Лиховидов: Свердловський Шахтар приймемо в Овідіополі

Президент, тренер і футболіст ФК "Реал Фарма" у одній особі Микола Лиховидов розповів про причини невдач у останніх матчах, перенесення поєдинку з "Карлівкою" та ротацію складу

— Миколо Івановичу, до п’ят­ничного поєдинку з "Кристалом" ваша команда не могла забити п’ять матчів поспіль. Що сталося з вашим колективом, який наприкінці сезону так засмучує своїх уболівальників?

— Сталося так, що ми грали з командами, в котрих добре налагоджена лінія захисту. Та й узагалі, останні три поєдинки стали для нас найгіршими за весь час існування "Реал Фарми". Тому потрібно щось змінювати, покращувати, щоби результат був прийнятніший. Можу сказати, що влітку клуб чекають серйозні кадрові зміни, й кілька гравців залишать нас.

— Практично те ж саме ви говорили в одному з інтерв’ю після матчу з криворізьким "Гірником". Та все ж хотілося би детальніше дізнатися про трансферну міграцію ваших підопічних.

— Якщо порівняти наші склади в матчі з "Гірником" і "Кристалом", неозброєним оком помітно, що вони відрізняються відсотків на 70. Після зустрічі в Кривому Розі на лаві запасних опинилися зразу семеро гравців. Ще з одним я розірвав контракт, можливо, ще з одним захисником також доведеться розпрощатися. Судіть самі, навіщо мені ставити проти Херсона воротаря, який у першому таймі пропустив п’ять м’ячів? Замість нього я взяв дублера, який отримав шанс закріпитися в основній обоймі. У підсумку голкіпер достатньо непогано проявив себе, але ми все одно програли — 2:1. Усі добре знають, наскільки тяжко грати у Херсоні, звідки залікові пункти мало кому вдається привезти. Проте в нашому матчі на полі було дві майже однакові за силою команди, тож тактично ми переграли "Кристал", урахувавши всі слабкі сторони херсонців. У командній грі ми були сильніші, однак індивідуальна майстерність підвела нас, і дві ганебні помилки центрального захисника визначили хід зустрічі. Що стосується ротації складу, то це цілком природно. Якщо хтось не зміг себе проявити, потрібно давати шанс комусь іншому, можливо, в нього вийде краще. Люди, які в Кривий Ріг навіть не їздили, вийшли і чудово проявили себе у Херсоні. Тобто гравцям потрібно давати шанс, а решта залежить тільки від них.

— До вас, часом, не доходили чутки з приводу здачі овідіопольцями матчу "Гірнику"? Начебто вашій команді вже нічого не потрібно, а криворіжці борються за потрапляння до першої ліги, відтак очки їм необхідніші?

— Доходили, говорили практично те ж саме, що й ви. Мовляв, їм очки потрібніші. На що я своїм футболістам сказав: доведіть своєю грою, що всі ці балачки — безпідставні. Ну а коли перший тайм закінчився з рахунком 5:0, усе стало зрозуміло. Із хлопцями в роздягальні сталася серйозна розмова, я їх спитав, як вони зараз зможуть переконати наших уболівальників, що ми не здаємо гру? Адже насамперед заплямовується ім’я керівника: якщо вони справді здавали матч, то винен тільки я. Я ж керівник, ставлю склад, підбираю гравців, за них і клуб відповідальний тільки я. Навіть якщо вони це робили за моєю спиною, то винен також я. Це мої помилки, тут шукати крайніх непотрібно. Потрібно відповідати й робити висновки. Відтак із кількома футболістами довелося припинити співпрацю. Не те, що я їх у чомусь звинувачував, чи ще щось, просто вони не виправдали моєї довіри. Нехай приходять гірші, але інші.

— Що можете сказати з приводу матчу з "Карлівкою", кот­рий не відбувся в зв’язку з неприїздом останньої? Для вас їхнє рішення стало несподіванкою?

— Можу говорити тільки за наш клуб. Ми все підготували, зробили своєчасно. Зрозумійте правильно, те, що вони невчасно отримали факс чи електронного листа, це суто їхні проблеми. Зрештою, команди повинні знаходити між собою спільну мову, якось домовлятися, йти назустріч один одному. Я не хочу відповідати за "Карлівку", мені ця команда подобається, вони молодці. Їхній президент зов­сім безкоштовно надавав стадіон іншим колективам, котрих позбавили можливості виступати у себе вдома. Я взагалі не розумію деяких рішень виконкому, який заборонив проводити матчі в Одеській та інших областях. В Донецьку та Луганську справді тривають бойові дії, ллється кров, однак нащо чіпати Одеську область? Чим вона відрізняється, скажімо, від Херсонської, Дніпропетровської? Чесно кажучи, до таких рішень потрібно підходити зваженіше.

— Наступний домашній матч "Фарма" також проводитиме у Херсоні?

— Ні, наступний матч ми проведемо в Овідіополі. Свердловськ — нормальна команда, нею керують цілком нормальні люди. Ми відправили їм факс, у якому гарантували безпеку в Овідіополі. На випадок, якщо вони не погодяться, будемо грати в Херсоні. Із цим містом у нас є певна домовленість, тамтешній очільник стадіону пішов нам назустріч, отож хочу подякувати йому. Хоча зі свердловцями в нас відбулася телефонна розмова, в якій вони не заперечували, щоби гра відбулася саме в Одеській області. Отож відсот­ків на 90 матч пройде на нашому стадіоні.