Юрий Киндзерский: "От сотрудничества с "Карпатами" - один позитив". Часть первая

- Добрый день, уважаемые читатели. У нас в гостях президент футбольного клуба «Львов» Юрий Иванович Киндзерский, который, к слову сказать, сегодня празднует свой день рождения. Редакция UA-Футбол поздравляет его с этим праздником. Спасибо, что даже в этот день согласились ответить на вопросы наших читателей.

- Витяг з одного з номерів газети «Спортивка»: «ФК «Львів» усе більше стає подібним на попередні команди пана Рябоконя, які борються на кожному клаптику поля, але максимум, на що вони здатні, – це забрати очки в лідерів, а поряд із тим втратити їх із середняком і командами нижньої частини таблиці. Команда стає типовим середнячком першої ліги». Чи ви погоджуєтеся з таким твердженням? Яка доля Танчика, чому пан Рябоконь вирішив не використовувати гравців Горкуна, Розгона? Коли плануєте наступну зміну тренерів?

- Я дякую за привітання редакцію UA-Футбол, також хочу сказати, що день народження для мене є звичайним робочим днем, я думаю, що це свято швидше моїх батьків. Вони колись народили мене, а зараз, я думаю, що вони раді, що я маю відношення до футболу, і нам вдається зробити багато цікавих серйозних речей у футболі.

Питання дуже цікаве, дійсно приємно з нього почати. Олександр Дмитрович Рябоконь на посту тільки другий місяць. Я можу заявити, що підтримую у всіх діях тренерський склад. Можу приходити до них із зауваженнями, своїми аматорськими, але завжди кажу, що за результат відповідає тренерський склад, тому вони можуть їх врахувати, або ні. Ми провели не так багато ігор, щоб сьогодні судити про роботу нового тренерського складу. Правильно написали, що футболісти борються на кожному клаптику поля, це сьогодні помітно, а решта, що нам не вдається, пов’язано з тим, що пройшло мало часу, що футболісти не зігрались, новачки не освоїлись. Перед командою стоїть задача виходу до Прем'єр-ліги, а це значить, що в кожному турі потрібна перемога, тому що, як показали минулий і позаминулий сезони, в кінці будь-якого чемпіонату набирати очки значно складніше. За очки треба боротися з першого дня чемпіонату.

Танчик - молодий і перспективний футболіст, але нажаль він дуже часто травмується. Зараз він в строю, і не виключено, що в матчі проти «Закарпаття» зіграє. Особисто я ретельно слідкую за цим футболістом, вірю в нього, як і в кожного. Але в першу чергу вірю в молодих хлопців, тому що ми повинні виховувати для клубу і для збірної футболістів із новим менталітетом, новим відношенням. До речі Танчик вибрав собі ігровий номер 34. Можливо, молодші наші колеги не розуміють, що це таке, а мова йде про танк Т-34, який прославився у Велику Вітчизняну Війну. Цей танк був маленьким, але його боялась вся фашистська Німеччина.

Що стосується Горкуна, то в даному випадку він за власної ініціативи покинув клуб, в нього ще півроку був дійсним контракт. Розтавання з Розгоном - це була ініціатива Любінськаса. Розгон перейшов у «Волинь», але поки там не заграв.

Коли планується наступна зміна тренерського складу? Можливо, через 20-30 років, коли тренерський склад видохнеться і вони скажуть, що все вже, не можемо більше працювати. Насправді, я знаю, на що натякають відвідувачі сайту, тренерська ротація дійсно була проблемою ФК «Львів». Але давайте будемо відвертими – скільки є в Україні тренерів, якими задоволені всі: і вболівальники, і футболісти, і спеціалісти, і журналісти? Як показало життя, напевно, вершиною піраміди є той спеціаліст, який очолює збірну. А ви напевно пам’ятаєте, що не так багато було кандидатів, коли пан Мирон Маркевич погодився очолити збірну, але надовго він там не затримався.

Відповідно, рівень українського футболу досить високий, але десь немає завершеності, якості. Можливо, тренувальний процес у кожного з тренерів чудовий, але немає досвіду, все-таки тренер має бути менеджером. Ми в цьому програємо, тренери в Україні дуже зациклені суто на тренувальному процесі, а далі контакт зі всіма структурами клубу досить обмежений, і це не дозволяє тренерам проявити себе в повній мірі. Це дуже складне питання, якому може бути присвячена окрема прес-конференція, але можу заспокоїти всіх, що при будь-яких обставинах перше коло тренерський штаб відпрацює. завдання в них просте – завершити перше коло на першому, мінімум – на другому місці. Тільки результат покаже, на що здатна команда Рябоконя. На мій погляд, ми забезпечені виконавцями досить високого рівня.

- А чому саме на Олександра Рябоконя ви зробили ставку? Чи були в нього якісь конкуренти, чи це була єдина кандидатура?

- Зараз важко уже згадати, але звичайно, Рябоконь не був єдиною кандидатурою. До речі, Олександр Дмитрович міг очолити ФК «Львів» іще раніше, коли у відставку пішов Юра Беньо, а потім ми розійшлися з Яворським… Але завжди траплялися якісь неординарні події: він не міг піти з «Десни», бо там його тримали певні домовленості. Але в решті решт бажання і можливості ФК «Львів» і Рябоконя співпали. Мені здається, що у нас однакові погляди на футбол, на стосунки у футбольному колективі. Будемо сподіватися, що ФК «Львів» лише стане сильнішим.

- Коли ФК «Львів» можна буде побачити на полях Львова? Де планує грати команда?

- У Львові на даний момент є один стадіон, його орендує ФК «Карпати». На сьогодні у нас нема змоги грати в місті, тому ми свої матчі проводимо в Добромилі. Нас чомусь вижили зі Львову. Федерація футболу України не дала згоди грати на СКА, поставила вимогу, щоб ми провели реконструкцію по вартості, напевно, рівної вартості реконструкції стадіону «Металіст» у Харкові. Тому я почав будувати стадіон у Добромилі, який відповідає всім вимогам команд першої ліги.

Ми мріємо про те, що скоро у Львові все-таки з’явиться нова арена на 33 тисячі глядацьких місць. Цьому стадіону по вимогам УЄФА потрібний футбольній клуб. Ми активно ведемо переговори і беремо участь у всіх існуючих робочих групах. Я знаю, що такі ж переговори ідуть і з «Карпатами». На цьому стадіоні домашні матчі можуть проводити два клуби, газон витримає. Але це буде через рік і на сьогодні ми не підписали жодного договору. Не спішать і «Карпати» тому що по всіх підрахунках собівартість утримання нового стадіону на рік буде коштувати 30 млн. гривень. А хто захоче брати на себе такі витрати? Не виключено, що з часом знову появиться питання, або «Україна» стане основним футбольним стадіоном все-таки, якщо не будуть вирішені питання владою про те, хто буде фінансувати далі підтримання цього стадіону. Тому що 15 ігор у сезон із собівартістю по 2 млн. кожна гра, напевно, жодний клуб, навіть іменитий, не буде спішити, дозволяти собі таку розкіш.

Хочу сказати нашим уболівальникам, які думають, що ми не хочемо вкладати кошти в будівництво клубного стадіону – насправді, жодної пропозиції реальної не було, в результаті сьогодні майже всі стадіони у Львові є приватними, ми навіть дітям не можемо забезпечити якісне тренування. Тому коли постало питання «Соколу» (я хочу нагадати львів’янам, що це не був стадіон міста, це був стадіон міністерства промислової політики України), і на той час завдяки в тому числі і меру Андрію Івановичу Садовому, який обіцяв взяти гуртожитки на баланс – тільки завдяки цьому міністерство промполітики віддало у муніципальну власність стадіон «Сокіл». Земля перейшла в оренду на 49 років… Але питання не в тому, чи хоче чи не хоче ФК «Львів» збудувати стадіон чи базу, проблема в тому, що досі немає остаточних дозволів. Тільки місяць назад ми отримали з Києва результати випробувань які проводив один відомий Інститут. Як виявилося, на території стадіону, є гальванічний цех, від якого не менш як за 300 метрів можуть знаходитися такі об’єкти, як житло, дитячі садочки, стадіони.

Там є одне з запитань, чому ви обіцяли стадіон, якщо ви знали, що там його будувати не можна. Я хочу сказати, що ми цього не знали. По попередніх оцінках архітектори казали, що там можна збудувати 50-тисячний стадіон. Я хотів би попросити у львів’ян розуміння, а не звинувачень, плюс час. Ми втратили час, коли бізнес активніше розвивався, і було набагато цікавіше говорити зі спонсорами. Тоді все було можливо, а зараз час у нас лімітований - за два роки ми маємо провести Євро-2012. Але ми досі не маємо дозвіл на будівництво. Я думаю, що ви прекрасно розумієте, жителі Львова і вболівальники, до кого в першу чергу запитання.

Тепер що стосується, де планує грати команда, - в результаті ми плануємо, звичайно грати на новому стадіону, в тому числі з «Карпатами» розділяти всі витрати. Хоча в ідеалі вся Європа грає на стадіонах муніципальних. Якби у нас в Україні було все нормально з відношенням влади до спортивних споруд, ми б з радістю платили оренду і грали б на таких стадіонах. Сьогодні ж не всі можуть побудувати стадіони. Я зміг повибивати стадіон в Добромилі, наскільки дозволяли мої доходи. Чому сьогодні держава будує за свої кошти? Тому що в спортивний об’єкт ніколи в житті ніхто не вкладе такі великі суми, це не є принцип бізнесу.

- Кому зараз належить база в Щасливому?

- Юридичній особі з назвою ФУ «Княжа». Ця база частково здається в оренду ФК «Арсенал». Там знаходиться футбольна школа ФК «Княжа», де є 8 вікових груп, 200 дітей навчається в середній школі, і 4 команди грає в вищій юнацькій лізі.

- А «Арсенал» заявляв про свої плані купити цю базу?

- «Арсенал» постійно заявляє про ці плани, але питання, звичайно, тільки ціни. Криза кризою, але так чи інакше інвестори вклали гроші і немаленькі. Плюс повинна зберегтися футбольна школа, це одна з основних вимог. До того ж хочу нагадати, що це є база одної з команд, яка приїде у Київ під час проведення Євро-2012. Єдине чого там сьогодні немає – це готелю. Зараз ми шукаємо інвестора, щоб привести базу в ідеальний стан, мова йде про 9-поверхїовий готель. Поки що немає конкретних пропозицій, але зрозуміло, що тільки потужна іноземна компанія з мережею може збудувати 9-поверховий готель за 2 роки, щоб встигнути до Євро.

- Чи отримали ви вже 1 гривню за трансфер братів Баранців?

- Це дуже велика комерційна таємниця (посміхається). Насправді за кожного з Баранців ми отримали по 1 гривні. Справа не в 1 гривні, а в дисципліні, порядку. Ми стимулюємо – два клуби одного міста – один одного, щоб ми були відповідальними, дисциплінованими. Ми завжди намагаємося виконувати свої зобов’язання перед «Карпати» і прагнемо того ж самого від них. Як не дивно, але кошти на рахунок ми отримали відразу після тієї заяви.

- До закриття трансферного вікна залишається небагато часу. Чи підпише ФК «Львів» гравця атакувального плану?

- Ми не ставили завдання витратити гроші на атакуючого форварда. Хоча за кошти, які ми отримали за трансфер Мандзюка в «Оболонь», я казав Рябоконю, що він їх може потратити на такого же атакувального гравця. Я схиляюсь до того, що це повинен бути гравець за мільйон, за два, щоб він дійсно був хорошим нападником. Можливо ми зможемо підтягнути своїх молодих виконавців. Я мрію, щоб сталося так, як це було колись у ФК «Львові» минулих періодів, коли недостатні атакувальні дії компенсувала середня лінія. Я не хочу називати конкретних прізвищ, але в суботу зранку у нас буде розмова з тренерським складом, і якщо така людина дійсно знайдеться, то він перейде до нашого клубу. Ми переглядаємо нападників, більшість серед яких – це легіонери. Але все-таки ми не будемо ламати традицію і до останнього будемо намагатися грати без легіонерів.

- Навіщо вам ФК «Львів». Команда практично без вболівальників, грає десь у райцентрі, при цьому ви вкладаєте в неї великі кошти?

- Це цікаве запитання. Так, кошти немаленькі, команда (добромильчанам цього краще не чути) на жаль, грає в Добромилі, але добре, що в нас є такий стадіон, що ми взагалі не пропали з футбольної карти. Як би я не любив всю Україну, все-таки це моя батьківщина – Львів, Галичина. Я хотів би вкладати кошти у футбол у Львові в першу чергу. Що стосується вболівальників, які задають такі запитання – повірте, я не така багата людина, як ви думаєте. В Україні є чимало людей, які заробляють більше за мене, знаходьте їх, приводьте за вуха на стадіон, показуйте дітей, які грають у футбол. Можливо у них проснеться в серці щось, і вони свої кошти будуть вкладати в український футбол. Це неправда, що в Житомирі чи в Рівному, чи в інших містах немає багатих людей. Треба їх знаходити і переконувати. Я це роблю, можливо, ради моєї мами, яка любить футбол, ради тих вболівальників-чоловіків… Ігри Прем'єр-ліги довели, що ми одна з команд на домашніх матчах якої збирається багато глядачів. Час покаже справжню кількість наших уболівальників. Тому що в Добромилі стадіон, на жаль, вміщає 2200 людей. А проживає там – чотири тисячі. Завжди приємно бачити повний стадіон. Але коли я йду на центральну гру туру «Динамо» (Київ) – «Дніпро», і бачу, що в 3-мільйонному місті не заповнюється 16-тисячний стадіон, то мені важко зрозуміти, чому так.

- Як ви оцінюєте рішення Маркевича покинути тренерський місток збірної?

- Це його рішення. Це дуже серйозний посил сьогодні всій футбольній громадськості. Це не просто Мирон Богданович пішов з поста головного тренера. Я думаю, що ми останнім часом бачимо багато скандалів, це більше подібне на те, що український футбол як організм хворів, і в нього почалася якась висипка на тілі, все-таки кожний з цих випадків – це симптоми дуже важкої хвороби українського футболу. Я думаю, що український футбол пора захищати. Федерація робить ці спроби, якщо вони будуть системними, це буде супер. Хотілося би, щоб усі учасники футбольного процесу із сьогоднішнього дня сказали – все, досить, треба жити не те що по-новому, а так, як ми всі хочемо. Тільки чомусь ми всі хочемо, щоб для нас було все правильно, а ми в відношенні до інших можемо вести себе, як зручно нам. Це найбільша проблема – треба ризикнути сьогодні багато чим, почати жити так, як до цього хотіли всі.

- Може треба запросити до збірної тренера-легіонера з іменем?

Думаю, наші виконавці вже дозріли до тренерів такого рівня, пора все-таки запросити тренера високого світового рівня, якщо ми ставимо задачу виходу як мінімум у фінал, а точніше навіть виграш Євро-2012. Мені здається, у нас є хороші виконавці, тільки їх треба правильно тренувати, вселити в них віру. Приклад Блохіна показав, наскільки важливим є вміння надихати. Тренер збірної вже не зможе навчити футболістів грати у футбол, але він може надихнути, вселити впевненість.

До тренерського штабу Блохіна входили люди, які, до речі, теж були кандидати на посаду головного тренера ФК «Львів». Люди, які вміли правильно поставити тактику, стратегію. Але, напевно, не вистачає авторитету першої особи. І все-таки Євро – це не український футбол. Ми ж бачимо, що інші збірні грають зовсім в інший футбол. Недавно приїздила молодь з Голландії, яка достойно виглядала на фоні наших досить іменитих футболістів. Але вони, видно було, грають у футбол, у них є система, тренеру там не треба багато працювати.

- Як оцінюєте перспективи Юрія Калитвинцева на посту керманича збірної?

- Свого часу мені майже вдалося переманити його в ФК «Львів». Це молодий, перспективний тренер, комунікабельний. Я хотів його взяти до себе, щоб він понюхав пороху справжнього футболу. Молодіжна збірна, «Динамо-2» – це все не те. Я не кажу, що ФК «Львов» - це команда, яка бачила все, але все ж таки… У нас створені зручні умови, ми грали в Прем'єр-лізі, в той же час у нас були і фіаско, вже другий сезон ми боремося за повернення до еліти і це все є досвід головного тренера. Я думаю, що саме футбольного досвіду Юрі не вистачало. В ідеалі він мусить пройти з командою горнило Прем'єр-ліги. Якщо його затвердять на посту головного тренера збірної, то це буде рішення Виконкому ФФУ, але я б не голосував за нього сьогодні. В нього ще є час, ще ж буде Євро-2016, Євро-2020, не повинні ж ми зациклюватися на Євро-2012.

- Вы не считаете, что это вопрос финансового плана?

- Я так не вважаю. В Україні є багато патріотів треба тільки переконати людей, щодо фінансування збірної. Ось Ярославський і Ахметов висловились за преміальний фонд, але я не розумію навіщо він. Пора вже мільйонерам в товариських матчах збірної грати дійсно за честь країни і за свою честь. А за ці кошти утримувати тренера, який коштує немало. По-моєму, річна зарплатня становить біля 4 мільйонів євро. Але невже для 52-мільйонної країни з нафтогазовими свердловинами і такими багатствами металом, вугіллям, 4 мільйони – це багато?

- Питання про вікових гравців збірної України: чи варто запрошувати таких гравців як Андрій Шевченко, Воронін, Тимощук? Що заважає тренеру переступити через авторитетів?

- Мені здається, що певний час були різноманітного роду табу чи ЦУ, що той чи інший футболіст має грати. Я підозрюю, що так було, точної інформації не маю, але це моя думка як людини, що не перший рік спостерігає за футболом. В даній ситуації повинно працювати просте футбольне правило – запрошувати всіх, але діагностувати, дивитись, хтось із футболістів у хорошій фізичній формі, а хтось має морально сильний дух і може принести на полі більше користі ніж молоді прудконогі футболісти. В цьому і полягає геній тренера – об’єднати в команді молодість, швидкість, витривалість із тим досвідом, який мають ці футболісти.

Ми бачили, що у матчі з «Аяксом» Шевченко досвід не допоміг, не дивлячись на те, що ця людина вже ікона не тільки українського футболу. Але йому не вистачало фізичної підготовки, не виключено, що заважали болі в спині.

Звичайно, у мене таке складається таке враження, що тренери бояться авторитетів. Якщо б я був тренером (а це можливо тільки тоді, коли зав’яжу з бізнесом, перестану бути президентом і власником футбольного клубу), то ризикував би. Сформував би молоду боєздатну команду, два роки – достатньо часу, щоб ця команда могла достойно поборотися на чемпіонаті Європи.

- Не могли бы вы открыть фан-клуб ФК «Львов» у нас в Великом Березно на Закарпатье? Было бы приятно с вашей помощью модернизировать футбольную инфраструктуру нашего района.

- На свій жаль я дуже реагую на всі речі, які пишуть у коментарях уболівальники, і я думаю, багато хто з моїх конкурентів знає про це і задіває знову і знову. Я готовий дати свій мобільний телефон всій Україні, кому щось незрозуміло - дзвоніть, щоб ми не робили дурних кроків. Можете мені подзвонити і запитати. Це робиться просто – навіть у довіднику ПФЛ є мій мобільний телефон. Я думаю, це питання поставив прекрасний патріот Великого Березного, я б з радістю це зробив не тільки там, але ви собі не уявляєте, що буде, коли ми почнемо спілкуватись із місцевою владою. Якщо ми тільки зайкнемося про те що треба віддати хоча б в оренду футбольний стадіон, що його треба обгородити, щоб там не ходили гуси-корови… Я маю прекрасний досвід. Ми якось просили в оренду на 4 роки невеличку ділянку, щоб зробити 2 тренувальних поля. Але в результаті ми отримали рішення, що запропоновані нами 15 мільйонів – це не кошти, що є куча конкурентів. Ми запропонували провести конкурс, але у результаті жодний конкурент не з’явився. Їх не було! Після цього вже в мене пропав інтерес. Навіщо дурити?

На жаль, сьогодні по всій Україні ми спостерігаємо таку картину: те, що лежить нікому не треба, а ти приходиш і кажеш – може я візьму? І тут відразу з’являється мільйон зависників, які не дають нічого зробити. В Щасливому дозволили і там зараз є футбольна база, а не багатоповерхові будинки, або часні котеджи. До речі, передаю привіт всім депутатам Щасливого, які вирішують питання про підвищення земельної оренди з 50 тисяч до 500 тисяч в рік. Тобто оренда повинна вирости в 10 раз!

Я передаю привіт всім нашим слухачам і читачам, тим хто розказував стільки часу про «бомжів». Завтра ви побачите на УТ-1 стадіон у Добромилі, що на ньому можна грати у футбол. Якби у ваших селах і містах знайшлися такі люди, які зробили б щось подібне, я буду тільки радий. Заодно запрошую всіх у 19:00 переглянути у прямому ефірі мат ФК «Львів» - «Закарпаття». Це ініціатива ПФЛ, але так сталося чомусь, що «Львів» бере участь у другій телевізійній грі поспіль, тому що ми найактивніші, ми хочемо, щоб футбол розвивався, щоб ви нас бачили, у першу чергу львів’яни. Якщо якість обласних каналів вас не влаштовувала, ми все зробили, щоб ви нас змогли подивитися на Першому національному, і ми дуже скоро повернемося до вас, тому що ви є в нас вболівальники, бо інакше клуб просто нічого не вартий.

Один із читачів питав де можна в Америці придбати нашу футбольну атрибутику. Я приємно був здивований, це ще раз говорить про те, що, виявляється, і в Америці є наші вболівальники. Ще раз дякуємо за цю підтримку, яку ми ще не досить відчуваємо на стадіоні, але я вірю в те, що є інша енергетика, яка розповсюджується на нашу команду, і ми від цього стаємо сильнішими, за що ще раз дякую всім вболівальникам ФК «Львів».

- Так де можна придбати атрибутику ФК «Львів»?

- Ви можете зайти на сайт ФК «Львову», там розписано, яка є атрибутика і де її можна придбати. Багато точок є у Львові, але в інших містах, а тим більше, в інших країнах у нас поки що немає представництв. Я думаю, якщо наш уболівальник напише вам чи подзвонить мені на мобільний (050-469-18-88), або напише листа на сайт «Львова», то ми передамо атрибутику в Америку або в будь-яку іншу країну…

- Навіщо команду Скала (Стрий) – Газовик (Комарно) розгромили і на тих кістках побудували ФК львівского розливу?

- Я хочу повернутися в історію, нагадати всім, що команда просто збанкрутувала, вона не мала коштів, і ніхто не мав питань по Скалі. Ми просто погасили всім футболістам, всім людям всі борги, за що отримали місце у першій лізі, тому ФК «Львів» не починав свою кар’єру з другої ліги, а одразу почав з першої ліги. Я сподіваюся, це заспокоїть багатьох, особливо стриївських вболівальників, хоча у них сьогодні є супер-клуб – «Нова Скала», хоч і з припискою «Моршин».

- Якими ходами Ви плануєте конкурувати з ФК "Карпати" по популярності клубу у Львові і чи не вважаєте що так би мовити отримання стадіону від міста, не вкладаючи коштів у його будівництво є як мінімум некоректним?

- Ми не були ніколи створені для конкуренції кому би то не було, тим більше «Карпатам». Ми створені для того, щоб розвивати футбол. Як показала історія ми прекрасно співпрацюємо. Всі хто не підходить «Карпатам», змогли себе розвивати у «Львові». Багато хто, як, наприклад, брати Баранці, змогли повернутися в новому якісному стані до «Карпат». Якщо «Крапати» готували в школі для нас Баранців, то ми їх підготували в їхній найскладніший період для тих же «Карпат». Можна сказати, один позитив. Конкурувати ми збираємося тільки на футбольному полі.

Що стосується вболівальників, так чи інакше, в кожного клубу будуть свої вболівальники, і це не конкуренція. Ми сьогодні робимо те, що мало хто робить – у прямій трансляції доносимо до вболівальників усі наші ігри. Те що ми робимо – це в першу чергу для наших вболівальників, а не для того, щоб конкурувати з тим чи іншим клубом.

Продолжение следует....