Первая лига. "Николаев" - "Волынь" 0:1. Хозяева огорчили в день освобождения города, а гости выиграли и без Кварцяного

Николаев 0:1 Волынь Кинаш 78 Гайдаржи, Канюк, Оксимец, Васин (Базан, 80), Маринчук, Бербат, Веприк (Рябченко, 90), Мариненко, Акимов (Бойченко, 78), Смишко, Фоменко (Шелест, 65) Недилько, Ковалюк, Симинин, Гибалюк, Войтович, Войтович, Максимюк (Жадер, 55; Карковский, 90+2), Кинаш, Лисовый, Пищур, Алози Веприк 83 Максимюк 52

28 марта город Николаев отмечал 64-ю годовщину освобождения от немецко-фашистких захватчиков. Понятное дело, что это несколько иной праздник, чем 9 мая. И все же, думается, что ветеранов футбола, среди которых были и несколько участников войны (среди них, например, и 82-летний Павел Худояш) следовало поздравить не только голосом диктора по стадиону, а более существеннее. А так старички самостоятельно отметились стопкой-другой в кафе, а во втором тайме, утомленные бледной игрой команды родного города и расчихавшись в спины корреспондентам, потихонечку ретировались…

Зато вот николаевский мэр Чайка, полномочия которого, вероятно, могут прервать досрочные перевыборы, досмотрел футбол до конца. И даже зашел в раздевалку утешить «безутешно рыдающих футболистов». По стадиону (еще в первом тайме) было обьявлено, что в честь праздника мэр выделил некие средства для команды. Но почему-то сумма озвучена не была.

Во многих городах Украины мечтают видеть у штурвала футбольного корабля такую харизматическую в украинском футболе личность, каким является, например, главный тренер «Волыни» Виталий Кварцяный. Увы, свидеться с ним не пришлось: Виталий Владимирович, справедливо называвшийся в числе кандидатов на роль кормчего национальной сборной Украины, из-за болезни приехать в Николаев не смог. Игрой команды руководил тренер Владимир Журавчак. Отсутствовал на матче и приболевший президент «Николаева» Сергей Дергунов.

Болельщикам бесплатно перед матчем раздавали красочные программки, которые были выпущены благодаря поддержке издательского дома «Флагман-Н». Быть может, хоть теперь в клубе наконец задумаются, что программка - такой небольшой, но традиционный атрибут футбольного матча - все же необходимо издавать регулярно, и на высоком полиграфическом уровне. А пока – отдельное спасибо издателю Артему Делику за понимание « важности момента».

К чему на стадион согнали намного больше милиционеров, чем обычно – еще одна загадка, ведь никаких происшествий на предыдущем матче замечено не было. Да и болельщиков собралось в будний день совсем не много.

В течение полутора таймов игровой перевес имели гости. Нет смысла перечислять все моменты, по которым гости имели преимущество примерно в соотношении 3 к 1. За счет чего хозяева собирались выигрывать этот матч - было совершенно не ясно. На исходе матча, после «стандарта» Кинаш сначала нанес удар головой, мяч отразила штанга. Но отвести угрозу никто из защитников не сумел. И после нескольких отскоков вновь у мяча оказался тот же Кинаш. Кинжальный удар низом и – 0:1. Сухая серия голкипера Гайдаржи была прервана на отметке в 258 минут. Пару шансов, чтобы отыграться, вдруг резво забегавшие николаевцы не использовали. В итоге три очка завоевала команда, которой победа была, видимо, нужнее…

Даже учитывая проблемы «Николаева» с составом (травмы и дисквалификации игроков), трудное возвращение с последнего выездного матча, как-то не получается принять на душу объяснение главного тренера Вячеслава Мазарати. Речь - о постановке игры от обороны, «вторым номером». Это – на родном стадионе, при своих болельщиках, в торжественный для города день. Выходить на календарный матч с опаской, с оглядкой на собственные тылы, без острых и осмысленных атакующих действий – удел аутсайдеров, а никак не команды, занимающей место в верхней части турнирной таблицы. Кстати, соперников разделяли до этого матча всего пять очков. Подбор игроков в команде Николаева, конечно, не идеален, ряд футболистов выглядят откровенно посредственно. Но мы видели, что даже при таком раскладе команда иногда выдает очень яркие фрагменты.

Такой вот матч и такие вот размышления. Хочется лучшего футбола и самоотдачи!

Володимир Журавчак:

У цьому матчі перевага була на нашому боці, МФК „Миколаїв” побудував свою гру від оборони – на контратаках. Варто відзначити, що у суперника було декілька гострих моментів біля наших воріт, однак вони сталися не внаслідок конструктивних дій господарів, а завдяки нашим помилкам. У нас же для взяття воріт було моментів набагато більше і ми були ближчими до перемоги. Щоправда наприкінці зустрічі доля везіння була й на нашому боці, коли у компенсований час миколаївці мали нагоду зрівняти рахунок.

Загалом „Волинь” сьогодні виглядала більш солідніше, ніж суперник. У захисті на пристойному рівні відіграв Ковалюк, дуже чітко і надійно грав Гібалюк, хочу також відмітити Кінаша – і як автора переможного м’яча, так і його конструктивні дії при створенні атак. Сьогодні без помилок зіграв Неділько. Його дії були чіткими, надійними і відразу відчувалося що позаду є спокій, що не могло не відобразитися на діях захисників. Вони грали спокійно і надійно. Дуже старався Алозі. До нього була особливо прикута увага оборонців і не усі передачі до нього доходили, однак він виглядав на полі досить мобільно. Пищур відіграв на пристойному рівні, хоч і змарнував стовідсотковий момент для взяття воріт, однак поставлену задачу на гру виконав – нав’язував боротьбу і виграв майже усі верхові м’ячі. А от поле в Миколаєві, м’яко кажучи, не витримує ніякої критики і на ньому грати у комбінаційний футбол було практично неможливо, тому ми спростили гру вдавшись до верхових передач на Пищура і Сашко скидав м’ячі партнерам. Спочатку у нас це не дуже виходило, проте незабаром команда пристосувалася і підбір був за нами, що дозволило команді атакувати більш потужно. І врешті-решт наші зусилля призвели до взяття воріт.

Перемога наша, я вважаю, була заслужена, хоча гра команди не є такою якою б хотілося її бачити, однак плоди праці футболістів на зборах вже відчуваються і команда додає з кожним матчем.

Ярослав Кінаш:

- Ярославе, як склалася гра проти „Миколаєва”?

- „Волинь” значно переважала суперника, який закрився на своїй половині поля і вдався до контрвипадів. Однак, як кажуть, вода камінь точить. Ось і ми атакували, комбінували, нагнітали ситуацію, та й врешті решт повезли перемогу до Луцька.

- Тобі вдалося провести переможний м’яч, як це сталося?

- Жадер виконував штрафний від бокового прапорця, сильно закрутивши м’яч у напрямку воріт і я спочатку головою ледь не замкнув подачу, та м’яч потрапив у дальню стійку, потім почалася толока у штрафному, м’яч потрапив до мене і я спокійно пробив у кут.

- Який у тебе і команди настрій?

- Чудовий. Дуже радий, що зусилля партнерів у цій грі не пройшли дарма і команда піднялася на третє місце. І, звичайно, радий що провів переможний м’яч.

Віталій Неділько:

- Що можеш сказати про матч.

- Волинь в цій грі домінувала. Мене здивувало те, що команда суперника, граючи вдома, виставила тільки одного нападника і закрилася на своїй половині поля, руйнуючи наші атакуючі дії і проводячи рідкі контратаки, якщо їх так можна назвати, бо здебільшого це були сумбурні дії типу „бий – біжи”. Важко на такому поганому полі сьогодні було показати футбол, однак я радий що ми перемогли.

- Перші дві гри цієї весни ти пропустив, а сьогодні тренери довірили тобі пост №1. Гадаєш впорався з відповідальністю?

- Першу гру пропускав з-за дискваліфікації, а другу з-за травми. Сьогодні відчував у собі сили і результат моїх дій, як кажуть, на табло. А оцінку моїй грі дасть тренер.

Володимир Ковалюк:

- Перевага у матчі була на нашому боці, однак провели тільки один м’яч і це призвело до штурму в кінці зустрічі на наші ворота, коли миколаївці могли добитися нічиєї. Та надійні дії нашого голкіпера, який впорався з ударом впритул, дозволили нам перемогти. Щоправда, ще підчас гри був у них один момент, коли по центру на ворота вивалився футболіст „Миколаєва”, однак і в цьому моменті Неділько не схибив. Це все що змогли створити біля наших воріт господарі поля. „Волинь” же ж мала до десяти моментів забити, та тільки одного разу нам це вдалося. Однак і цього вистачило для перемоги. До того ж заважав нам дуже низький стан газону, на якому було багато горбочків, що не дозволяє показати клас команди. Однак, у цьому матчі більше хотіли виграти саме ми і перемога закономірна.

- Волинські уболівальники неодмінно зрадіють цій перемозі, яка дозволила команді піднятися на третє місце. Що ти можеш сказати з цього приводу?

- Ми безумовно раді виїзній перемозі і думаємо, що вона приверне ще більшу увагу болільників до команди й у наступному турі вдома усі прийдуть підтримати нас, а ми у свою чергу все зробимо для того, щоб показати красивий атакуючий футбол і, звичайно, будемо грати тільки на перемогу.