Перша ліга. "Львів" - "Сталь" 3:2. Добромильський трилер. Надія жевріє.

"Львів" - "Сталь" 3:2

Голи: Горкун 19, Шептицький 82, Гальчук 90+3 - Окана-Стазi 26, Мироненко 89

Вилучення: Горкун 90+1 - Муховиков 68

ФК “Львів”: Марущак (к), Ковальчук, Гальчук, Романюк, Мостовий, Лупашко, Яворський (Зозуля 62), Панас, Чепурненко (Шептицький 73), Козак (Танчик 72), Горкун

“Сталь”: Ситало, Яскович (Мироненко 21), Назаренко, Налигач, Чеботаєв, Гордя (Палагнюк 88), Гавриш (к), Муховиков (Акименко 84), Окана-Стазі, Назарук, Шевченко (Кондратюк 90+2)

Попередження: Горкун 20 — Яскович 11, Мироненко 32, Назарук 71, Шевченко 81

Такого матчу “Княжа Арена” не бачила давно. Тепер нехай кусають собі лікті усі, хто пропустив гру (на стадіоні було не більше тисячі глядачів). Одні, вочевидь, злякавшись похмурої погоди, віддали перевагу телетрансляції, другі не змогли прийти, бо на роботі, а треті махнули: “Нащо йти, якщо команда аутсайдерам програє ”. Вони вже точно знають: у Прем'єр-лігу вийдуть “Севастополь” і “Волинь”, а на шансах “Львова”, після поразки від “Харкова”, поставили великий, жирний хрест. Ні, хрест над “синьо-золотими” таки видніється. З цим я погоджуюсь. Утім, списувати підопічних Ряшка ще зарано. Сьогодні обіграли “Сталь”, попереду матчі проти “Кримтеплиці”, “Геліоса”, “Зірки” і двічі “Севастополя”. Суперники — непрості, але з іншого боку “Львів” зустрічатиметься з прямими конкурентами. І цілком можливо, що доля путівки у Прем'єр-лігу вирішуватиметься в заключному турі у Севастополі. Одначе, щоб цей прогноз збувся, “Львову”треба перемагати у всіх наступних іграх, бо ж сподіватися на промахи конкурентів рівноцінно дощу серед ясного неба. Утім, не будемо забігати наперед. Як-то кажуть, поживемо — побачимо. Наразі зосередимось на звітному матчі.

А його інакше як драматичним не назвеш. Першим забив “Львів”, потім “Сталь” рахунок зрівняла, вийшла вперед, але у підсумку перемогу святкували таки “синьо-золоті”. Одначе для початку — склади команд. Анатолій Волобуєв місце у воротах довірив Ситалу, у центрі захисту діяли Назаренко та Налигач, зправа грав Яскович, зліва — Чеботаєв. У півзахисті (зліва на право) розташувались Окана-Стазі, Гавриш, Назарук і Гордя. На вістрі атаки діяв Шевченко, з глибини йому допомагав Муховиков.

“Львів” грав вже за звичною схемою 4-1-4-1. У воротах капітан команди Мар'ян Марущак. Гальчук з Ковальчуком закривали центр захисту, на правому фланзі грав Романюк, зправа, за відсутності Ільківа, діяв Мостовий. На позиції опорника грав Лупашко. Зправа у півзахисті бігав Панас, зліва — Козак, у центрі: Чепурненко та Яворський. І один нападник — Горкун. Розстановка то звична, але не футболісти. З одинадцяти гравців лише Гальчук, Ковальчук та Романюк стабільно виходять в основі, з невеликою натяжкою до цього списку можна додати Марущака та Чепурненка, решта ж “львів'ян”, як правило, розпочинають гру із лави запасних. Одним словом кадрові проблеми далися взнаки. До компанії братів Бранців, Ільківа й Леонідова, після гри з “Харковом”, приєдналися Худзік та Мандзюк. Обоє за офіційною версією занали ушкодження, утім, подейкують, що причина їхньої відсутності у заявці більш банальна: хлопці підчепили зіркову хворобу.

Та повернімось до, власне, самої гри. Спостерігаючи за стартовими хвилинами зустрічі складалось враження, що обидві команди завдання на сезон уже виконали, дограють чемпіонат так би мовити. Адже м’яч весь цей час вовтузився у центрі поля: то “Львів” ним заволодіє, то вже “Сталь” перехопить. Про небезпечні моменти й мови не було. Вони почали виникати вже у другій десятихвилинці. Козак зправа навісив у штрафний майданчик суперників, Назаренко вибити м'яча не зумів, але, на щастя для гостей, круглий влучив Панасу в руку. На 16-ій хвилині той же Панас пробив головою після подачі Лупашка — м'яч пролетів поруч зі стійкою. Згодом триходівка Чепурненко-Козак-Горкун завершилась виходом останнього на побачення з Ситалом, але арбітр зафіксував офсайд.

“Сталь” відповіла штрафним ударом у виконанні Назарука. Щоправда, шкіряний до воріт “Львова” не долетів, “заблудився” поміж футболістів. Приблизно хвилину гравці обох команд у карному майданчику “Львова” боролися за м'яч. Одні хотіли його вибити подалі, чи то пак правильніше буде виштовхати, інші навпаки — заштовхати у ворота. Закінчилось усе тим, що Марущак загрозу ліквідував.

На 19-ій хвилині гри Панас вивів Горкуна на рандеву з кіпером гостей. Одначе чи то нападнику було незручно пробивати лівою ногою чи то через якісь інші причини, але Горкун зупинився, обіграв когось з оборонців “Сталі” і класним обвідним ударом відправив м'яча у дальній кут воріт — 1:0. Одначе тішились господарі недовго. Удар головою Шевченка після навісу Гордя, Марущак потягнув, проте вже у наступному епізоді капітан “львів'ян” виявився безсилим. Окана-Стазі розхитив Козака та Лупашка у їхньому ж штрафному майданчику, пробив — 1:1.

Після пропущеного гола, “львів'яни” протягом десяти хвилин не могли отямитись. На їхнє щастя, “Сталь” не змогла скористатись цим. Здалеку пробивав Муховиков, Марущак виявився на місці. Яворський хотів віддати на Ковальчука, але обрізався і м'яч потрапив до того ж Муховикова, той швидко віддав на ліво на Окану-Стазі, але темношкірий півзахисник гостей не розрахував силу удару. М'яч пролетів набагато вище воріт.

На 40-ій хвилині львів'яни змарнували чудову нагоду вийти вперед. Романюк побачив на протилежному лівому фланзі вільного Панаса. Вадим головою віддав на Горкуна. М'яч, після удару останнього, влучив у поперечину.

Другий тайм розпочався атаками господарів. Проте жодної небезпеки Ситалу вони (до пори до часу) не несли. “Сталь” грала жорстко. Футболісти гостей не давали “львів'янам” розігнатися, за допомогою дрібних фолів збивали темп гри. А на 68-ій хвилині їм, здавалося б, вдалося відправити гостей у нокаут. Мостовий збив Муховикова, до воріт близько 30 метрів. Сам потерпілий і взявся виконувати стандарт. Розбігся, вдарив... М'яч залетів у дальню дев'ятку воріт Марущака — 1:2. До честі уболівальників у цей момент вони почали ще голосніше скандувати: “ФК “Львів!” ФК “Львів!” І нокаут насправді виявився нокдауном від якого “Львів” успішно отямився. Панас, пройшовши лівим флангом, віддав на Горкуна, той прострілив у карний майданчик “Сталі”, а там найспритнішим виявився Шептицький — 2:2. Заключні хвилини зустрічі інакше як валідольними не назвеш. Якщо гостей нічия цілком влаштовувала, то господарям потрібна була лише перемога. Обидві команди намагались забезпечити собі позитивний результат. Наприкінці гри у футболістів уже не витримували нерви. За хвилину до завершення основного часу отримав другу жовту і достроково пішов відпочивати Мироненко. Арбітр компенсував дві хвили. Господарі подали кутовий, не знаю, що послужило каталізатором, але гравці почали ледь не кулаками з'ясовувати між собою стосунки. Найактивнішим серед них був Горкун, за що й справедливо побачив перед собою попередження, яке автоматично перетворились на вилучення. Адже у пасиві нападника вже була жовта картка.

І кульмінацією всього матчу став гол Гальчука. Фінальний свисток має пролунати через секунду-другу. “Львів'яни” заробили штрафний, до воріт 30 метрів, до м'яча підійшов Гальчук. Удар, рекошет від когось з гравців у червоно-білій формі... Те, що творилось на стадіоні словами описати не можна. Футболісти та уболівальники раділи, немов цей гол вивів їх у Прем'єр-лігу. А, можливо, воно так і станеться. Зараз для “Львова” кожне очко на вагу золота.

Анатолій Волобуєв, головний тренер “Сталі”:

- Ну які можуть бути враження, коли команда поступається? По грі ми не повинні були програти. Але, що поробиш? Це ж футбол. Вітаю суперників з перемогою, вони сьогодні боролись. А ми... 1500 кілометрів проїхали, щоб їм програти.

- Чому вашій команді не вдалось зберегти спочатку переможний, а потім нічийний рахунок? На утримання грали?

- Не думаю. Ми ж не закрились, а навпаки - атакували. Ми взагалі не практикуємо закритий футбол.. Сповідуємо відкритий футбол... Молодий, недосвідчений хлопець другу жовту отримав - це деякою мірою вплинуло. Нам в обороні одного гравця не вистачало. Команда була впевнена, що гра завершиться унічию. Але це футбол...

- Нічия вас влаштовувала?

- Звичайно.

- Яке завдання поставлено перед командою на цей сезон?

- Грати в хороший футбол, робити команду і через деякий час виходити у Прем'єр-лігу.

- Тобто за підсумками цього чемпіонату підвищуватись у класі ви не плануєте?

- У нас немає такого завдання. Команда молода, росте. Їй потрібен час. Ви ж самі бачили, що ми граємо у дійсно хороший футбол. Головне — зберегти цей склад і підсилитися.

Віктор Ряшко, в.о. головного тренера ФК “Львів”:

- Ми задоволені, що зуміли порадувати уболівальників. А то останнім часом у нас не все добре складалось. Щодо гри, то скажу, що, на мою думку, ми грали проти однієї з кращих команд Першої ліги. Скаржитись на кадрові проблеми не буду. Хочу подякувати хлопцям за те, що вони зуміли проявити волю до перемоги. І на останніх хвилинах здобули її. Дякую уболівальникам за підтримку.

- Склалось враження, що бажання грати у ваших підопічних з'явилось аж після другого забитого гола. Чому так довго не було того вогника в очах?

- Слушне запитання. Тренерському штабу завжди хочеться бачити, щоб у футболістів очі горіли. Не завжди є цей вогник, але ми працюємо. Якби футболісти на кожну гру виходили з таким запалом, то наші результати були б кращими. Хочеться вірити, що сьогоднішній матч в цьому плані дасть позитивний ефект.

- Половина футболістів основи перебуває у лазареті. До матчу проти “Кримтеплиці” хтось з них відновиться?

- Доброго мало. Лише Борис Баранець на днях розпочне бігати. Тож, наврядчи нам хтось допоможе в наступній грі.

- Що з Мандзюком та Худзіком? Чому їх не було у заявці?

- Худзік у грі проти “Харкова” потягнув м’яз. Ушкодження не надто серйозне. У Мандзюка рецидив старої травми.

- “Львів” сьогодні здебільшого діяв другим номером. Це була така настанова?

- Ми вивчали суперника. У них дуже хороша середня лінія, швидкі гравці. Настанова була грати другим номером, щоб не дати їм розігнатись.

- В останніх матчах ви надаєте перевагу Горкуну...

Як показують матчі, акліматизацію він вже пройшов. На тренуваннях людина працює, на полі – старається, то чому не надавати йому перевагу? Варто відмітити Шептицького. Добре він сьогодні зіграв.