Перша ліга. "Львів" - "Волинь" 0:2. Подарунок на іменини

Не все гаразд з грою у таборі львів’ян. Кілька останніх невдалих матчів перетворили ФК «Львів» на команду, в зустрічі з якою суперники сміливо можуть розраховувати на 3 очки. Навіть у домашніх іграх «Львова». У цій неприємній для львівської команди тенденції не стала винятком і луцька «Волинь»...

Вже за сім хвилин після стартового свистка Артур Гриценко мало не замкнув у власні ворота простріл Юрія Дручика – м’яч пролетів за лічені сантиметри від перекладини. А ще за дві хвилини вже Гриценко міг спробувати потурбувати луцького голкіпера. В метрах тридцяти від воріт арбітр призначив стандарт, але капітан ФК «Львів», який володіє потужним ударом, чомусь бити не став, а вирішив розіграти м’яч. Хоча така комбінація також ледь не привела до гола у ворота «Волині». Гриценко перевів «смугастого» на Сапугу, той навісив у штрафну, і Деревльову зовсім трохи не вистачило, щоб головою дотягнутися до м’яча і відправити його у сітку воріт. Загалом, львівський півзахисник був дуже активним, особливо у першому таймі. На відміну від своїх партнерів по команді, Деревльов не боявся при найменшій нагоді бити по воротах, чим завдав Романенкові чималих труднощів. Найреальнішу можливість засмутити луцького воротаря Деревльов мав у середині першого тайму після стандарту у виконанні Гриценка. Цього разу львівський капітан вирішив пробити – невеликий рикошет, і м’яч потрапив до Деревльова, перед яким не було жодного з оборонців суперника. Оскільки до воріт було близько, Деревльов відразу наніс удар – і лише поперечка врятувала гравців «Волині» від пропущеного м’яча. На той час ФК «Львів» вже програвав луцькій команді 0:1. Автором першого гола у складі лучан став Роман Каракевич, який після ідеального за траєкторією навісу Кінаша зрізав головою м’яча у сітку воріт Ігоря Білана. Львівські захисники у цьому епізоді чомусь були тільки спостерігачами.

Ще за хвилину гравці «Волині» скористалися контратакою і мало не подвоїли рахунок. На довгу передачу Рибиковського впоперек поля відгукнувся Максимюк, який пробив вище рамки. Львів’яни прагнули відновити рівновагу, провели кілька гострих атак, однак у вирішальні моменти тягнули з ударами і втрачали шанси зрівняти рахунок. На 30-й хвилині Деревльов з кутового спробував закрутити м’яч у ворота, але Романенко зіграв надійно і відвів небезпеку. За деякий час Кудінов з лівого флангу увірвався у штрафну, пройшов кількох захисників і несильним обвідним ударом з бокової лінії воротарського майданчика намагався переграти Романенка, який вже виходив з воріт. М’яч прокотився недалеко від дальньої штанги, а Мандзюк, що саме мчав до воріт, на жаль, не встиг спрямувати шкіряну кулю у належному напрямку.

Другий тайм виявився менш видовищним. Можливо, основна причина в другому пропущеному львів’янами м’ячі. Причому, львівські футболісти самі допомогли «Волині» подвоїти рахунок. Хачеріді скористався помилкою Ханаса і віддав довгий пас вперед на Алозі. Перед нападником «Волині» залишались Гриценко і Гальчук, однак львівські захисники непорозумілись, ще й не дали Білану взяти м’яч у руки. Алозі скористався такою ситуацією і вдруге засмутив львів’ян. Якщо за рахунку 0:1 гравці ФК «Львів» продовжували боротися, то після другого пропущеного м’яча остаточно втратили надію врятувати матч. У свою чергу лучани, незважаючи на постійну критику Віталія Кварцяного (навіть при рахунку 0:2), зупинилися на досягнутому. В результаті за півгодини гри вболівальники не побачили жодної небезпечної атаки. Не зміг підсилити атакувальні дії «Львова» Григорій Баранець, який з’явився на полі у кінці першого тайму. Очевидно, півзахисник ще не встиг набрати достатньої форми, щоб грати на своєму звичному рівні. Загалом, у другій половині зустрічі гра точилася від одного штрафного майданчика до іншого, але як тільки м’яч потрапляв у карну зону, захисники негайно ліквідовували небезпеку. Єдиний гострий момент виник за 10 хвилин до закінчення поєдинку. Після удару Майдана, який вийшов на заміну, Білан не зміг зафіксувати м’яч у руках і перевів його на кутовий. Проте вже під час наступної атаки «Волині» львівський голкіпер зіграв впевнено і не лише вчасно вибив «смугастого», відвівши загрозу від воріт, а й організував контратаку, яка, щоправда, не закінчилася результативно –волинські захисники не дали Мандзюку нанести влучний удар. Більше другий тайм нічим суттєвим не запам’ятався. Вже на останній компенсованій хвилині Горецький, виконуючи штрафний удар, запустив м’яча значно вище воріт. У цей час пролунав фінальний свисток арбітра.

Незважаючи на поразку, львівські футболісти продемонстрували дещо кращу гру, ніж у попередньому домашньому матчі проти ФК «Миколаїв». Особливо це було помітно у першому таймі. На думку Богдана Бандури, причина невиразної гри ФК «Львів» у недостатній селекційній роботі в період зимового міжсезоння, а також у кількох футболістах, які ще не відновилися повністю після травм. Через перебір карток не зміг сьогодні допомогти «Львову» Худзік. Залишаються травмованими Б. Баранець та Ільчишин. А поки що львів’яни зазнали п’ятої поспіль поразки перед власними трибунами, залишивши в останніх двох зустрічах ворота гостей недоторканими. У свою чергу «Волинь» повертається додому з перемогою, яку, до речі, команда вирішила присвятити президентові команди Василеві Столяру, в якого 11 квітня день народження.

Володимир Журавчак: «Ми задоволені здобутим результатом, тому що виграти у Львові від хорошої амбіційної команди дуже приємно. Ми знали проблеми ФК «Львів». І те, що не грав Худзік – для нас великий плюс. Особливо нас тішить не так зміст самої гри, як самовіддача наших футболістів. Кожен з них був налаштований на боротьбу і, на мою думку, якраз віддача на футбольному полі і вилилася у два забитих голи».

Богдан Бандура: «Луцька команда перемогла за рахунок бажання. «Волинь» мала моменти і два хороших нападники, які використали ці моменти. Все це переросло в те, що команда гостей довела матч до логічного завершення. На жаль, сьогодні на полі між нашими гравцями не було взаєморозуміння. З часом воно прийде, а коли нарешті одужають ті гравці, які зараз травмовані – то й буде хороша команда. Тільки на це треба трохи часу».