Герой футбольного дня. Сергій Ребров

Сергій Ребров був для "Ференцвароша" знаком якості. Можна ще якось дискутувати щодо ціни чемпіонства в Угорщині, але скептикам український тренер може запропонувати подивитися на результати "Фраді" у Європі. Команда, що близько двадцяти років не була в групі Ліги чемпіонів, пройшла виснажливу кваліфікацію й гідно виступила у непростому квартеті.

У відборі 2020/21 "Ференцварош" був сіяним лише у першому раунді кваліфікації. Усі наступні стадії доводилося проходити з позиції низькорейтингового клубу і, відповідно, змагатися зі статуснішими суперниками. "Селтік", "Динамо" (Загреб), "Мольде": саме завдяки успішним матчам з цими суперниками Сергій Ребров набив собі ціну. Непоганий як для скромного клубу виступ у груп Лізі чемпіонів (нічия з київським "Динамо", гідні поразки від "Барселони" та "Ювентуса" на виїзді) тільки підсилили враження про те, що Сергій Ребров знаходиться на своєму місці.

Якщо й були думки, що "Ференцварош" треба залишати, то у бік підвищення. Можна було аргументовано пояснити, чому Сергій Ребров як тренер переріс рівень "Ференцвароша" як клубу. Але життя непередбачуване. Розставання все ж відбулося, проте негарне і не на підвищення для українського тренера.

Побили горщики. Клубне керівництво "Ференцвароша" проводило трансфери без відома Сергія Реброва, а він, як ми знаємо ще з часів роботи у "Динамо", людина принципова. Згадаймо, чому і як Сергій Ребров свого часу відмовлявся від продовження пролонгації угоди з дітищем Суркіса: вимагав зміни футболістів, чимало з яких, на думку Реброва, перебували у зоні комфорту та не могли розвиватися далі.

Це не примхи, а професійна принциповість. Кожен тренер повинен бути таким, але не кожен наважується говорити керівництву всю правду, боячись втратити "тепле" містечко. Може, саме тому Ребров нині не в "Динамо", не у "Фенербахче", "Тоттенгемі" чи якомусь іншому статусному клубі, а всього-на-всього у "Аль-Айн" з ОАЕ.

Робота на Близькому Сході – не супер-статусне досягнення. Туди на соковиту пропозицію кликали навіть посереднього тренера Луїша Каштру – це показовий приклад. У Реброва ж репутація значно краща, тому згода очолити команду, що завершила останній чемпіонат ОАЕ на шостому місці, виглядає вже точно не гонитвою за амбіціями. За грошима – можливо, але більше схоже на те, що Ребров просто вирішив перечекати.

Його сватали до збірної України, київського "Динамо", до стамбульського "Фенербахче" – але всюди зайнято. Проте далеко не факт, що у Реброва немає попередньої домовленості про те, що він буде претендентом номер один на посаду в якійсь з цих команд, як тільки вакансія з'явиться. І знаючи про ситуацію Луческу у "Динамо", а Андрія Шевченка у збірній України, це "як тільки" не видається якимось далеким майбутнім. Рік, можливо, два – цей час можна й пересидіти в ОАЕ. Це допоможе не втратити кваліфікацію, відволіктись від поганих думок про не найкраще розставання з угорцями, та й трохи заробити.

Ребров уже працював на близькому Сході й прекрасно знає, куди потрапив. Так, це навіть у порівнянні з Угорщиною виглядає кроком назад (Ребров банально випадає з радарів), але з далекоглядними висновками слід зачекати. Цілком імовірно, що це просто тимчасова незапланована зупинка перед ривком уперед, до якого йде підготовка.