало до неї. Поїхав у Нітру і нітрохи про це не шкодую. У команди все є для футболу: два поля з натуральним газоном, одне штучне. Невелике місто, комфортне для життя.

- Як пройшло знайомство з Анатолієм Дем'яненком?

- Це тренер з ім'ям. Він хотів бачити мене в Нітрі і був радий, що я приїхав. Були жарти, щоб я навіть вже на наступний день після приїзду в Словаччину готувався грати проти Слована. Прийняли в Нітрі мене відмінно, в керівництві клубу, в адміністрації там українці, тому з адаптацією ніяких труднощів не виникло.

До речі, колись із Нітрою я перетинався, коли грав за Рух. Ми на зборах програли їм 0:1. Уже тоді ловив себе на думці, що мені сподобалася ця команда, і хотів би в ній грати. Мабуть, було передчуття. У Нітри молода команда, є кілька легіонерів. Цікаво те, що велика частина складу хлопців виступають за різні молодіжні та юнацькі збірні.

- Скільки матчів ти встиг зіграти за Нітру до припинення європейських чемпіонатів?

- Зіграв у кубковому матчі, в якому ми поступилися лише по пенальті і в чемпіонаті проти «Сеніци». Ми грали проти команди, яка грала з п'ятьма захисниками. Але Нітра виграла 3:0, на моєму рахунку гольова передача, також потрапив до збірної туру.

- Нітра бореться за виживання в чемпіонаті Словаччини?

- До того як призупинили чемпіонат, ми потрапили в другу шістку, в якій буде боротися, щоб зберегти місце у вищому дивізіоні. Останній матч ми виграли і поліпшили свої шанси. Думаю, що спільними зусиллями всіх, хто працює в Нітрі, ми зможемо вирішити завдання і не вилетіти.