Перша ліга. "Поділля" - "Закарпаття" 1:3. Лідер взяв "свої" очки

В понеділок 16 квітня беззаперечний аутсайдер першої ліги “Поділля” (Красилів - Хмельницький) приймав лідера чемпіонату - ужгородське “Закарпаття”. У цей день красилівський стадіон “Юність” зібрав чималу кількість глядачів – вболівальники господарів поля забили вщент єдиних два сектори. Та й не кожний день у Красилів приїжджають команди, які претендують на вищу лігу.

Ще перед початком матчу було зрозуміло, що команда з міста над Ужем вивезе три очки з Красилова. Забігаючи наперед скажу, що так воно і сталося, проте “Закарпаттю” довелося докласти чималих зусиль щоб здобути перемогу. Напевне гості хотіли закидати шапками“Поділля”, проте не вийшло. І хоч ужгородці створили масу голевих моментів і забили три м’ячі, але з такою грою довго у вищій лізі вони не протримаються. Реалізація голевих моментів у гостей шкутильгає.

Як і передбачалося, матч “Закарпаття” розпочало без розвідки. До пресингу по всьому полю та стрімких проходів нападників гостей подоляни виявилися неготовими – оборона раз у раз давала тріщини. Швидкісний Мирослав Бундаш не один раз проривався по центру захисту красилівчан, але на шляху в останній момент ставав або голкіпер Віталій Жеребкін, або захисники. Так, на 11 хвилині гри “тридцятка” “Закарпаття” пройшов захист господарів поля, але несильний удар нападника накрив голкіпер. Згодом небезпечно бив з-за меж карного майданчику Юрій Целих – поряд із стійкою. Не цурався дальніх ударів і Владислав Микуляк, один із таких пострілів взяв Віталій Жеребкін, інші ж були невлучні.

Хмельничани також намагалися організувати контратаки, але, коли до них доходив м’яч, складалося враження, ніби, вони не знають, що з ним робити. Каток під назвою “Закарпаття” зім’яв молодих господарів. А тим часом гості продовжували пристрілюватися по воротах. На 30-ій хвилині м’яч отримав Владислав Микуляк і довго не роздумуючи пробив з-за меж штрафної – 0:1.

Після пропущеного м’яча “Поділля” почало нервувати, свідченням тому є три жовті картки отримані господарями поля протягом п’яти хвилин, та й голкіпер Жеребкін почував себе невпевнено, у результаті чого, його замінили після першого тайму на Миколу Воронюка. Після параду жовтих карток хмельничани отримали і другий пропущений гол у свої ворота – на 38 хвилині флангову подачу ударом ногою замкнув Іван Козоріз.

Контролюючи хід гри, ужгородці небезпечно атакували, але удари та рейди по флангам дивідендів ніяких не принесло гостям. Перша половина гри так і завершилась із рахунком 2:0 на користь “Закарпаття”.

Після перерви, отримавши доброї прочуханки від тренера, хмельничани почали грати у цікавий футбол. Хоч у захисті “Поділля” траплялися провали, все ж таки гра у виконані господарів поля справила гарне враження. Як кажуть, втрачати вже було нічого і хмельничани побігли вперед. Небезпечно проривався до воріт гостей Олександр Грищук, але в останній момент м’яч з-під ніг того вибили захисники. Непоганий удар вийшов у Ярослава Комара – голкіпер упіймав “смугастого”. Варто відзначити і чітку гру оборони гостей на чолі із досвідченим капітаном Олександра Чижевського. Були моменти і у “Закарпаття”, зокрема у всюдисущого Целиха і моторного Бундаша, але захист господарів тримався.

І ось на 82-ій хвилині сталося те, чого чекали понад дві тисячі вболівальників “Поділля” – їхні улюбленці забили гол. Після удару з-за меж штрафного майданчику, швидшим на добиванні виявився Сергій Гавриленко. 1:2 і у матчі з’явилася інтрига, проте ненадовго. На 88-ій хвилині Сергій Єсін віддав пас у центр на Мирослава Бундаша, удар і голкіпер господарів капітулює. До кінця матчу рахунок так і не змінився.

Загалом матч видався цікавим та видовищним. Проте, у діжці меду не обійшлося без дьогтю. Неприємно здивував суддя матчу із Сімферополя – Юрій Вакс. Неозброєним оком було видно, що він симпатизував більш іменитим гостям, а у сумнівних моментах свистів у бік воріт господарів. Негарно повівся і головний тренер “Закарпаття” Петро Кушлик – Петро Іванович відмовився від запрошення на прес-конференцію, сказав, що кудись поспішає і зник з поля зору, а журналісти, тим часом, чекали на нього. Цікаво дізнатись, чи дозволяє собі Петро Кушлик таке зневажливе ставлення у спілкуванні із ужгородськими представниками четвертої влади?