Анатолій Пісковець: "Молодим завжди може випасти шанс"

Клубна прес-служба разом із старшим тренером молодіжного складу «Волині» Анатолієм Пісковцем підсумувала закінчення сезону 2011/12 рр.

- Анатолію Павловичу, які плани у молодіжного складу на літо?

- Ми збираємося 2 червня. Медогляд триватиме два дні. На 8 і 10 червня заплановано два спаринги у Луцьку, ще два поєдинки зіграє і новостворена команда U-19. За результатами цих матчів ми визначимося з тими виконавцями, які стовідсотково поїдуть на літні тренувальні збори молодіжного складу «Волині». Перший з них відбудеться в Іршаві на Закарпатті, другий – в Ялті. Останній передігровий цикл пройде в Луцьку.

- Ви визначилися із кадровими питаннями?

- Є люди на відрахування, є такі, яких переглядатиме Анатолій Демяненко, аби підсилити основний склад, а є й перелік гравців, яких ми хочемо залучити з інших міст. Персоналії можна буде назвати ближче до червня. Нам дуже хочеться, щоб усі наші гравці десь грали – чи у «Волині», чи в інших командах чи в другій лізі. Крім того, маємо певний кадровий маневр, враховуючи новацію – першість серед команд U-19, яка стартує у серпні. Частина хлопців із «молодіжки» там гратиме також. Власне у найближчі місяці будемо визначатися із кадровими питаннями. Генеральним напрямом буде омолодження складу дубля «Волині». Ми навіть свідомо йдемо на те, що попервах «молодіжка» гірше виступатиме, менше очок набиратиме. Але ж основне завдання наше – підносити снаряди головній команді.

- Як би ви оцінили гру «молодіжки» у другому колі?

- Знову ж таки – на «трієчку». Є цьому об’єктивні і суб’єктивні причини. Ми почали грати у непоганий футбол – використовуємо фланги, діагональні паси, стараємося грати у комбінаційний футбол, швидкий перехід в контратаку. Хоч, звісно, часто не вистачає індивідуальної майстерності. За півроку все не зробиш. Стосовно турнірної таблиці, то я завжди мотивую нею молодь. Без конкуренції, без жаги бути вище у ній від інших команд, важко створити боєздатний колектив, а молоді еволюціонувати. Крім того, вважаю, що у трьох останніх турах нам катастрофічно не поталанило. Бо у Львові вигравали до 90-ї хвилини 2:1, але дві помилки голкіпера все перекреслили, програли 3:2. З «Динамо» у Луцьку я також вважаю, що не заслужили поразки. Суддя згодом вибачався за той поєдинок. В Києві проти «Арсеналу» мали повну перевагу у другому таймі, але не реалізували свої моменти.

- Що не вистачає Подригулі, Жуку, Карасюку, Бабирю, іншим хлопцям, які вже давно грають в «дублі», але не можуть пробитися в «основу»?

- Можливо, в Анатолія Васильовича була і є відповідальність за результат, йому навесні було не до експериментів та ризику, хоч, як бачимо, Приндета заграв в головній команді. Насонов і Шеліхов також у дублі починали. Є ще понятті удачі у молодих талантів, їм завжди може випасти шанс, за який слід вчепитися і використати його. Наприклад, планується, що захисники Годований і Щедрий будуть на зборі в основній команді. Можливо, когось я ще порекомендую в основу за результатами наших зборів.

- Анатолію Павловичу, у вашій тренерській кар’єрі були чимало команд – «Кривбас», донецький «Металург», «Інтер» з Баку, алчевська «Сталь», грузинська «Гагра», польська «Олімпія», жіноча збірна України. Нині ви тренуєте молодь «Волині». Чи не вважаєте це кроком назад у кар’єрній драбині?

- Це все накопичення тренерського досвіду. Чи ти з молоддю працює, чи у жіночій збірній, чи в команді першої або вищої ліги – все одно отримуєш тренерський досвід. Вважаю, що я його отримав чимало, тому можу ділитися у Луцьку з колегами, передавати усе, що отримав за життя молодим футболістам. Тому я не комплексую, що працюю «всього» із дублем. Мені важливо було повернутися в Україну, бути корисним вітчизняному футболу. Мені тут цікаво працюється. Можу ризикувати, брати на себе відповідальність. Тому можу пообіцяти вболівальникам, що «молодіжка» із своїми завданнями впорається якнайкраще.