Вадим Гордієнко: "Мої здібності "Сумам" стали непотрібні"

…Приблизно чотири роки тому один із провідних клубів Сумщини краснопільський «Явір», який у 90-х роках грав навіть у першій лізі, потрапив у смугу невдач. Команда переживала скрутні часи і за турнірними показниками глухо засіла у підвалинах другої ліги. Тоді було ухвалено нелегке, але вольове рішення — перенести базування команди з Краснопілля до обласного центру та змінити її ім’я за назвою міста на «Суми». Пояснювалося це тим, що відтак колектив зможе мати більше вболівальників, обласний центр отримає команду майстрів, а сам клуб матиме у розпорядженні красень-стадіон «Ювілейний».

Команду потрібно було підтримувати і піднімати на ноги. Чи не єдиним ініціатором, який, за власним висловом, «оббив» пороги кабінетів усіх місцевих чиновників для створення професіонального клубу в Сумах, став його генеральний директор Вадим Гордієнко. Лише згодом з’явилися спонсори, а сама команда зі скромного середнячка перетворилася на одного з лідерів другої ліги.

Днями вітчизняний інформаційний простір сколихнула новина про те, що ФК «Суми» відмовився від послуг свого директора і призначив на цю посаду нову людину.

— Вадиме Анатолійовичу, у такий розвиток подій повірити, відверто кажучи, нелегко… — розпочали ми нашу розмову, зателефонувавши Гордієнку.

— Те, що я офіційно залишив ФК «Суми», можу підтвердити.

— Яка причина такого рішення?

— Причина… Губернатор нашої області Юрій Чмирь є водночас головою Сумської обласної федерації футболу… Зараз у Сумах будується на перспективу дитячо-юнацька футбольна академія. І ось губернатор мені запропонував очолити і розвивати її.

— Як ви поставилися до такої пропозиції?

— Я багато чого зробив для «Сум». Наприклад, придумав нову назву клубу, його кольори, герб, гімн, займався розробкою офіційного сайту, провів роботу по створенню фан-сектору. І, чесно кажучи, залишати його не хотів. Але, повірте, якщо губернатор робить пропозицію, то… Фактично від неї відмовитися неможливо.

— Це — завуальований наказ?

— Не хочу, щоби це звучало саме в такому сенсі.

— То як оцінюєте отакий поворот — це крок вперед, чи назад?

— Однозначно — це не крок вперед. Бо посада директора дитячої футбольної академії — це не та планка, якої б я хотів досягти у футболі взагалі.

— Губернатор Сумщини ухвалив самостійне рішення щодо вас, чи став заручником обставин?

— …(Зітхає)

— Може, губернатор просто не розгледів у вас хорошого менеджера, чи про вас йому надали неправдиву інформацію?

— Ось останній аргумент, вважаю, більше схожий на правду.

— З’явилися заздрісники?

— Так! Я не можу казати для преси всю правду, але з’явилися люди, які стали менше дбати про футбол, а більше про те, щоб бути у всіх на виду.

— Назвете прізвища?

— Не хочу.

— Це люди з оточення Костянтина Григоришина — головного інвестора ФК?

— У мене склалося відчуття, що пан Григоришин до клубу «Суми» стосунку не має, йде лише фінансування з його структур.

— Ви віддали цьому клубу частину здоров’я…

— Не лише здоров’я.

— Вкладали власні кошти?

— Головне: робив усе, що міг. Хоча бувало, що й зі своїх коштів теж доводилося віддавати на футбол. Це були незначні суми, та все ж…

— У вас залишилося відчуття, що з вами вчинили нечесно?

— Є таке.

— А з господарями клубу у вас був контакт?

— Якщо керівники хочуть бачити біля себе своїх людей, то кому потрібні мої здібності?!

— Зараз у клубі з’явився новий генеральний директор Владислав Крамар. Можете його представити?

— Що мені про нього говорити? Зателефонуйте йому.

— Як у клубі сприйняли ваше перепризначення на іншу посаду?

— Футболісти телефонували. Підтримували. Вони теж не розуміють, чому так сталося. Багато футбольних менеджерів та вболівальників цікавилося, чому саме так відбулося. Дякують за те, що я зробив для команди.

— Ви завжди прислухалися до проблем колективу, тож і не дивно, що тренери і гравці вас підтримують…

— Гравці — так, а ось тренери — ні. Із тренерами, на жаль, не склалися хороші стосунки.

— Перепрошую за журналістську нескромність, але, все-таки привідкрийте завісу — у чому ваші розбіжності з Ігорем Захаряком?

— (Зітхає). Головного тренера призначало керівництво заводу імені Фрунзе, який є господарем клубу і його головним спонсором.

— Команда йде на першому місці. Хіба це погано? Вам імпонує стиль гри, який прищеплює «Сумам» Ігор Захаряк?

— Великої різниці між тим, як грала команда за Ігоря Жабченка і зараз, я не бачу.

— Ви готові переступити через себе і все-таки й надалі працювати на благо клубу?

— Я вже залишив цей клуб. Офіційно я не працюю в ФК «Суми».

— А академія?

— Я буду її очолювати. І докладу всіх зусиль, щоб зробити її однією із найкращих в Україні.

— Вона на балансі футбольного клубу?

— Ні, поки на балансі міської ради.

— Із «Сумами», так зрозумів, не хочете мати жодних стосунків?

— На цьому етапі це неможливо.